Кіровоградської області
26 січня 2016 рокуСправа № 912/4965/15
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4965/15
за позовом: Комунального закладу "Поліклінічне об'єднання м.Кіровограда", м. Кіровоград
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Руссо Туристо Міжнародний Центр Туризму", м. Кіровоград
про стягнення 3 941,63 грн
Представники сторін:
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
Комунальний заклад "Поліклінічне об'єднання м. Кіровограда" звернувся до господарського суду з позовною заявою від 07.12.2015, яка містить вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Руссо Туристо Міжнародний Центр Туризму" заборгованості в сумі 3 941,63 грн, з якої: 3 244,50 грн заборгованості з орендної плати, 437,43 грн заборгованості з комунальних платежів та 259,70 грн. пені, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Позов мотивовано невиконанням відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати та комунальних платежів за користування орендованим приміщенням.
Ухвалою господарського суду від 24.12.20155 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/4965/15.
Представники сторін в судове засідання 26.01.2016 не з'явились. Ухвала господарського суду від 24.12.2015, яка направлялась на адресу відповідача, повернута до суду органом поштового зв'язку з відміткою: "За закінченням терміну зберігання"
За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".
Враховуючи викладене та з огляду на те, що ухвала господарського суду у справі № 912/4965/15 надсилалась на адресу відповідача, повідомлену позивачем та за якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Руссо Туристо Міжнародний Центр Туризму" зареєстровано в ЄДРПОУ - 25006, АДРЕСА_1, відомості про будь-які інші адреси місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання у справі.
Положення статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Виходячи з норм статті 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведеного господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 26.01.2016 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.
Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, що наведені в обґрунтування підстав позову, господарський суд
02.06.2014 між Комунальним закладом "Поліклінічне об'єднання м. Кіровограда" - Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Русо Туристо Міжнародний Центр Туризму" - Орендарем, укладено договір оренди частини нежитлового приміщення № 4-14 (далі по тексту - Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене комунальне майно, площею 89,4 кв. м, що розташоване на третьому поверсі будівлі по вул. Габдрахманова, 5 у м. Кіровограді, з метою розміщення їдальні (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 5.4. Договору Орендар повинен щомісячно відшкодовувати витрати за комунальні послуги, електроенергію, воду, каналізацію, теплопостачання, газ, послуги санстанції та інші платежі. Вказані платежі не входять до орендної плати.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2015 у справі 912/71/15 Договір № 4-14 від 02.06.2014 було розірвано, Товариство з обмеженою відповідальністю "Русо Туристо Міжнародний Центр Туризму" зобов'язано звільнити нежитлове приміщення площею 89,4 кв. м, розташоване на третьому поверсі будівлі по вул. Габдрахманова, 5 у м. Кіровограді та передати комунальному закладу "Поліклінічне об'єднання м. Кіровограда, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 865 грн 75 коп. заборгованості з орендної плати за грудень 2014 - лютий 2015, 8 248 грн. 06 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат з оплати теплопостачання за період з жовтня 2014 по лютий 2015, 159 грн. 60 коп. пені. Вказане рішення набрало законної сили.
У зв'язку з невиконанням вищевказаного рішення, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та комунальних платежів. Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2015 у справі № 912/3546/15 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Русо Туристо Міжнародний Центр Туризму" стягнуто 15 303,33 грн заборгованості з орендної плати та комунальних платежів по червень 2015 включно. Вказане рішення набрало законної сили.
Відповідно до частини третьої ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішеннями господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2015 у справі № 912/71/15-г та від 12.10.2015 у справі № 912/3546/15 не доказуються при розгляді справи № 912/4965/15.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, обов'язок орендаря щодо повернення об'єкта оренди виникає після припинення дії такого договору.
Згідно з ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення майна наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Проте, відповідач повернув майно (приміщення площею 89,4 кв. м, що розташоване на третьому поверсі будівлі по вул. Габдрахманова, 5 у м. Кіровограді) лише 20.10.2015, що підтверджується актом державного виконавця від 20.10.2015 (а.с. 21).
