18.01.16 Справа № 904/10299/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НАДІЯ УКРАЇНИ" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", м. Дніпропетровськ
до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область
відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область
відповідача-3: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості
Суддя Ярошенко В.І.
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
від відповідача-3: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та відповідача-3: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення основного боргу у розмірі 8344 грн., заборгованості за відсотками у сумі 6025, 97 грн. та пені у розмірі 527, 20 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем 1 свої зобов'язань за договором кредиту № ДК29-14 від 08.05.14 в частині погашення кредиту та нарахованих відсотків; відповідачем - 2 та відповідачем - 3 своїх зобов'язань за договором поруки № 25 від 08.05.2014.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 21.12.2015.
Ухвалою суду від 21.12.2015 розгляд справи відкладено на 18.01.2016.
Відповідач-1 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до витягу з ЄДРПОУ № 21475933 станом на 30.11.2015 (арк. с. 39), оскільки поштові конверти (арк. с. 46, 49) з ухвалами суду, які направлялись на вищезазначену адресу відповідача-1, повернулись з поштовими відмітками: «за закінченням строку зберігання».
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідачі 2, 3 явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, відзиви на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надали, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення цінних листів з ухвалами суду (арк. с. 40- 41, 47-48).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 18.01.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд
08.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (далі - позивач, кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач-1, позичальник) було укладено договір кредиту № ДК 29-14 (далі - договір).
Відповідно до п. 2.1 договору кредитор зобов'язується надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 25000 грн., з оплатою по процентній ставці 3% на місяць, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 3.1 договору)
Згідно з п. 3.2 договору позичальник зобов'язується повністю повернути кредит, отриманий за цим договором. та відсотки за користування ним, до 16-00 години 10.05.2016 року включно.
Кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит в день підписання договору шляхом видачі з каси кредитора грошових коштів у розмірі, зазначеному в пункті 2.1 договору (п. 4.1.1 договору).
Кредитор має право перевіряти та аналізувати кредитоспроможність позичальника, здійснювати перевірки цільового використання кредиту, фінансового стану позичальника, ступеня забезпеченості кредиту. У разі погіршення фінансового стану позичальника або поручителів, вимагати від позичальника дострокового погашення кредиту протягом 10 робочих днів (п. 4.3.3 договору).
згідно з 4.3.4 договору кредитор має право вимагати дострокового розірвання договору у разі, зокрема, порушення Графіку погашення кредиту і відсотків (додаток № 1) більш ніж на один платіжний період.
Відповідно до п. 5.1 договору за користування кредитом у період з дати, зазначеної в пункті 3.1 договору, і до дати погашення кредиту позичальник сплачує кредиторові відсотки у розмірі 3% на місяць від суми, вказаної в п. 2.1 договору.
Нарахування процентів здійснюється щодня з наступного дня після дати надання кредиту і до дати повернення кредиту, зазначеної в пункті 3.2 договору. Сума нарахованих процентів за весь час користування кредитом складає 18073, 97 грн. У разі дострокового погашення кредиту нарахування процентів здійснюється за весь строк фактичного користування кредитом (п. 5.2 договору).
Пунктом 5.3 договору передбачено, що повернення кредиту і сплата відсотків за ним здійснюється позичальником у порядку та терміни згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків (додаток № 1) готівкою через касу кредитора або шляхом перерахування на поточний рахунок кредитора через банк. При несплаті частини кредиту та/або відсотків у терміни, вказані в Графіку, вони вважаються простроченими.
Згідно з п. 6.1 договору виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечується ДП25 від 08.05.2014, укладеним між кредитором і ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі - поручителі), а також усім майном та коштами, які належать позичальникові та на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.
На виконання умов договору, позивач 08.05.2014 надав відповідачу-1 грошові кошти у сумі 25000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 60, на якому міститься підпис відповідача-1 про одержання вищезазначеної суми грошових коштів (арк. с. 14).
Як вбачається з історії виплат відповідачем-1 кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, та не спростовано відповідачем-1, останній повернув позивачу 16656 грн. кредитних коштів та сплатив 12048 грн. відсотків за користування ними. У зв'язку із систематичним порушенням відповідачем-1 Графіку сплати тілу кредиту та відсотків за користування кредитом, позивач звернувся до відповідача-1 з повідомленням-вимогою від 12.10.2015 вих. № 511 (арк. с. 22, 25) про дострокове розірвання договору кредиту та вимогою повернути частину кредиту та сплатити відсотки за користування ним, а також пеню.
