21.01.16р. Справа № 904/3966/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРЕГ ПЛЮС", м.Дніпропетровськ
до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської Ради, м. Дніпропетровськ
Третя особа: Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про стягнення збитків завданих неналежним виконанням договору на проведення капітального ремонту водостічної системи в розмірі 13 102 грн. 07 коп.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 01.07.2015;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: ОСОБА_2, дов. № 16-9 від 15.01.2016.
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Відповідача збитків завданих неналежним виконанням договору на проведення капітального ремонту водостічної системи № 133 від 14.06.2013 року в розмірі 13 102 грн. 07 коп., в тому числі, 11841 грн. 49 коп. інфляційних збитків, та 1260 грн. 58 коп. три проценти річних від суми простроченого грошового зобов'язання.
Відповідач позов не визнає, обґрунтовує свої заперечення тим, що до кінця 2013 року управління державної казначейської служби не здійснювало платежі за платіжними дорученнями розпорядників бюджетних коштів з технічних причин.
Крім того, Відповідач зазначив, що у 2014 році на виконання постанови КМУ від 01.03.2014 року № 65 Державною фінансовою інспекцією проводилися контрольні заходи з перевірки достовірності обсягів кредиторської заборгованості розпорядників та одержувачів коштів бюджету з оплати товарів, робіт і послуг, на закупівлю яких поширюється дія Закону України "Про здійснення державних закупівель". Згідно вимог п. 11 названої Постанови КМУ, оплату з погашення зареєстрованої в органах Державної казначейської служби заборгованості, було дозволено здійснювати виключно в обсягах, що відповідають обсягам, установленим за результатами контрольних заходів Державної фінансової інспекції. Отже, як зазначає Відповідач, оскільки акт Державної фінансової інспекції з відповідного питання був складений лише 25.12.2014 року (в кінці фінансового року), здійснити оплату заборгованості за договором Відповідач зміг лише в наступному фінансовому році, а саме 02.04.2015 року, що виключає його вину в порушенні строків розрахунків за договором.
Третя особа надала суду письмові заперечення, зі змісту яких убачається, що під час здійснення Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області контрольних заходів, за результатами яких складено акт від 25.12.2014 року № 05-19/03, достовірність обсягів кредиторської заборгованості по договору № 133 від 14.06.2013 року, на якому ґрунтуються заявлені Позивачем до стягнення суми, не перевірялася.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2015 року у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз та зобов'язано позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБЕРЕГ ПЛЮС" здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі відповідної вимоги Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Ухвалою суду від 24.12.2015 року провадження у справі поновлено з 21.01.2016 року для розгляду справи за наявними в ній матеріалами у зв'язку з ненаданням Позивачем доказів оплати вартості експертного дослідження.
В судовому засіданні 21.01.2016 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши надані докази, заслухавши пояснення представників Позивача, Третьої особи, та представника Відповідача, який був присутній в попередніх судових засіданнях, господарський суд, -
14.06.2013 року між Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської Ради (далі-Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОБЕРЕГ ПЛЮС" (далі-Учасник) був підписаний Договір №133 на проведення капітального ремонту водостічної системи, що становить складову частину житлового будинку по вул. Станіславського, 11 (м. Дніпропетровськ) (далі-Договір), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого Учасник зобов'язався у 2013 році виконати роботи з капітального ремонту водостічної системи, що становить складову частину житлового будинку по вул. Станіславського, 11 /м. Дніпропетровськ/, а Замовник - прийняти і сплатити за виконані роботи з капітального ремонту водостічної системи, що становить складову частину житлового будинку по вул. Станіславського, 11 /м. Дніпропетровськ/. Найменування робіт: капітальний ремонт водостічної системи, що становить складову частину житлового будинку по вул. Станіславського, 11 /м. Дніпропетровськ/.
Згідно з пунктом 3.1 Договору, його ціна становить 23 379 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ - 3 896 грн. 60 коп.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору, розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт безпосередньо після надходження коштів відповідного бюджетного призначення на реєстраційний рахунок Замовника. При наявності коштів Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 30% ціни по кожному виду робіт за Договором згідно із календарним графіком виконання робіт для придбання Підрядником необхідних для виконання кожного виду робіт матеріалів, конструкцій, виробів у порядку, передбаченому постановами КМУ від 27.12.2001 №1764 "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" та від 09.10.2006 №1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти".
