08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/195/16
381/4843/15-ц
21 січня 2016 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Чернишової Є.Ю., за участі секретаря Соловей Ж.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманих коштів, -
Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради (далі - УСЗН) із позовною заявою ОСОБА_3, в якій просив стягнути з відповідачки на користь позивача 99 300 грн. 02 коп. в рахунок відшкодування незаконно отриманих коштів соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 01 серпня 2014 року по 31 січня 2015 року відповідачці перебувала на обліку у позивача як особа, яка одержує допомогу малозабезпеченій сім'ї . При подачі заяви для призначення допомоги ОСОБА_3 надала довідку про доходи з місця роботи її чоловіка. Відповідно до відповідей №113 від 01.09.15 та від 17.09.2015 №114 було встановлено, що чоловік відповідача в період з січня 2014 по березень 2015 року доходів не отримував. Тобто, відповідачка свідомо подала до УСЗН завідомо неправдиві дані та документи, щодо працевлаштування свого чоловіка. Внаслідок чого відповідачка безпідставно отримала кошти Державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї в розмірі 99 300, 02 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, посилаючись на те, що будь-якого умислу щодо надання неправдивих відомостей щодо працевлаштування свого чоловіка, оскільки він працював у ТОВ «Мід-Сервіс», за помилкою посадової особи якого податки по ОСОБА_4 сплачувались помилково на інші реквізити. На підставі зазначеного просила відмовити у задоволені позову.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.08.2014 року ОСОБА_3 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення та подала заяву щодо призначення їй державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї, долучивши необхідні документи та декларацію про доходи та майновий стан, а також довідку про доходи на ім'я її чоловіка ОСОБА_4.
Згідно даної заяви, ОСОБА_3 було призначено державну допомогу як малозабезпеченій сім'ї на період з 01.08.2014 року по 31.01.2014 року, як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року №250, та виплачено 49004,08 грн.
Після спливу 6 місяців, відповідачка повторно звернулась до позивача за призначенням їй державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї, та отримала за період з 01.02.2015 року по 31.07.2015 року допомогу в сумі 50295,94 грн.
На підставі проведеної позивачем перевірки інформації про доходи, що надала ОСОБА_3 в довідці №9 від 06.08.15 та №114 від 22.09.2015 про доходи ОСОБА_4 встановлено, що чоловік відповідачки - ОСОБА_4 доходів не отримував.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та пункту 10 Постанови КМУ від24.02.2003 року № 250 соціальна допомога не призначається у разі, коли працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІУ рівня акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню).
У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям" №250 від 24.02.2003 року якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
Як доказ в обґрунтування заявлених вимог щодо факту подання неправдивих відомостей про працевлаштування чоловіка відповідачки, позивачем надані відповіді з Фастівського відділення Васильківської ОДПІ від 01.09.2015 року №113 та від 17.09.2015 року №114, відповідно до яких ОСОБА_4 (чоловік відповідачки) у спірний період не працював.
Наведене, на думку позивача, є умисним наданням неправдивих даних при зверненні за призначенням допомоги, що призвело до безпідставного нарахування та отримання на її користь такої допомоги.
Суд не погоджується з таким твердженням позивача з огляду на наступне.
Так, згідно з ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, із змісту наведеної норми права випливає, що для застосування вимог цієї статті до спірних правовідносин суд повинен встановити наявність певних обставин, які свідчать про те, що сторона, звертаючись за призначенням допомоги, завідомо діяла з прямим умислом, спрямованим приховання або подання недостовірних даних про її доходи та майновий стан.
Наявність (відсутність) зазначених обставин суд повинен встановити за допомогою належних доказів. При цьому суд повинен оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд враховує, що умисел є суб'єктивною умовою настання юридичної відповідальності, яка полягає в усвідомленні протиправності поведінки, суспільної небезпечності наслідків та бажанні (чи припущенні) настання таких наслідків.
Як вбачається з копії трудової книжки, ОСОБА_4 відповідно до наказу №28-к від 01.03.2014 року прийнятий на посаду муляра-облицювальника до товариства з обмеженою відповідальністю «МІД-СЕРВІС», а відповідно до наказу №52-к від 01.12.2015 року був звільнений із займаної посади за власним бажанням.
Як встановлено судом, згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів №1725 від 29.10.2015 року, ОСОБА_5 в період з 01.01.2014 року по 30.06.2015 року отримував доходи (а.с.50).
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих Пенсійним фондом України, сформованих 02.10.2015 на ім'я ОСОБА_4, з товариством з обмеженою відповідальністю «МІД-СЕРВІС» сплачений єдиний внесок за спірний період (а.с.51).
Як вбачається з листа товариства з обмеженою відповідальністю «МІД-СЕРВІС» №7-2015 від 06.11.2015 року, заробітна плата ОСОБА_4 у період з 01.03.2014 року по 31.07.2015 року становила 14007,00 грн. Крім того, підприємством повідомлено, що у зв'язку з помилкою бухгалтера податки по ОСОБА_4 сплачувались помилково на інші реквізити.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а тому суд не може покладати відповідальність на відповідача за неналежне виконання своїх обов'язків посадовими особами товариства з обмеженою відповідальністю «МІД-СЕРВІС» щодо сплати податків та обов'язкових платежів у встановленому законом порядку.
За вимогою ч.1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
З огляду на те, що з боку ОСОБА_3 відсутня недобросовісність набуття грошової допомоги, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для з стягнення отриманої суми допомоги у розмірі 99300,02 грн.
Відповідно до ст.82, 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь держави.
Керуючись ст. 10,60,209,212-215 ЦПК України, ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 7 Закону України «Про державну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та пункту 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250,суд,-
У задоволенні позову Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманих коштів - відмовити.
Стягнути з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради на користь державного бюджету України судові витрати в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
Повний текст рішення виготовлений 26 січня 2016 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Є.Ю.Чернишова