Справа № 367/7325/15-п
05 січня 2016 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Пархоменко О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВДАІ Ірпінського МВ ГУМВС України у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
04.10.2015 р. близько 6-30 год. в м.Ірпінь по вул.Соборна керував автомобілем НОМЕР_1 перед зміною напрямку руху не переконався що це буде безпечно в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, потерпілих не має, чим порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Відповіднодо ст.124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Під час розгляду справи ОСОБА_1А, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, факт зіткнення транспортних засобів не заперечує, але це відбулося в обставинах крайньої необхідності та надав письмові пояснення в яких повідомив, що приблизно о 6 год.30 хв. громадянином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ще з однією невідомою йому особою було скоєно викрадення його доньки ОСОБА_3, на автомобілі НОМЕР_3 чорного кольору з метою пограбування. А також засвідчує, що в громадянина ОСОБА_2 при собі була холодна зброя, яку пізніше було вилучено працівниками міліції. Дізнавшись про викрадення від другої доньки, ОСОБА_4, яку висадили з автомобіля, до речу автомобіль був обладнаний під таксі, яке дочки замовили для проїзду додому. Він терміново зателефонував до райвідділу міліції в м.Ірпінь. Сам при цьому на власному автомобілі поїхав на пошуки дитини. Працівники міліції на виклик не відреагували. По дорозі він зустрів свою другу доньку та знайомого ОСОБА_5, який запропонував свою допомогу в розшуку дитини. Разом з ними була ще подруга доньки ОСОБА_6, яка теж була свідком викрадення. Тобто на його авто вони вирушили до Ірпеня вчотирьох. По дорозі вони заїхали, на АЗС, на якій висадили молодшу доньку та її подругу для з'ясування номерних знаків авто, який вони винайняли. Працівники їм відмовили в перегляді відео спостереження. Тоді вони вирішили самостійно шукати автомобіль. До пошуку приєднались ще знайомі, яких вони попросили допомогти. Проїжджаючи по вул.Соборній його донька впізнала водія та автомобіль, до речі водій авто та його спільник на зупинці автобуса обшукували не тверезого чоловіка. Побачивши їх, вони вскочили в автомобіль і почали тікати. Працівників міліції не було сенсу чекати, так як автомобіль втікав, а задніх номерних знаків видно не було, вони були закриті якоюсь плівкою і прочитати та роздивитись їх було не можливо. Тоді вони вирішили наздоганяти автомобіль викрадачів. Під час перегонів вони заважали їх випередити та зупинити, після чергової спроби випередити їх, вони почали таранити його автомобіль, при розвороті вліво вони вдарили його автомобіль в переднє ліве крило та почали тікати. Пізніше при повороті на ліво до базару вони ще раз вдарили його автомобіль в праве крило. Через 200 м. йому вдалось прижати їх авто до бровки своїм автомобілем, переднім бампером. Свідки подій в черговий раз зателефонували до райвідділу міліції та ДАІ. На виклик приїхали співробітники міліції, та приблизно хвилин 40 після слідчої групи, співробітники ДАІ. Працівники міліції вилучили холодну зброю. Вони в усній формі розповіли про викрадення, пограбування, але працівники міліції не відреагували належним чином, не затримали водія, не обшукали автомобіль, не вилучили його як транспорт на якому скоєно злочин, а просто сіли в службовий автомобіль та поїхали. Коли вони від'їжджали то приїхали працівники ДАІ і почали оформляти це все як ДТП, хоча всі наполягали на повернення наряду міліції з райвідділу для оформлення справи про викрадення доньки та затримання винних. Але працівники ДАІ оформили це як ДТП нехтуючи їхніми свідченнями ще й при цьому зробили його винним. Хоча він має свідків, які також підтверджували його покази, що ДТП початково було скоєне Ланосом, який намагався втекти вже з другого місця злочину.
Ст.17 КУпАП передбачає, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст.18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Вивчивши пояснення правопорушника та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7 та дослідивши матеріали адміністративної справи суд вважає, що провадження по даній справі необхідно закрити у зв'язку із вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.
Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП,-
постановив:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги чи протесту прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: ОСОБА_8