25.01.16 Справа № 904/8256/15
За позовом: приватного підприємства "Будівельно-монтажна фірма "Бар'єр", м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1", м. Дніпропетровськ
про стягнення 22 647,5 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №188 від 06 жовтня 2015 року, представник
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 15 червня 2015 року, представник
Приватне підприємство "Будівельно-монтажна фірма "Бар'єр" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 69-70), просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1", заборгованість у розмірі 22 647,50 грн., з яких:
- основна заборгованість у розмірі 12 623,46 грн.;
- пеня за прострочення розрахунку у розмірі 1 208,21 грн.;
- пеня за прострочення підписання актів виконаних робіт у розмірі 1 168,55 грн.;
- інфляційні втрати у розмірі 7 647,28 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем свої зобов'язань за договором на здійснення технічного обслуговування установок системи автоматичного водяного пожежегасіння ТЦ "Приозерний" № 08/ТО-10 від 01.02.2010, в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості виконаних робіт, затримку приймання виконаних робіт та підписання актів виконаних робіт позивач, на підставі пункту 4.2. договору, нарахував та просить стягнути пеню. Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України позивачем нараховані втрати від інфляції у сумі 7 647,28грн. за період з січня по серпень 2015 року включно.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що повністю розрахувався з позивачем за виконані ним роботи у січні, лютому, березні, квітні 2014 року. Стосовно робіт, виконаних протягом травня, червня, липня, серпня 2014 року заперечує та зазначає, що протягом цих місяців позивачем роботи не виконувались, відтак акти виконаних робіт не складалися, не підписувались та не надавалися відповідачеві. Відповідач вважає надані позивачем у якості підтвердження позовних вимог акти перевірки системи протипожежного захисту неналежними доказами, оскільки умовами договору такі акти не передбачені у якості підтверджуючих документів виконання позивачем договірних зобов'язань. Крім того, акти по технічному обслуговуванню установки системи автоматичного водяного пожежогасіння, які виконувалися позивачем та приймалися відповідачем, підписувались заступником директора ОСОБА_3, яку, в силу положень п.2.2.4. договору слід вважати особою, призначеною відповідачем відповідальною за прийом виконаних щомісячних робіт з підписанням актів виконаних робіт. Додані до позовної заяви акти перевірки системи протипожежного захисту не підписувалися заступником директора ОСОБА_3, тому не можуть вважатися належним підтвердженням виконання щомісячних робіт за договором у спірному періоді. Акти виконаних робіт складені позивачем в односторонньому порядку, а акти перевірки системи протипожежного захисту не відповідають приписам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а тому не можуть підтверджувати здійснення господарської операції з виконання позивачем щомісячних робіт по технічному обслуговуванню установок пожежегасіння. Відповідач вважає, що, оскільки починаючи з 01.09.2014 договір між сторонами розірвано, відповідач не має будь-яких майново-господарських зобов'язань, невиконаних або неналежно виконаних на користь позивача, тобто права та законні інтереси позивача не потребують захисту.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2015 (суддя Ярошенко В.І.) порушено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні 12.10.2015.
Розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2015 року №1107 у зв'язку із перебуванням судді Ярошенко В.І. на лікарняному, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи по вх. № 4-8229/15 справи №904/8256/15, за результатами якого, справу передано для розгляду судді Євстигнеєвій Н.М.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2015 року суддя Євстигнеєва Н.М. прийняла справу №904/8256/15 до свого провадження, справу призначено до розгляду в засіданні на 30 листопада 2015 року.
Розгляд справи був відкладений з 30.11.2015 на 17.12.2015, з 17.12.2015 на 13.01.2016.
Ухвалою господарського суду від 13.01.2016 строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладений на 25.01.2016.
