іменем України
Справа №377/1415/15-а
Провадження №2-а/377/3/16
25 січня 2016 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С., при секретарі Прохоровій О.О., з участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Шейка Ю.М.,
третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Славутицької міської ради Київської області, третя особа - директор комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради ОСОБА_3, про визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування, -
22 грудня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Славутицької міської ради Київської області з вимогою визнати невідповідним законодавству, нечинним з моменту прийняття рішення Славутицької міської ради Київської області № 42-4-VII від 11.12.2015 р., мотивуючи її тим, що рішення прийнято з порушенням порядку, передбаченого чинним законодавством, без попереднього оприлюднення його проекту і порушує його особисті права як члена територіальної громади на участь у обговоренні питання щодо прийняття оскаржуваного рішення.
Ухвалою від 24 грудня 2015 року відкрито провадження у адміністративній справі та залучено до участі у ній як третю особу директора комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради ОСОБА_3.
Відповідач подав заперечення проти позову, мотивоване тим, що оскаржуване рішення прийнято з додержанням вимог закону в економічних інтересах територіальної громади як власника майна, переданого в оренду, без порушення прав та законних інтересів позивача, яким не наведено жодного факту такого порушення.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити адміністративний позов, посилаючись на те, що проект оскаржуваного рішення не було відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» оприлюднено за 20 днів до дати розгляду з метою прийняття, чим позивача позбавлено можливості взяти участь у його обговоренні і порушено його права як члена територіальної громади.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав, посилаючись на те, що оскаржуваним рішенням міська рада реалізувала своє право представника власника територіальної громади щодо захисту її економічних інтересів шляхом прийняття управлінського рішення, яке створювало обов'язок лише для директора комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку», який вона виконала, пред'явивши до господарського суду позов про розірвання договору оренди будівлі магазину «Арбат», укладеного між КП «Фонд комунального майна» та ПП «Агентство консалтингу» з порушенням чинного законодавства і тому проект цього рішення не підлягав обов'язковому оприлюдненню. Водночас прийняте рішення жодних обов'язків для позивача не створювало і жодні його права ним не порушені, а захист економічних інтересів сторін господарського спору має здійснюватися у господарському суді.
Третя особа адміністративний позов не визнала, пославшись на те, що рішення, яке оскаржує позивач, стосувалося лише її, вона його не оскаржувала і виконала, хоч і не була згодна з ним.
Судом встановлено, що пунктом першим рішення Славутицької міської ради Київської області від 11.12.2015 р. № 42-4-VII «Про звернення до господарського суду Київської області» зобов'язано директора комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради ОСОБА_3 до 31.12.2015 р. звернутись до господарського суду Київської області з позовною заявою про розірвання або визнання недійсним договору оренди № 531 від 30.08.2013 р. у зв'язку з порушенням встановленого порядку його укладення і як такого, що суперечить економічним інтересам територіальної громади міста Славутича.
При вирішенні публічно-правового спору у цій справі, керуючись принципами верховенства права, законності, рівності перед законом і судом та змагальності сторін, адміністративний суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ч. 1). Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ч. 2).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ч. 1). Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ч. 2).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язати діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом другим частини першої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», на який посилається позивач в обґрунтування адміністративного позову, розпорядників інформації зобов'язано оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Відповідно до частини третьої цієї статті проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Як видно зі змісту оскаржуваного рішення воно не належить ні до нормативно-правових актів, ні до актів індивідуальної щодо позивача дії і не породжує будь-яких особистих немайнових чи майнових прав та обов'язків позивача як фізичної особи та члена територіальної громади м. Славутича Київської області.
Натомісць оскаржуване рішення має внутрішньо організаційний характер і покладає обов'язок лише на директора комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку», підпорядкованого Славутицькій міській раді Київської області згідно його статуту, вчинити дії щодо захисту економічних інтересів територіальної громади шляхом звернення до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди будівлі магазину «Арбат», що перебуває у комунальній власності, укладеного між КП «Фонд комунального майна» (правонаступник КП «Агентство регіонального розвитку) та ПП «Агентство консалтингу» (правонаступник ПП «Квартал-Славутич»).
Виходячи з цього, у відповідача не було обов'язку оприлюднювати проект оскаржуваного рішення з метою публічного обговорення і відповідного права у позивача не виникало.
Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Разом з цим згідно правила ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Цей процесуальний обов'язок позивачем та його представником не виконано і в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог закону і ним обмежено особисті немайнові чи майнові права, свободи та інтереси позивача, охоронювані законом.
Посилання у позовній заяві на порушення оскаржуваним рішенням законних прав та інтересів комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» судом до уваги не приймаються, оскільки позивач не має повноважень щодо захисту законних прав та інтересів зазначеної юридичної особи, законним представником якої є директор.
Право на звернення підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, а також громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ передбачено ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, за правилами якого і здійснюється захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів зазначених суб'єктів господарського права.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 6, 17, 18, 19, 105, 122-154, 158-163 КАС України, -
Адміністративний позов залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Славутицький міський суд. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А. С. Орел