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що початок робіт починається з моменту підписання Договору та діє до закінчення комплексу робіт згідно календарного плану до 30.06.2013, але роботи можуть бути виконані достроково. Календарний план є невід'ємною частиною Договору (Додаток №1), план фінансування будівництва (на весь період будівництва) (Додаток №2).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та закінчується в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 10.1 Договору).
На виконання умов Договору Позивач виконав обумовлені роботи з капітального ремонту водостічної системи, що становить складову частину житлового будинку по вул. Станіславського, 11 /м. Дніпропетровськ/, на загальну суму 23 379 грн. 60 коп.
В підтвердження зазначених обставин суду надано акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року (а.с. 65, 66) складений по форми КБ-2в, який підписано сторонами без зауважень 14.06.2013 року.
Згідно умов пункту 4.1 Договору, розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт безпосередньо після надходження коштів відповідного бюджетного призначення на реєстраційний рахунок змовника.
Відповідач за виконані Позивачем роботи розрахувався лише 02.04.2015 року (дата проведення банком), що підтверджується платіжним дорученням №242 від 27.03.2015 року (а.с. 12).
З огляду на порушення Відповідачем умов договору щодо строків розрахунків за виконані підрядні роботи, Позивач вимагає стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми грошового зобов'язання за весь період прострочення, на підставі ст. 625 ЦК України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вище встановлено судом, передання робіт підрядником (позивачем) та прийняття їх замовником (відповідачем), відбулося 14.06.2013 року, з оформленням відповідного акту, а отже, виходячи з умов договору та вимог ст.ст. 253, 854 ЦК України, оплата робіт мала бути здійснена Відповідачем 15.06.2013 року.
З огляду на наявні у справі докази, Відповідач припустив порушення строків виконання свого зобов'язання щодо здійснення оплати підрядних робіт, сплативши їх вартість лише 02.04.2015 року.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
З огляду на приписи зазначеної норми матеріального права Позивачем розраховані три проценти річних у сумі 1 260 грн. 58 коп. (загальний період нарахування з 15.06.2013 року по 02.04.2015 року) та інфляційні втрати в сумі 11 841 грн. 89 коп. (загальний період нарахування червень 2013 року - березень 2015 року).
Перевіривши правильність розрахунку трьох процентів річних, господарський суд дійшов висновку, що Позивачем безпідставно включено в період розрахунку день фактичної оплати Відповідачем вартості підрядних робіт - 02.04.2015.
Відповідно до пункту 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
З огляду на викладене, враховуючи факт здійснення оплати Відповідачем заборгованості за виконані підрядні роботи 02.04.2015 року, зазначений день не повинен враховуватися при здійсненні розрахунку відсотків річних.
Таким чином, за підрахунками суду, розмір 3% річних, розрахований за період прострочення з 15.06.2013 року по 01.04.2015 року, становить суму в розмірі 1 258 грн. 65 коп., яка і підлягає задоволенню.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, господарським судом встановлено, що їх розмір розраховано Позивачем вірно, а отже, сума інфляційних втрат в розмірі 11 841 грн. 49 коп. підлягає задоволенню.
Суд не приймає до уваги доводи Відповідача стосовно затримки оплати за виконані Позивачем роботи через несвоєчасне фінансуванні, яке здійснюється за рахунок місцевого бюджету.
Відхиляючи дані заперечення, суд виходить з наступного.
Відповідно до принципів, закріплених ГК України, не допускається привілейоване становища суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності.
Відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України, відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого боржник може бути звільнений від відповідальності.
Таким чином, посилання Відповідача на відсутність його вини з огляду на відсутність бюджетного фінансування є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а отже, не можуть братися судом до уваги при визначенні настання моменту оплати.
Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.
Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011, в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.
Заперечення Відповідача стосовно того, що згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 року № 65, оплата виконаних Позивачем робіт була здійснена лише після отримання результатів перевірки достовірності обсягів зазначеної кредиторської заборгованості, суд вважає безпідставними, оскільки за змістом наявних у справі доказів, зокрема, письмових пояснень Третьої особи, під час здійснення Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області контрольних заходів, достовірність обсягів кредиторської заборгованості по договору № 133 від 14.06.2013 року, на якому ґрунтуються заявлені Позивачем до стягнення суми, взагалі не перевірялася.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 16, код ЄДРПОУ 38114671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 20, код ЄДРПОУ 34775443) 1 258 грн. 65 коп. - три проценти річних, 11 841 грн. 49 коп. - інфляційних втрат, 1 826,73 грн. - витрат по сплаті збору, видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 26.01.2016
Суддя ОСОБА_3