Справа № 367/104/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/780/23/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 25.01.2016
Іменем України
25 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7 в режимі відеоконференції під час трансляції з Київського слідчого ізолятора УДПСУ в м. Києві та Київській області
секретаря судових засідань - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Верхній Вижай, Чердинського району, Росія, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2016 року задоволено клопотання слідчого СВ Ірпінського відділу поліції ГУ Національної поліції у Київській області та застосовано до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто по 11 березня 2016 року включно, із визначенням застави в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 55 120 гривень.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 слідчий суддя, переконавшись у наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні даного злочину, дослідив матеріали, що характеризують особу підозрюваного та дійшов висновку про те, що докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні дають достатні підстави вважати наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме здійснення спроб переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, при цьому застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вказаних ризиків визнав недостатнім.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та невмотивованість оскаржуваної ухвали, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді застави. На обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що слідчим суддею безпідставно визнано наявними ризики щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування і суду та вірогідності вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. Зокрема, як вказує апелянт, слідчим суддею не враховано ряд обставин, які спростовують наявність зазначених ризиків, а саме що підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце проживання в місті Києві, дружину та двох неповнолітніх дітей, має звання майстра спорту України та ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_7 неодноразово захищав честь держави в міжнародних спортивних змаганнях, що на переконання захисника, свідчить про міцність соціальних зв'язків підозрюваного. Крім того, як стверджує захисник, матеріали провадження не містять доказів наявності умислу у ОСОБА_7 на зміну місця проживання чи вчинення будь-якого іншого кримінального правопорушення. Таким чином, на думку захисника, запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді застави повністю забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти поданої апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч.1 ст.178 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, в провадженні СВ Ірпінського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області знаходиться кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України за №12015110040000653 від 25.03.15.
08 травня 2015 року постановою слідчого СВ Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області досудове розслідування по даному кримінальному провадженні зупинено на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України до встановлення місцезнаходження підозрюваних та оголошено розшук підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_7 .
11 січня 2016 року ОСОБА_7 затримано на підставі ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 11 січня 2016 року про дозвіл на затримання ОСОБА_7 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.
ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України відповідно до вимог ст.ст.276-278 КПК України.
Слідчий СВ Ірпінського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області, за погодженням із прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 . Мотивуючи клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу до ОСОБА_7 покладається необхідність запобігти спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваним ОСОБА_7 процесуальних обов'язків.
12 січня 2016 року ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області до підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З журналу судового засідання вбачається, що доводи, наведені в клопотанні слідчого належним чином перевірялись судом при його розгляді. При цьому, був допитаний підозрюваний ОСОБА_7 , вислухана думка захисника, прокурора, а також з'ясовані обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, в тому числі і ті, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, які в подальшому були оцінені судом в сукупності та стали підставою для прийняття судового рішення.
Слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо наявності достатніх доказів для підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, який полягає у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб із застосуванням спеціально пристосованого предмета для нанесення тілесних ушкоджень. Вказаний злочин за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Як вбачається з матеріалів провадження, підозрюваний ОСОБА_7 в силу статті 89 КК України раніше не судимий, за місцем реєстрації в місті Івано-Франківську фактично не проживає, перебував у розшуку по даному кримінальному провадженню у зв'язку з переховуванням від органів слідства, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти громадського порядку та моральності, а тому колегія суддів вважає, що слідчим суддею обґрунтовано встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання.
При цьому, доводи апеляційної скарги захисника щодо наявності міцних соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_7 не зменшують зазначених вище ризиків та не свідчать про достатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до статті 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.
На переконання колегії суддів, слідчим суддею обґрунтовано визначений розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та не є завідомо непомірним для нього.
Разом з тим, в порушення вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при визначенні розміру застави, не зазначив обов'язки, які будуть покладені на підозрюваного ОСОБА_7 у разі її внесення, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Крім того, з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя фактично встановив вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, що є недопустимим, оскільки слідчий суддя встановлює лише наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а вина особи, в разі її доведеності, встановлюється обвинувальним вироком суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зазначені порушення кримінального процесуального закону, допущені при постановленні оскаржуваної ухвали є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у зв'язку з чим зазначена ухвала слідчого судді не може вважатися законною та підлягає скасуванню із постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою необхідно застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши при цьому відповідний розмір застави та обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.
Керуючись ст.ст. 309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2016 року, постановлену відносно ОСОБА_7 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Ірпінського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Строк тримання ОСОБА_7 під вартою рахувати з моменту затримання, а саме з 11 січня 2016 року.
Строк дії ухвали - до 10 березня 2016 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі сорока мінімальних заробітних плат, що становить 55 120 (п'ятдесят п'ять тисяч сто двадцять) гривень і може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Апеляційного суду Київської області.
ОСОБА_7 звільнити з-під варти негайно після отримання та перевірки документу, що підтверджує внесення застави.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування та суду, а також повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити, що у разі, якщо ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього процесуальні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4