За розрахунком позивача, станом на дату повернення майна у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати за фактичне користування приміщенням в сумі 3 244,50 грн, а саме за вересень 2015 в сумі 1 928,95 грн та за період з 01.10.2015 по 20.10.2015 (дата повернення приміщення) в сумі 1 315,55 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивачем на адресу відповідача була направлена ОСОБА_1 № 2749/01-13 від 13.11.2015 з вимогою щодо сплати заборгованості з орендної плати та відшкодування комунальних платежів (а.с. 24-25).
Направлення на адресу відповідача ОСОБА_1 підтверджується долученими до матеріалів справи копіями фіскального чека від 13.11.2015 та описом вкладення в цінний лист від 13.11.2015 (а.с. 26). ОСОБА_1 була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Вказані факти підтверджуються матеріалами справи, сторонами не заперечуються та документально не спростовуються.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ст. 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди. Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлено ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", який регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, а також майна, що перебуває у комунальній власності.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а статтею 19 Закону встановлений обов'язок орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).
У п. 3.5 Договору оренди № 4-14 від 02.06.2014 сторони погодили умову про те, що у разі припинення (розірвання) цього Договору Орендар сплачує орендну плату до повернення орендованого майна за актом приймання.
У п. 2.6 Договору сторони передбачили умову про те, що майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання.
Як підтверджено матеріалами справи, орендоване майно повернуто Орендарем 20.10.2015.
За обґрунтованим розрахунком позивача, не спростованим відповідачем, борг останнього по орендній платі за вересень 2015 становить 1 928,95 грн та за період з 01.10.2015 по 20.10.2015 становить 1 315,55 грн. (а.с. 5).
Крім того, відповідно до п. 5.4 Договору Орендар повинен щомісячно відшкодовувати витрати за комунальні послуги, електроенергію, воду, каналізацію, теплопостачання, газ, послуги санстанції та інші платежі. Вказані платежі до орендної плати не входять.
Враховуючи, що відповідач протягом вересня-жовтня 2015 не звільнив орендоване приміщення та продовжував ним користуватись у нього виникла заборгованість зі сплати послуг з теплопостачання за жовтень 2015 в сумі 437,43 грн, що підтверджується розрахунком відшкодування комунальних послуг за жовтень 2015 та виставленим рахунком № 391 від 12.11.2015 (а.с. 23).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном у заявлений позивачем період за договором оренди частини нежитлового приміщення № 4-14 від 02.06.2014.
Враховуючи вищенаведене, а також встановлений вище судом факт заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги про стягнення із відповідача з орендної плати у розмірі 3 244,50 грн та комунальних платежів у розмірі 437,43 грн підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті орендної плати в загальній сумі 259,70 грн, а саме: за період з 01.10.2015 по 18.12.2015 в сумі 183,61 грн та за період з 01.11.2015 по 18.12.2015 в сумі 76,09 грн у відповідності до наданого розрахунку (а.с. 7).
Як передбачено частиною другою ст. 193, частиною першою ст. 216 та частиною першою ст. 218 Господарського кодексу України, за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором .
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою ст. 217 Господарського кодексу України та частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання (частина друга ст. 230 Господарського кодексу України).
Пунктом 3 частини першої ст. 611 Цивільного кодексу України також передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Сторони в пункті 9.2. Договору встановили, що у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі здійснення орендного платежу Орендар на вимогу Орендодавця зобов'язаний сплатити Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми заборгованості за кожен календарний день прострочення, включаючи день оплати. Умова Договору про розмір пені не протирічить Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 530, ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладені положення та умови договору, господарський суд вважає розрахунок позивача стосовно пені у сумі 437,43 грн, здійсненого у межах строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, обґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги Комунального закладу "Поліклінічне об'єднання м.Кіровограда" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Руссо Туристо Міжнародний Центр Туризму" заборгованості в сумі 3 941,63 грн, з якої: 3 244,50 грн заборгованості з орендної плати, 437,43 грн заборгованості з комунальних платежів та 259,70 грн пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 218,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Русо Туристо Міжнародний Центр Туризму" (25006, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 38614162) на користь Комунального закладу "Поліклінічне об'єднання м. Кіровограда" (25009, м. Кіровоград, вул. Габдрахманова, буд. 5, ідентифікаційний код 36421504) 3 244,50 грн заборгованості з орендної плати, 437,43 грн заборгованості з комунальних платежів та 259,70 грн пені, а також 1 218,00 грн судового збору.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 26.01.2016.
Суддя В.В.Тимошевська