61022, м.Харків, пр. Леніна, 5
26.11.2015 Справа № 905/1098/15 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали
за заявою Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"
провідстрочку виконання судового рішення
у справі№905/1098/15
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротрактор"
до Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"
про стягнення 131393,94 грн.
Представники сторін: від позивача - ОСОБА_1 - представник за дов.; від відповідача - не заявились
Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.09.2015 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротрактор" задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротрактор"суму основного боргу у розмірі 131393,34грн.; суму судового збору у розмірі 2627,87грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2015 №905/1098/15 рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2015 залишено без змін.
17.11.2015 до господарського суду Донецької області надійшла заява від Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат"Азовсталь"(далі - заявник, відповідач) про відстрочку виконання судового рішення від 03.09.2015 №905/1098/15 до 28.10.2017.
Ухвалою суду від 20.11.2015 розгляд заяви призначений на 26.11.2015 року та зобов'язано заявника надати оригінали документів, доданих до заяви про відстрочку виконання судового рішення.
Ухвала суду від 20.11.2015 надіслана сторонам по справі, про що свідчить відмітка канцелярії на ухвалі суду. Окрім того, заявник та позивач по справі №905/1098/15 повідомлені про час та місце розгляду справи телефонограмами.
Відповідач явку своїх представників не забезпечив, вимог суду не виконав, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
Заява мотивована тим, що заборгованість Державного бюджету України перед відповідачем по сплаті бюджетного відшкодування ПДВ станом на 30.06.2015 склала 1392695 тис. грн. При цьому заборгованість підприємств- контрагентів перед відповідачем станом на 30.06.2015 склала 3644 тис. грн. Вказані обставини дуже погіршили фінансове становище Публічного акціонерного товариства "Металургічний комбінат "Азовсталь" та негативно вплинули на його господарську діяльність. Крім того, ведення господарської діяльності відповідача є ускладненим внаслідок проведення антитерористичної операції у Донецькій області.
На підтвердження своєї заяви заявник надає копії: балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 30.06.2015; наказ №53 від 05.02.2015.
Позивач заперечує проти задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення від 03.09.2015 мотивуючи тиим, що відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження того, що на банківських рахунках відповідача відсутні грошові кошти, в т.ч. в обсязі достатньому для погашення зазначеного залишку заборгованості та відсутнє майно, за рахунок якого можливо б було виконати рішення. Окрім того, позивач зазначає, що 06.10.2015 Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" після отримання рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2015 по справі 905/1098/15, здійснив часткову оплату заборгованості з посиланням на рахунок позивача №1277/2 від 27.12.2013, виставлений за товар, який був поставлений за типовим договором №088ПТ/169 від 28.08.2013 за видатковою накладною №11354/2 від 27.12.2013, а саме частково оплачено заборгованість у сумі 78642,00грн.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З аналізу ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Таким чином, в основу судового акту про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен встановити матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси стягувача, а також може призвести до негативних наслідків для нього.
Суд дослідивши мотиви заяви та додані докази, дійшов висновку про відсутність виключних обставин, наявність яких надавала б підстави для відстрочення виконання рішення майже на 2 роки до 28.10.2017 з наступних підстав.
Відповідно до змісту рішення суду від 03.09.2015 по цій справі, заборгованість виникла за товар, який відповідач отримав ще в грудні 2013 року та за який повинен був розрахуватись в січні 2014 року, отже борг відповідача перед позивачем обліковується з січня 2014 року.
Посилання заявника на тяжкий фінансовий стан підприємства та значну заборгованість підприємства контрагентам судом, а також заборгованість бюджету перед відповіда не приймаються, оскільки даний факт є результатом господарської діяльності заявника та не може бути прийнятий в якості доказів для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, “державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як “виняткові обставини”(див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Півень проти України” від 29.06.2004).
При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що “затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції” (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бакай та інші проти України” від 09.11.2004).
Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Окрім того, заявником не надано належних доказів в підтвердження того, що у заявника з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк, а також належних доказів на підтвердження того, що така можливість у заявника з'явиться після 28.10.2017. Подані заявником докази навпаки свідчать про тривале тяжке фінансове становище заявника і про відсутність будь-яких показників для покращення результатів господарської діяльності. Заявником не надано доказів на підтвердження наявності обставин пов'язаних із виникненням загрози банкрутства заявника, відсутність коштів на його банківських рахунках та майна, на яке можливо було б звернути стягнення. Навпаки наданий відповідачем баланс станом на 30.06.2015 свідчить про наявність у нього необоротних активів, на які можливо звернути стягнення для задоволення вимог кредиторів. Також судом враховано, що тривале невиконання відповідачем протягом 2 років грошових зобов"язань перед позивачем та не виконнаня рішення суду порушує матеріальні інтереси стягувача, а також може призвести до негативних наслідків для нього.
Отже, суд не знаходить обставин, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення за умови наявності у відповідача майна, на яке можливо звернути стягнення та враховує матеріальні інтереси позивача, за захистом яких останній звернувся до суду та порушення відповідачем яких підлягає скорішому відновленню.
Також судом не приймаються посилання відповідача на проведення антитерористичної операції на території Донецої області, як на обставину, що значно ускладнює ведення господарської діяльності, оскільки заборгованість відповдача виникла на підставі договору укладеного сторонами в кінці 2013 року, а строк оплати відповідача закінчився на початку 2014 року.
З огляду на викладене, розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Металургічний комбінат "Азовсталь" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 03.09.2015 по справі №905/1098/15 до 28.10.2017, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність значних інфляційних процесів у економіці держави, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення.
Разом з тим, заявник не обмежений у праві подати заяву про розстрочення виконання рішення у разі наявності інших виключних обставин.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 86, ст.121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Металургійний комбінат"Азовсталь" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Донецької області від 03.09.2015 по справі №905/1098/15 до 28.10.2017.
2. Ухвалу надіслати сторонам.
Суддя Д.М. Огороднік