У судовому засіданні 25.01.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -
01 лютого 2010 року між приватним підприємством "Будівельно-монтажна фірма "Бар'єр" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Місія-1" (замовник) укладено договір №08/ТО-10 на здійснення технічного обслуговування установок пожежегасіння Торгівельного центру "Приозерний", розташований за адресою: вул. Боброва, 1, м. Дніпропетровськ, відповідно до умов якого (п.1.1.) виконавець приймає на себе роботи по технічному обслуговуванню всіх змонтованих, справних і працездатних установок системи автоматичного водяного пожежегасіння на об'єкті ТЦ "Приозерний".
Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін, вважається дійсним з моменту його підписання, є безстроковим (п.6.1. договору).
Технічне обслуговування складається з:
- технічного нагляду за правильним дотриманням і організацією експлуатації установок замовником, а також проведення незначного ремонту технічних засобів, які входять до складу установок;
- проведення планових регламентних робіт, необхідних для утримання установок у справному стані;
- здійснення контролю технічного стану установок для своєчасного проведення ремонтів та замін з метою підтримання працездатного стану технічних засобів, які входять до складу установок;
- надання технічної допомоги замовнику з питань експлуатації установок (інструктаж, складання інструкцій);
- усунення недоліків по виклику замовника (в об'ємі поточного ремонту);
- видача технічних рекомендацій з поліпшення роботи установок (п.1.2. договору).
Відповідно до пункту 2.6. договору щомісячно, після закінчення робіт з технічного обслуговування виконавцем, не пізніше 5-го числа наступного місяця, замовник повинен підтверджувати виконання робіт з технічного обслуговування, про що підписується акт виконаних робіт.
Вартість виконаних робіт і порядок проведення розрахунків визначається розділом 3 договору.
Так, відповідно до п.3.1. договору вартість за рік технічного обслуговування установок визначається прейскурантом, який затверджений наказом Мінпромполітики України від 25.06.2003 №261, листом Держбуду України від 11.06.2003 №7/3-536, згідно додатку №1 до договору і складає 24 997,00грн., ПДВ 20% - 4 999,4грн., а всього з урахуванням ПДВ - 29 996,4грн.
Оплата за виконані роботи по технічному обслуговуванню установок проводиться замовником щомісячно у сумі, яка дорівнює 1/12 частині суми, вказаної у п.3.1., що складає 2 083,08грн., ПДВ 20% - 416,62грн., а всього - 2 4999,7грн. на підставі виставленого рахунку, не пізніше трьох банківських днів після підписання сторонами акта виконаних робіт. Замовник має право провести оплату робіт по технічному обслуговуванню установок авансом.
На виконання умов договору сторони склали та підписали акти про проведення промивки (продувки) трубопроводів по об'єкту ТЦ "Приозерний" від 24.01.2014, від 19.03.2014, від 17.04.2014, від 20.05.2014, від 26.06.2014, від 24.07.2014.
Також, у 2014 році позивачем складені акти наданих послуг з технічного обслуговування установок:
- акт наданих послуг №08/ТО-10/01 від 31.01.2014 (за січень) на суму 2 499,7грн.;
- акт наданих послуг 08/ТО-10/02 від 28.02.2014 (за лютий) на суму 2 499,7грн.;
- акт наданих послуг 08/ТО-10/03 від 31.03.2014 (за березень) на суму 2 499,7грн.;
- акт наданих послуг 08/ТО-10/04 від 30.04.2014 (за квітень) на суму 2 374,74грн.
Наведені вище акти наданих послуг підписані двома сторонами, як позивачем, так і відповідачем без зауважень.
- акт наданих послуг 08/ТО-10/05 від 30.05.2014 (за травень) на суму 2 499,7грн.;
- акт наданих послуг 08/ТО-10/06 від 30.06.2014 (за червень) на суму 2 499,7грн.;
- акт наданих послуг 08/ТО-10/07 від 31.07.2014 (за липень) на суму 2 499,7грн.;
- акт наданих послуг 08/ТО-10/08 від 29.08.2014 (за серпень) на суму 2 499,7грн..
