61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
іменем України
24.12.2015 Справа № 905/3376/15
Господарський суд Донецької області у складі: судді Овсяннікової О.В.,
при секретарі судового засідання Вороній І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розенберг-Україна», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВОКС-АЗОВ», м. Маріуполь, Донецька область
про стягнення 500 000,00 гривень безпідставно набутих коштів,-
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 362 від 23.12.2015)
від відповідача: не з'явився
Товариства з обмеженою відповідальністю «Розенберг-Україна» звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВОКС-АЗОВ» 525 000,00 гривень, з яких: 500 000,00 гривень безпідставно набутих коштів, 25 000,00 гривень витрат на юридичні послуги Приватної юридичної фірми «Адвокат».
Згідно зі статтею 55 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у позовах про стягнення грошей ціна позову визначається стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
За змістом ч.1 ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, заявлені до стягнення 25 000,00 гривень витрат на юридичні послуги віднесені до складу судових витрат і до ціни позову не включаються, тому ціною позову є сума 500 000,00 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з неукладенням між сторонами договору щодо надання посередницьких послуг, відповідач зобов'язаний повернути суму отриманої попередньої оплати у розмірі 500 000,00 гривень, яка на теперішній час є безпідставно набутим майном і підлягає поверненню.
Відповідач відзиву по справі не надав, його представник у судове засідання не з'явився. Про час і місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, тому суд розглядає справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Розенберг-Україна» (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВОКС-АЗОВ» (відповідач) мали намір укласти договір щодо надання посередницьких послуг, відповідно до якого останній зобов'язувався здійснити пошук контрагентів готових придбати продукцію позивача.
Так, на виконання усних домовленостей, відповідач виставив позивачу рахунок № 21 від 25.03.2014 на оплату 500 000,00 гривень, як попередню оплату за надання в майбутньому послуг.
25 березня 2014 року позивач перерахував суму попередньої оплати у розмірі 500 000,00 гривень, що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача.
У подальшому укладення договору не відбулося, у зв'язку з чим 15.09.2014 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про повернення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 500 000,00 гривень.
Доказів на підтвердження повернення суми попередньої оплати відповідачем не надано.
В матеріалах справи відсутні і сторонами не надано документального підтвердження укладення між сторонами договору посередницьких послуг № 13/50 П від 18.12.2013р., на який здійснено посилання в рахунку на оплату № 21 від 25.03.2014р.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Вищезазначене дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Оскільки між сторонами (позивачем та відповідачем) не було укладено договору посередницьких послуг № 13/50 П від 18.12.2013р., а кошти які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім безпідставно, то такі кошти можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставно набуте майно.
Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача належними та допустимими доказами, вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 500 000,00 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Окрім того, позивач просить господарський суд відшкодувати йому за рахунок відповідача витрати на оплату правової допомоги адвоката у розмірі 25 000,00 гривень.
У пунктах 6.3, 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвокатів з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
За змістом статей 44, 48 ГПК України, сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру» (на сьогоднішній день - Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка в силу статті 26 вказаного Закону здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, розмір якого визначається виходячи зі складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та інших істотних обставин; гонорар має бути розумним та враховувано витрачений адвокатом час.
Вказаний закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.
З матеріалів справи вбачається, що витати пов'язані з оплатою послуг адвоката в даному спорі підтверджується договором про надання юридичних послуг щодо захисту інтересів товариства в суді № 153 від 11.11.2013р., укладеним з Приватною юридичною фірмою «Адвокат» та платіжним дорученням № 650 від 13.11.2015р., яке засвідчує оплату юридичних послуг згідно № 153 від 11.11.2013р. у розмірі 25 000,00 гривень.
Згідно наявних у справі довіреності вих.362 від 23.12.2015р., виданої ОСОБА_1 з метою виконання умов договору № 153 від 11.11.2013р. та копії свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю № 4476 вбачається, що ОСОБА_1 є адвокатом.
За умовами п.п.1.1., 2.1., 4.1. договору № 153 від 11.11.2013р., замовник (позивач) доручив Приватній юридичній фірмі «Адвокат» (виконавець) надати юридичні послуги в судах за його позовом до відповідача про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 500 000,00 гривень. Виконавець зобов'язаний представляти інтереси замовника (позивача) в суді, у тому числі через адвоката ОСОБА_1 За надання юридичних послуг замовник (позивач) здійснює 100 % передоплату за даним договором шляхом безготівкового перерахування винагороди у розмірі 25 000,00 гривень на безготівковий рахунок виконавця протягом 3 банківських днів.
Таким чином, укладення договору про надання юридичних послуг зумовлене неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, а надання юридичної (правової) допомоги безпосередньо пов'язано з даною справою.
Враховуючи зміст позовної заяви, її форму, нормативне обґрунтування позовних вимог покладених в основу позову, оформлення позовної заяви та пакет документів доданих до позовної заяви, а також те, що розгляд справи не відкладався, справа є не складною, час витрачений на складення поданої до суду позовної заяви, та час витрачений на розгляд справи у суді є незначним, господарський суд вважає, що витрати позивача на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню у сумі 2 000,00 гривень.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст.11, 1212 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Розенберг-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВОКС-АЗОВ» про стягнення 500 000,00 гривень безпідставно набутих коштів - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВОКС-АЗОВ» (87500, АДРЕСА_1; р/р 26008962480947 в ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 334851; код ЄДРПОУ 35388037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розенберг-Україна» (04114, місто Київ, вулиця Дубровицька, будинок № 28; р/р 2600201303155 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528; код ЄДРПОУ 33191657) 500 000,00 гривень безпідставно отриманих грошових коштів, 2 000,00 гривень на оплату правової допомоги та 7 500,00 гривень судового збору.
Рішення господарського суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту підписання повного тексту. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 24.12.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 29.12.2015.
Суддя О.В. Овсяннікова