Справа № 22-а-8530/11 Головуючий у І інстанції Буймова Л.П.
Провадження № Доповідач у 2 інстанції Приходько
Категорія 63 11.05.2011
Іменем України
11 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: судді Приходька К. П.,
суддів: Верланова С. М., Таргоній Д. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -
встановила:
у березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року, зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити невиплачену державну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період за 2006-2008 роки в сумі 3593 грн. відповідно до ст. 6 Закону України І «Про соціальний захист дітей війни», та в подальшому проводити вказані нарахування.
і Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача у не нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу за період з 01.01.2008 року по 31.12.2007 року щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням, що в 2008 році позивачу було виплачено 579,30 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ в м. Фастові Київської області просить скасувати постанову суду та залишити позов без задоволення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та суального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що : апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
І Згідно ч. З ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних і законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, ||» дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно преамбули Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року цей К Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та Р гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
І^РСтаття 1 зазначеного Закону визначає терміни, згідно часини першої якої у цьому законі І наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: дитина війни - особа, яка є І громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої Світової війни і було менше 18 років.
Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість & пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і відповідає встановленому прожитковому мінімуму.
згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ; цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
І По справі встановлено, що позивачка перебуває на обліку в УПФУ в м. Фастові Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте, така надбавка йому виплачувалась у значно меншому розмірі, оскільки підпунктом І 2 пункту 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів г України", яким текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був ; .укладений в новій редакції, були звужені гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" права позивача на державну соціальну підтримку дітей війни у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
„згідно пункту 5 зазначеного Рішення положення Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
V Приймаючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних ^коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до 'уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. [ '""Проблеми надання бюджетних коштів відповідачу для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Проте, не можна погодитись з висновком суду в частині задоволення позовних вимог щодо періоду проведення перерахунку та виплат, за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, оскільки суд першої інстанції залишив поза увагою, що рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 було прийнято 22.05.2008 року, тому у позивача право на перерахунок та ' - виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відновилося лише з
22.05.2008року.
Тому, враховуючи положення ч. 2 ст. 99 КАС (чинної на момент прийняття постанови), ^'ішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, момент звернення - до суду - 19.03.2009 року (згідно дати реєстраційного штампу на позовній заяві - а.с. 1) та межі позовних вимог, останні підлягають задоволенню з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з врахуванням проведених виплат за цей період.
За наведених обставин, постанова суду в цій частині підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області задовольнити частково.
Змінитипостанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2009 року в частині періоду зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до
ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зазначивши даний період «з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням проведених виплат за цей період».
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили відповідно оскаржена в касаційному порядку двадцяти до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути адміністративного суду України протягом
головуючий
судді