Справа № 22-а-8358/11 Головуючий у І інстанції Соловей Г. В.
Провадження № Доповідач у 2 інстанції Приходько
Категорія 63 11.05.2011
Іменем України
11 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: судді Приходька К. П.,
суддів: Верланова С. М., Таргоній Д. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської ласті на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області про визнання дій протиправними та гтягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -
встановила:
березні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила поновити Ітрок звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по
11.12.2007року та з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року, зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити невиплачену державну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії а віком за період за 2006-2008 роки в сумі 3593 грн. відповідно до ст. 6 Закону України (Про соціальний захист дітей війни», та в подальшому проводити вказані нарахування.
постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2009 року шов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача у не нарахуванні та іиплаті позивачці щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни. Зобов'язано ідповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці за 2008 рік щомісячної державної оціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти вимог відмовлено.
апеляційній скарзі УПФУ у Фастівському районі Київської області просить скасувати іостанову суду та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм Матеріального та процесуального права.
зевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів ^ ляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що шеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
гідно ч. З ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних конів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
ідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, й чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і Ііужбових осіб.
Згідно преамбули Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року цей
Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та
1 гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Стаття 1 зазначеного Закону визначає терміни, згідно часини першої якої у цьому законі 4наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої Світової війни було менше 18 років.
Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і відповідає встановленому прожитковому мінімуму.
згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
По справі встановлено, що позивачка перебуває на обліку в УПФУ у Фастівському районі Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте, така надбавка їй виплачувалась у значно меншому розмірі, оскільки підпунктом
2 пункту 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Хкраїни", яким текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був
лсладений в новій редакції, були звужені гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" права позивача на державну соціальну підтримку дітей війни у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, Підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
дно пункту 5 зазначеного Рішення положення Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані Неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Приймаючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив із засад Пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, йо відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та Доплат до них, повинен був діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про |рціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення іимогуказаної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до ''уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. ^Проблеми надання бюджетних коштів відповідачу для виконання покладених на нього 4 обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Проте, не можна погодитись з висновком суду в частині задоволення позовних вимог щодо періоду проведення перерахунку та виплат за 2008 рік, оскільки суд першої інстанції залишив щоза увагою, що рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 було прийнято
22.05.2008року, тому у позивачки право на перерахунок та виплату щомісячної державної ;соціальної допомоги як дитині війни відновилося лише з 22.05.2008 року.
Тому, враховуючи положення ч. 2 ст. 99 КАС (чинної на момент прийняття постанови), Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, момент звернення /*-о суду - 10.03.2009 року (згідно дати реєстраційного штампу на позовній заяві - а.с. 2) та межі -позовних вимог, останні підлягають задоволенню з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 [року, з врахуванням проведених виплат за цей період.
;3а наведених обставин, постанова суду в цій частині підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області задовольнити частково.
змінити постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2009 шку в частині періоду зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ведоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії іа віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зазначивши іаний період «з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням проведених виплат іа цей період».