Акти наданих послуг за травень - серпень 2014 року підписані лише позивачем.
Загальна вартість наданих послуг за січень-серпень 2014 року складає 19 997,6грн.
Відповідач частково розрахувався за наді послуги, сплатив суму 7 374,14грн., залишок несплаченої суми становить 12 623,46грн.Листом за вих. №104 від 30.07.2014 (а.с.31) позивач направив на адресу відповідача рахунок на оплату послуг №08/ТО-10/07 від 01.07.2014 та акт виконаних робіт № 08/ТО-10/07 від 31.07.2014 (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення 05.08.2014, фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 31.07.2014 місяться в матеріалах справи, а.с.32).
11 серпня 2014 позивач направив на адресу відповідача повідомлення - претензію (вих. №110) про оплату заборгованості за надані послуги за травень - липень 2014 та повідомлення про припинення дії договору. До вказаної претензії позивачем додані акти виконаних робіт за травень, червень, липень 2014 року, рахунки на оплату за березень, травень, червень 2014 року та акт звіряння. Претензія з додатками до неї була отримана відповідачем 15.08.2014 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 49000 17367140 від 15.08.2014, опис вкладення у цінний лист від 11.08.2014 містяться в матеріалах справи, а.с.34).
За домовленістю сторін договір припинив свою дію з 01.09.2014.
Відповідач не заперечує обставини припинення дії договору з наведеної дати - 01.09.2014.
28.10.2014 за вих. №146 позивачем повторно направлена претензія на оплату заборгованості, яка повернулась з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с.35-37). Після цього претензія з додатками повторно направлена 03.12.2014 кур'єрською службою "КСД" і отримана виконавцем 14.12.2014.
14.12.2015 позивач разом із заявою про збільшення розміру позовних вимог направив спірні акти наданих послуг, у тому числі й за серпень 2014 року.
З наведеного вбачається, що позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо направлення на адресу відповідача актів наданих послуг.
Укладений сторонами договір за своєю правовою природою, згідно ст. 628 ЦК України, є договором змішаного типу, який містить в собі елементи договорів про надання послуг (технічний нагляд за правильним дотриманням і організацією експлуатації установок замовником; здійснення контролю технічного стану установок для своєчасного проведення ремонтів та замін з метою підтримання працездатного стану технічних засобів, які входять до складу установок; надання технічної допомоги замовнику з питань експлуатації установок (інструктаж, складання інструкцій) та договору підряду (проведення незначного ремонту технічних засобів, які входять до складу установок; проведення планових регламентних робіт, необхідних для утримання установок у справному стані; усунення недоліків по виклику замовника (в об'ємі поточного ремонту), а тому до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми чинного законодавства України, які регулюють відносини надання послуг та підряду.
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
При цьому, однією з характерних особливостей послуг є їх споживання в процесі надання, тобто безпосередньо під час здійснення певної діяльності, хоча вони й передбачають досягнення певних результатів, невід'ємних від самої роботи.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 628 ЦК України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частиною 1 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений на замовника.
В свою чергу, відповідач акти наданих послуг отримав, але не підписав, заперечень щодо змісту актів не надав, акти на адресу позивача не повернув.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті в установлений договором строк не виконав, станом на час розгляду справи заборгованість за надані послуги (роботи) відповідача перед позивачем за березень, травень - серпень 2014 року складає 12 623,46грн.
Невиконання відповідачем зобов'язань за Договором щодо оплати вартості виконаних робіт у встановлений Договором строк є причиною спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Обов'язок замовника своєчасно оплатити виконані підрядником роботи у порядку і на умовах, визначених договором передбачено пунктом 3.2., 3.3. договору.
Розрахунки за договором здійснюються безготівковим шляхом у формі платіжного доручення або готівкою через касу на поточний рахунок виконавця на підставі виставленого рахунку, не пізніше трьох банківських днів після підписання сторонами акта виконаних робіт (п.3.2., 3.3. договору).
