"26" січня 2016 р. Справа № 903/919/15
за заявою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Серебро", м. Луцьк
про банкрутство
Суддя М. С. Шум
Встановив: ухвалою господарського суду Волинської області від 15.09.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Серебро", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна товариства з обмеженою відповідальністю "Серебро" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.
16.09.2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ “Серебро”.
Ухвалою суду від 03.11.2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.
Постановою суду від 08.12.2015 року визнано банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Серебро", відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №309 від 28.02.2013 року, адреса: АДРЕСА_1).
09.12.2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури ТзОВ "Серебро" .
19.01.2016 року від Луцької ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області надійшла заява від 15.01.2016 року №115/10/03-18-10-07 про визнання кредиторських вимог до банкрута на суму 2007,00грн.
В клопотанні від 19.01.2016 року №117/10/03-18-10-07 Луцька ОДПІ просить суд звільнити її від сплати судового збору при поданні заяви про кредиторські вимоги у справі №903/919/15.
Клопотання мотивоване тим, що Луцька ОДПІ не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку із відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Відповідно до ст. ст. 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути. Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.
Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" ставка судового збору за заяву кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри мінімальної заробітної плати.
Суд відмовляє в задоволенні відповідного клопотання.
В п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено таке: оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до п. 20 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" у разі виявлення недоліків заяви конкурсних кредиторів господарський суд відповідною ухвалою зобов'язує заявника усунути їх в установлений судом строк. Якщо у цей строк недоліки усунуто, господарський суд приймає заяву та призначає її до розгляду, а в іншому випадку - повертає заяву, про що виносить ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 8 ЗУ “Про судовий збір”, ст. ст. 23, 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -
1. В задоволенні клопотання Луцької ОДПІ про звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. Зобов'язати Луцьку ОДПІ в строк до 10.02.2016 року подати суду: докази сплати судового збору за подання відповідної заяви; документи, які підтверджують грошові вимоги до банкрута.
Повідомити заявника, що невиконання вимог ухвали суду тягне за собою повернення відповідної заяви без розгляду.
Суддя М. С. Шум