Справа № 369/9327/15-ц
Провадження № 2/369/3938/15
Іменем України
18.12.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчко А.Я.,
за участю секретаря: Раситюк М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистою приватною власністю будинку та визнання майна спільною сумісною власністю, набутого подружжям під час шлюбу, розподіл майна подружжя,-
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистою приватною власністю будинку та визнання майна спільною сумісною власністю, набутого подружжям під час шлюбу, розподіл майна подружжя.
02.11.2015 року заявник ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, де просив вжити заходи по забезпеченню позову, забезпечити позов у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистою приватною власністю будинку та визнання майна спільною сумісною власністю, набутого подружжям під час шлюбу, розподіл майна подружжя, а саме: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 Б, м. Київ, та транспортний засіб: державний номер НОМЕР_1, модель: mazda 6 в межах позовних вимог на момент подання позовної заяви у розмірі 3990500,00 грн. (три мільйони дев'ятсот дев'яносто тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) та на інше рухоме і нерухоме його майно у випадку їх існування, яке буде виявлено в ході виконавчого провадження з виконання ухвали суду про забезпечення позову: заборонити вчиняти будь-які дії з майном на яке буде накладено арешт.
Свої вимоги мотивував тим, що він ОСОБА_1 вважає, що незабезпечення позову може утруднити виконання рішення про стягнення коштів, якщо відповідач здійснить його відчуження. Крім того, є всі підстави вважати, що в ході розгляду справи відповідач може відчужити належне йому майно щоб уникнути цивільно-правової відповідальності.
Заявник ОСОБА_1 просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 Б, м. Київ, та транспортний засіб: державний номер НОМЕР_1, модель: mazda 6, що зареєстровані на ім'я ОСОБА_2 та на інше рухоме і нерухоме майно відповідача у випадку їх існування в межах позовних вимог на момент подання позовної заяви у розмірі 3990500 грн. (три мільйони дев'ятсот дев'яносто тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).
Заявник зазначає, що спір між сторонами має майновий характер, заявлені вимоги про стягнення з відповідача значної суми коштів, вид забезпечення позову не обмежує права власника на користування своїм майном, спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами. Забезпечення позову буде гарантією захисту прав позивача.
Сторони в судове засідання не з'явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви. У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.151 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду.
Частиною 2 ст.152 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до абз.1 ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов'язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали та обставини справи, доводи викладені у заяві заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову, суддя не вбачає підстав для задоволення вищезазначеної заяви на даній стадії судового процесу, оскільки не надано доказів, які підтверджують, щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 Б, м. Київ, та на транспортний засіб: державний номер НОМЕР_1, модель: mazda 6 та на інше рухоме і нерухоме майно відповідача у випадку їх існування в межах позовних вимог на момент подання позовної заяви у розмірі 3990500 грн. (три мільйони дев'ятсот дев'яносто тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) і що ОСОБА_2 має намір відчужити спірне майно, а також не обґрунтовано необхідність застосування обраного заявником виду забезпечення позову.
У матеріалах справи не міститься доказів, кому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 Б, м. Київ, так як у даному випадку відповідно до законодавства безспірним доказом права власності на нерухоме майно є витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, строк дії якої, станом на розгляд заяви, складає не більше 3 місяців.
Окрім того, суд важає, вимоги заявника про накладення арешту на вказане майно та на транспортний засіб: державний номер НОМЕР_1, модель: mazda 6, є передчасною, так як відсутні докази, які підтверджують право власності вищевказаного майна та автомобіля на теперішній час за будь-якою особою, крім того доказів що на даний час є загроза розпорядженням вказаним майном ОСОБА_2 також не надано.
Враховуючи вищевикладене, з врахуванням також того, що зазначені у заяві підстави для обрання виду забезпечення позову, не дають можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.
Проте, заявник чи його представник вправі повторно звернутися з даною заявою до суду після надання доказів, які підтверджують належність ОСОБА_2 на праві власності спірної квартири та транспортного засобу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистою приватною власністю будинку та визнання майна спільною сумісною власністю, набутого подружжям під час шлюбу, розподіл майна подружжя - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Волчко А.Я.