З урахуванням наведеного виконані роботи (надані послуги) за травень - серпень 2014 року повинні бути оплачені в строк до:
- акт наданих послуг 08/ТО-10/03 від 31.03.2014 (за березень) на суму 2 499,7грн. підписано сторонами 31.03.2014, строк оплати за цим актом є таким, що настав 03.04.2014;
- акт наданих послуг 08/ТО-10/05 від 30.05.2014 (за травень) на суму 2 499,7грн. та акт наданих послуг 08/ТО-10/06 від 30.06.2014 (за червень) на суму 2 499,7грн. отримано відповідачем 15.08.2014, отже строк оплати за цим актом настав 20.08.2014;
- акт наданих послуг 08/ТО-10/07 від 31.07.2014 (за липень) на суму 2 499,7грн. отримано відповідачем 05.08.2014, отже строк оплати за цим актом настав 08.08.2014;
- акт наданих послуг 08/ТО-10/08 від 29.08.2014 (за серпень) на суму 2 499,7грн. відправлено на адресу відповідача 11.09.2015 разом з позовною заявою.
З огляду на наведені вище умови договору щодо строку оплати виконаних робіт строк оплати вартості цих робіт є таким, що настав.
Доказів оплати вартості виконаних робіт в сумі 12 623,46грн. відповідач не надав, доводи позивача наведені в обґрунтування позову, не спростував. До виконаної роботи, вказаної в ОСОБА_3 здачі-приймання наданих послуг, зауважень не надав.
Отже, вимога позивача про стягнення суми боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Договором №08/ТО-10 від 01.02.2010 передбачена відповідальність замовника за порушення термінів оплати робіт, передбачених пунктом 3.3. договору та за затримку приймання виконаних робіт і підписання актів виконаних робіт в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми (п.4.2. договору).
Розрахунок пені перевірено судом та складає за вказаний позивачем період з 12.09.2014 по 11.03.2015: 652,44грн. з огляду на наступне.:
за зобов'язаннями травня 2014 року на суму 2 499,7грн. за період з 12.09.2014 по 10.12.2014 пеня складає - 157,92грн. за 89 днів прострочки;
за зобов'язаннями червня 2014 року на суму 2 499,7грн. за період з 12.09.2014 по 09.01.2015 пеня складає - 217,37грн. за 120 днів прострочки;
за зобов'язаннями липня 2014 року на суму 2 499,7грн. за період з 12.09.2014 по 08.02.2015 пеня складає - 277,15грн. за 150 днів прострочки.
Пеня за прострочку виконання зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт складає 652,44грн. (157,92грн. + 217,37грн. + 277,15грн.).
Також частковому задоволенню підлягає вимога позивача про стягнення з відповідача пені за затримку підписання акта виконаних робіт у сумі 627,18грн. (148,34грн. + 209,7грн. +269,14грн.):
за прострочку підписання акта наданих послуг за травень 2014 року на суму 2 499,7грн. за період з 12.09.2014 по 05.12.2014 пеня складає - 148,34грн. за 84 дні прострочки;
за прострочку підписання акта наданих послуг за червень 2014 року на суму 2 499,7грн. за період з 12.09.2014 по 05.01.2015 пеня складає - 209,7грн. за 116 днів прострочки;
за прострочку підписання акта наданих послуг за липень 2014 року на суму 2 499,7грн. за період з 12.09.2014 по 05.02.2015 пеня складає - 269,14грн. за 147 днів прострочки.
За зобов'язаннями серпня 2014 року суд не вбачає підстав нарахувати пеню як за прострочку оплати вартості виконаних робіт, так і за затримку підписання актів виконаних робіт у заявленому позивачем періоді, оскільки акт за серпень 2014 року направлено відповідачу у вересні та грудні 2015 року.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у сумі 7 647,28грн. за загальний період з лютого 2014 року по жовтень 2015 року.
Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Таким чином, з урахуванням рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., втрати від інфляції підлягають стягненню з відповідача у розмірі 6 097,53грн. виходячи з наступного:
- за зобов'язаннями січня 2014 року на суму 2 499,7грн. х 102,8132% (індекс інфляції за лютий - березень 2014 року) у сумі 70,31грн.,
- за зобов'язаннями лютого 2014 року на суму 2 499,7грн. х 105,5726% (індекс інфляції за березень-квітень 2014 року) у сумі 139,3грн.;
- за зобов'язаннями березня 2014 року на суму 2 499,7грн. х 169,12037922% (індекс інфляції за квітень 2014 року - жовтень 2015 року) = 1727,01грн.;
- за зобов'язаннями квітня 2014 року на суму 2 499,7грн. х 104,838 % (індекс інфляції за травень-червень 2014 року) = 120,94грн.;
- за зобов'язаннями травня 2014 року на суму 2 499,7грн. х 154,30594196 % (індекс інфляції за вересень 2014 року - жовтень 2015 року) = 1 357,49грн.;
- за зобов'язаннями червня 2014 року на суму 2 499,7грн. х154,30594196 % (індекс інфляції за вересень 2014 року - жовтень 2015 року) = 1 357,49грн.;
- за зобов'язаннями липня 2014 року на суму 2 499,7грн. х154,30594196 % (індекс інфляції за вересень 2014 року - жовтень 2015 року) = 1 357,49грн.;
- за зобов'язаннями серпня 2014 року на суму 2 499,7грн. х 98,7% (індекс інфляції за жовтень 2015 року) = - 32,50грн.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума втрат від інфляції - 6 097,53грн. (70,31грн. + 139,3грн. +1727,01грн. + 120,94грн. + 1 357,49грн. + 1 357,49грн. + 1 357,49грн. - 32,5грн.).
З огляду на викладене, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 20 000,61грн. (основний борг у сумі 12 623,46грн. + пені за порушення строків оплати вартості виконаних робіт у сумі 652,44грн. + пені за затримку підписання актів виконаних робіт у сумі 627,18грн. + втрати від інфляції у сумі 6 097,53грн.).
В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність обов'язку оплачувати роботи з огляду на припинення дії договору з 01.09.2014.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Ці підстави наведено у ст. ст. 599 - 601, 604- 609 ЦК України.
Системний аналіз зазначених норм приводить до висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, що лишилось невиконаним, як закінчення строку дії договору.
Отже, саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 24 червня 2015 року №3-192гс15.
Стосовно невідповідності актів наданих послуг приписам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, суд зазначає, що відсутність в актах наданих послуг такого обов'язкового реквізиту, як місця їх складання, не спростовує факт надання передбачених договором послуг, та, відповідно, здійснення господарської операції з виконання позивачем щомісячних робіт по технічному обслуговуванню установок пожежогасіння. Матеріали справи містять акти наданих послуг, які підписані та оплачені відповідачем без зауважень та які не містять посилань на місце їх складання.
Відповідач посилається на те, що позивачем не дотримано договірних зобов'язань щодо умов здійснення платежів, не надано доказів направлення відповідачеві рахунків на оплату. Оскільки рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України, тому відсутність рахунка-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити вартість наданих послуг. Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 29.09.2009 у справі №37/405.
Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 075,65грн.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, будинок 1, ЄДРПОУ 32835945) на користь приватного підприємства "Будівельно-монтажна фірма "Бар'єр" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 8/64, ЄДРПОУ 34774188) основний борг у сумі 12 623,46грн., пеню за порушення строків оплати вартості виконаних робіт у сумі 652,44грн., пеню за затримку підписання актів виконаних робіт у сумі 627,18грн., втрати від інфляції у сумі 6 097,53грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 075,65грн., про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено, - 26.01.2016.