про повернення позовної заяви
25.01.16 Справа № 904/312/16
Суддя Євстигнеєва Н.М., розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фактотум", м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сінком", м. Дніпропетровськ
третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактотум" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить:
1.Відшкодувати матеріальні збитки, завдані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, які виразилися в укладанні недійсного договору купівлі-продажу від 24.07.2015 між ТОВ "Фактотум" та ТОВ "Сінком", щодо приміщення №147, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, проспект Газети "Правда" будинок 125 із відстроченням платежу, серія та номер: реєстр № 1193 / бланки НАО 034198-НАО 034199, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, що потягло за собою втрату ТОВ "Фактотум" права власності на вищевказане майно.
2.Визнати договір купівлі-продажу від 24.07.2015 укладений між ТОВ "Фактотум" та ТОВ "Сінком", як покупцем, щодо приміщення № 147, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, проспект Газети "Правда" будинок 125 із відстроченням платежу, серія та номер: реєстр № 1193/бланки НАО 034198- НАО 034199, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_1 - недійсним.
3. Визнати право власності на нежитлове приміщення № 147, магазин на першому поверсі поз. 1-21, II загальною площею - 636,4 кв.м. у житловому будинку № 125 літ. А-9, ґанок літ.-а по пр. Газети "Правда" у м. Дніпропетровську за ТОВ "Фактотум".
4. Витребувати нежитлове приміщення № 147, магазин на першому поверсі поз. 1-21, II загальною площею - 636,4 кв.м. у житловому будинку № 125 літ. А-9, ґанок літ.-а по пр. Газети "Правда" у м. Дніпропетровську від ТОВ "Сінком" на користь ТОВ "Фактотум".
5. Скасувати право власності ТОВ "Сінком" на нежитлове приміщення № 147, магазин на першому поверсі поз. 1-21, II загальною площею - 636,4 кв.м. у житловому будинку № 125 літ. А-9, ґанок літ.- а по пр. Газети "Правда" у м. Дніпропетровську.
Розглянувши позовні матеріали, господарський суд вважає їх такими, що підлягають поверненню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У відповідності з п. 3 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1-го мінімального розміру заробітної плати.
Відповідно, до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата визначена у розмірі 1378,00 грн., що був встановлений станом на 01.12.2015 Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік".
Отже, розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1378,00 грн.
Однак, при зверненні з позовом до суду позивач не надав доказів сплати судового збору за розгляд господарським судом вимог позивача про:
- стягнення матеріальних збитків внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
- про визнання договору купівлі-продажу від 24.07.2015 недійсним (за розгляд цієї вимоги судовий збір сплачується у розмірі 1 378,00грн.);
- про визнання права власності на нежитлове приміщення № 147, магазин по пр. Газети "Правда" у м. Дніпропетровську за ТОВ "Фактотум" (судовий збір за розгляд цієї вимоги, яка є майновою, сплачується у розмірі 1,5% від вартості майна, на яке позивач просить визнати право власності),
- про витребування нежитлового приміщення № 147, магазин по пр. Газети "Правда" у м. Дніпропетровську на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фактотум" (майнова вимога, оплачується судовим збором у розмірі 1,5% від вартості майна);
- про скасування права власності ТОВ "Сінком" на нежитлове приміщення № 147, магазин по пр. Газети "Правда" у м. Дніпропетровську за ТОВ "Фактотум" (вимога є немайновою та підлягає оплаті судовим збором у розмірі 1 378,00грн.).
Наведене суперечить вимогам законодавства щодо оплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви, яка містить вимоги як майнового так і не майнового характеру.
Суд відхиляє посилання позивача на частину 1 пункт 6 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 пункту 6 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Позивач вважає, що підставою звільнення від сплати судового збору є проведення досудового слідства, яке здійснюється в межах:
- кримінального провадження №12013040660005418 (за ч.3 ст. 190 КК України) за фактом підробки невстановленими особами документів внаслідок чого невстановлені особи заволоділи товариством з обмеженою відповідальністю "Фактотум" та його активами. Це кримінальне провадження об'єднано з кримінальним провадженням №12015040660001389, яке порушене за фактом внесення до офіційних документів завідомо неправдивої інформації з подальшим використанням (ч.4 ст. 358 КК України);
- кримінального провадження №1201504066000223, за яким розслідується факт того, що невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа нерухомими майном товариства (за ч.1 ст. 190 КК України);
- кримінального провадження №42016040000000006 - розслідується факт вчинення працівниками правоохоронних органів навмисних дій, всупереч посадовим обов'язкам, які мають бути спрямовані на розкриття злочину, внаслідок яких позивач зазнав тяжких матеріальних втрат в розмірі 3 230 029 грн. (ч.1 ст. 365 КК України).
Разом з тим, жодного судового рішення в рамках зазначених кримінальних проваджень, які б набрали законної сили та встановлювали позивача, як особу, якій внаслідок вчинення кримінальних правопорушень спричинені матеріальні збитки, а відповідача, як особу, з вини якої понесені збитки у зазначеному розмірі, позивачем не надано.
Згідно довідки прокуратури Дніпропетровської області від 05.08.2016 №17/2-8вих.16 на виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.12.2015 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016040000000006 та розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 365 КК України. Досудове розслідування триває.
Зі змісту наведеного вбачається, що для звільнення від сплати судового збору у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, не є достатнім відкриття кримінальних проваджень за якими станом на час звернення до суду триває досудове розслідування.
Крім того, вимоги, які заявлені позивачем про визнання договору недійсним, визнання права власності на нежитлове приміщення № 147, магазин по пр. Газети "Правда" у м. Дніпропетровську, витребування нежитлового приміщення № 147, магазин по пр. Газети "Правда" у м. Дніпропетровську; скасування права власності ТОВ "Сінком" на нежитлове приміщення № 147, є самостійними вимогами, від сплати судового збору за розгляд яких чинним Законом України "Про судовий збір" позивача не звільнено.
Отже, позивач не надав до суду доказів сплати судового збору у належному розмірі.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У зв'язку з вищевикладеним, при поданні позову необхідно надсилати копію позовної заяви та доданих матеріалів за місцезнаходженням учасників судового процесу.
До господарського суду надійшла позовна заява від 20 січня 2016 року. В додатках до позовної заяви від 20 січня 2016 року зазначено: "п. 5. квитанція про поштове відправлення позовної заяви відповідачу з описом вкладення. п. 6. квитанція про поштове відправлення позовної заяви третій особі з описом вкладення."
Як вбачається зі змісту описів вкладення у цінний лист від 21 січня 2016 року графа "Найменування предметів" містить 10 пунктів, серед яких відсутня позовна заява з додатками, тобто позивачем фактично не направлено на адресу відповідача та третьої особи позовної заяви від 20 січня 2016 року.
Отже, належних доказів направлення позовної заяви з доданими до неї матеріалами на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, позивачем не надано, що є порушенням ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.
Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (п.3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Стаття 56 Господарського процесуального кодексу України забезпечує право відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачає механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам та третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача та третіх осіб про подання позову до суду шляхом направлення на їх адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не відповідає наведеним положенням ст. 6 Конвенції.
Наведене є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Керуючись пунктами 4, 6 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток: позовна заява з додатками на 30 арк.
Суддя ОСОБА_2