Відповідач-1 залишив дане повідомлення-вимогу без відповіді, частину кредиту не повернув та відсотки за користування ним не сплатив.
Таким чином, неповернутою залишається частина кредиту у розмірі 8344 грн. та несплаченою сума відсотків з користування ним у розмірі 6025, 97 грн.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
08.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (далі - кредитор), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - відповідач-2, поручитель) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - відповідач-3, поручитель) було укладено договір поруки № 25 (далі - договір поруки).
Розділом 1 договору поруки встановлено, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручителі на добровільних засадах зобов'язуються відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 (далі - позичальник) своїх зобов'язань, що випливають з договору кредиту № ДК 29-14 від 08.05.2014, укладеного між позичальником та кредитором (далі - договір кредиту).
Предметом договору кредиту є передача кредитором у користування позичальнику грошових коштів у сумі 25000 грн.
Основне зобов'язання позичальника за договором кредиту, виконання якого забезпечується цим договором, полягає у наступному: повернути кредит в розмірі 25000 грн., сплатити відсотки за його користування, пеню, в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором кредиту, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови договору кредиту в повному обсязі.
Разом з підписанням цього договору поручителі підтверджують, що вони ознайомлені з положеннями договору кредиту, цілком розуміють його зміст та згодні виступати поручителями за зобов'язаннями позичальника за договором кредиту.
Термін виконання основного зобов'язання за договором кредиту: 10.05.2016.
Сторони домовились, що зобов'язання, встановлені цим договором, залишаються дійсними та незмінними і в разі внесення і будь-яких змін чи доповнень до договору кредиту, якщо інше не передбачено чинним законодавством України або цим договором.
Відповідно до п. 2.2 договору поруки сторони договору визначили, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по договору кредиту, поручителі несуть солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу за договором кредиту в сумі 25000 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених договором кредиту, а також відшкодування збитків. При цьому кредитор має право вимоги до поручителів як солідарно, так і до кожного з них окремо.
Пунктом 2.3 договору поруки встановлено, що поручителі приймають на себе зобов'язання, у випадку невиконання позичальником зобов'язань за договором кредиту, здійснити виконання зобов'язання позичальника в обсязі, заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобов'язань. Виконання зобов'язання здійснюється поручителями внесенням відповідної суми у касу або на поточний рахунок кредитора.
Згідно з п. 3.1 договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань по договору кредиту, поручителі та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань в повному обсязі.
12.10.2015 позивач звернувся із повідомленнями-вимогами вих. №№ 512, 513 до відповідачів 2, 3, в яких вимагав, у зв'язку із порушенням відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором кредиту, повернути частину кредиту, сплатити відсотки за користування ним та пеню (арк. с. 23-25).
Відповідачі 2, 3 залишили дані вимоги без відповіді, частину кредиту не повернули, відсотки за користування ним та пеню не сплатили.
Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно з ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем-1 не заперечено факт отримання кредиту на суму 25000 грн., порушення Графіку повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним не спростовано, не надано доказів його повернення на суму 8344 грн. та сплати відсотків за користування даним кредитом у сумі 6025, 97 грн., а відтак, позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2, 3 суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 8344 грн. та позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2, 3 відсотків за користування кредитом у розмірі 6025, 97 грн.
Також, у зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, позивач нарахував відповідачам пеню у розмірі 527, 20 грн. за період з 10.03.2015 по 24.11.2015.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що у випадку порушення позивальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті відсотків за користування кредитом, кредитор, починаючи з першого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується за весь період прострочення.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 527, 20 грн.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідачів 1, 2, 3 рівними частинами з кожного по 609 грн.
Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (53300, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (53300, АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (53224, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46а, к. 3; ідентифікаційний код 35183716) основний борг у розмірі 8344 грн., заборгованість по відсоткам у сумі 6025, 97 грн. та пеню у розмірі 527, 20 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (53224, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46а, к. 3; ідентифікаційний код 35183716) витрати зі сплати судового збору у розмірі 609 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (53300, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (53224, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46а, к. 3; ідентифікаційний код 35183716) витрати зі сплати судового збору у розмірі 609 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 (53300, АДРЕСА_3; ідентифікаціний номер НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (53224, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46а, к. 3; ідентифікаційний код 35183716) витрати зі сплати судового збору у розмірі 609 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 25.01.2016
Суддя В.І. Ярошенко