Справа № 361/8079/15-ц
Провадження № 2/361/476/16
11.01.2016
11 січня 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Маценко Н.П.
при секретарі Телепі Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за аліментами та неустойки за прострочення сплати аліментів
У листопаді 2015 року позивачі звернулися до суду із даним позовом, в якому з урахуванням змін просять стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за аліментами на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 6883,35 грн. та неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 37947,72 грн. за період з 01.09.2012 року по 31.08.2015 року; стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за аліментами в сумі 33146,89 грн. станом на 15.02.2015 року та неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 252680,73 грн. за період із 01.10.2011 року по 31.08.2015 року.
В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що постановою Московського районного суду м. Києва від 01.03.2001 року із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 14.02.2001 року і до їх повноліття.
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2011 року із ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмірі ? частини всіх видів його заробітку на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 27.09.2011 року і до досягнення ним повноліття. Одночасно вказаним рішенням ОСОБА_1 та ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, отже ОСОБА_1 не мала права на отримання на свою користь аліментів на утримання сина.
Відповідач ОСОБА_3 належним чином аліменти не сплачує, за період з 05.08.2012 року по 01.08.2015 року має заборгованість по сплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, 1999 року народження у розмірі 6883,35 грн. Загальна сума заборгованості по аліментах на утримання ОСОБА_2за період з 01.11.2013 року по 15.02.2015 року становить 33146,89 грн.
Враховуючи ту обставину, що з вини відповідача виникла заборгованість по сплаті аліментів, вони мають право на стягнення неустойки у розмірі 37947,72 грн. на утримання ОСОБА_4 за період з 01.09.2012 року по 31.08.2015 року та у розмірі 252680,73 грн. на утримання ОСОБА_4 за період з 01.10.2011 року по 31.08.2015 року. З підстав стягнення заборгованості по аліментах та неустойки змушені звернутися до суду.
У судове засідання представник позивачів ОСОБА_6 не з'явився, подав заяву про розгляд даної справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явився, про день і час розгляду даної справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про слухання справи у його відсутності до суду не направив.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності відповідача відповідно до ст.ст. 224-227 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Постановою Московського районного суду м. Києва від 01.03.2001 року із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, 1999 року народження та сина ОСОБА_2, 1997 року народження у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітної плати, починаючи з 14.02.2001 року і до їх повноліття.
Виконавчий лист про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4, 1999 року народження та ОСОБА_2, 1997 року народження перебуває на виконанні у ВДВС Броварського МРУЮ.
Згідно із довідкою розрахунком від 02.09.2015 року заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів за період з 05.08.2012 року по 01.08.2015 року складає 13766,70 грн., тобто по 6883,35 грн. на кожну дитину.
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав щодо їхнього сина ОСОБА_2, 1997 року народження; стягнуто із ОСОБА_3, 1973 року народження аліменти на утримання його неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частки його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття.
Відповідно до довідки розрахунку від 01.11.2013 року заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_2, 1997 року народження з вересня 2011 року по 01.11.2013 року складає 19405,56 грн.
З довідки розрахунку від 03.12.2015 року вбачається, що загальна сума заборгованості ОСОБА_3 по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_2 станом на 15.02.2015 року складає 33146,89 грн.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі -СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину.
Згідно з ч. 1 ст. 187 СК один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.
Відповідно до положень ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
Вказана норма закону визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 СК України.
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) і відповідно до ч. 7 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»- державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання.
Таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
У даному випадку аліменти на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_4, 1999 року народження вже стягнуті за рішенням суду і повторному стягненню не підлягають, а тому заборгованість позивача за аліментами підлягає стягненню з нього у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», а не шляхом повторного судового стягнення.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем ОСОБА_1 вимоги про стягнення заборгованості по виплаті аліментів у розмірі 6683,35 грн. не ґрунтуються на законі, а тому не можуть бути задоволені судом.
Щодо вимог ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 33146,89 грн., то вони є обґрунтованими, з огляду на ті обставини, що строк стягнення аліментів на утримання останнього закінчився 15.02.2015 року, виконавчий лист повернутий, при цьому наявна заборгованість по аліментах підлягає стягненню.
Вирішуючи питання про стягнення неустойки, суд приходить до вимог статті 196 СК України якою передбачено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.11 своєї постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають юридичне значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.
Згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та повинні сплачуватися щомісячно, неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення.
Судом встановлено, що за період з вересня 2011 року по лютий 2015 року та за період з серпня 2012 року по серпень 2015 року відповідач взагалі не сплачував аліменти на утримання своїх дітей. При цьому неустойка вираховується з початку прострочення, а її розмір визначається шляхом множення суми аліментів, яка підлягала сплаті на 1 % та кількість днів прострочки. Заявлений позивачкою ОСОБА_1 розмір неустойки за період з 01.09.2012 року по 31.08.2015 року щодо ОСОБА_4, 1999 року складає 37947,72 грн., розмір неустойки за період з 01.10.2011 року по 31.08.2015 року, заявлений ОСОБА_2 складає 252680,73 грн.
При вирішенні питання про стягнення неустойки, судом враховується, що їх розмір значно перевищує розмір заборгованості за аліментами.
З урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків. При цьому судом враховується, що сторона позивача тривалий час зволікала із правом звернення до суду із позовом про стягнення неустойки. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки до розміру основної заборгованості по аліментах на утримання ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Відповідно до ст.88 ЦПК України стягненню із відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 731,77 грн. /6883,35+33146,89+33146,89=73177,13/.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215, 224, 228 ЦПК України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 6883 (шість тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 35 коп.
Стягнути із ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 33146 (тридцять три тисячі сто сорок шість) грн.. 89 коп. та неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 33146 (тридцять три тисячі сто сорок шість) грн. 89 коп.
Стягнути із ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 731(сімсот тридцять одна) грн. 77 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: Н. П. Маценко