Обухівський районний суд Київської області
20 м. м. Обухів Обухівський район Київська область Україна 8700
Справа № 2-а-8754/11
Категорія 98
13.09.2011 Суддя Обухівського районного суду Київської області Мостовий Р.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 29.08.2011 року звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови провести йому перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як інваліду війни 2-гої групи та зобов'язати зробити перерахунок та забезпечити виплату недоплаченої суми підвищення до пенсії як інваліду війни відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком з 28 лютого 2011 року.
На підставі ст. 182-3 ч.4 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач не подавзаперечення проти позову в установлений ч.3 ст. 183-2 КАСУ строк.
Згідно ст.ст. 122 ч. 4, 128 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 3 розділу І Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”від 05.10.2005 року № 2939-ІУ, який згідно пункту 1 розділу ІІ набрав чинності 01.01.2006 року, частина 4 ст.13 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”викладена в такій редакції: “Інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується: інвалідам І групи -у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ІІ групи -40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ІІІ групи -30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність”.
Позивач є інвалідом війни 2-ої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для інвалідів війни, що підтверджено посвідченням ОСОБА_1 ААБ № 037596 та не спростовується відповідачем.
На підставі ч. 4 ст. 13 Закону України № 3551-XII від 22.10.1993 року “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”в редакції, яка діяла до 01.01.2006 року, пенсії за віком інвалідам війни 2-ої групи до 01.07.2006 року виплачувалися з надбавкою у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, за законом, який набрав чинності з 01.01.2006 року була змінена редакція ст.13 Закону України № 3551-ХИ від 22.10.1993 року “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ця норма не скасована те не визнавалася не конституційною, тобто з цієї дати діючим законодавством не передбачена можливість здійснення виплати надбавки до пенсії позивачу в розмірі 350% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.
Як вбачається з матеріалів справи позивач отримує підвищення до пенсії в розмірі та обсягах визначених діючою нормою ч. 4 ст. 13 Закону України № 3551-XII від 22.10.1993 року “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а саме в розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність як інвалід війни 2-ої групи , тому суд вважає, що відповідач правильно проводить нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії відповідно до положень закону.
Таким чином позов задоволенню не підлягає, оскільки право позивача не порушене.
Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п. 18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”від 21.01.1993 року.
На підставі ст.8,16, 19, Конституції України, керуючись ст. ст. 2,6,9 17, 19, 87, 94, 158- 160, 161-163, 167 , 183-2 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання зробити перерахунок та забезпечити виплату недоплаченої суми підвищення до пенсії як інваліду війни 2 групи в розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком з 28 лютого 2011 року відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” - відмовити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Київського апеляційного адміністративного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя ОСОБА_2
судді