20 січня 2016 року справа № 823/5163/15
м. Черкаси
15 год. 07 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Тимошенко В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,
представника позивача - Матковського Я.В. (за довіреністю),
представника відповідача - Руденка І.С. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Сільвер Фуд" до Черкаської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації,
встановив:
28 жовтня 2015 року до суду з позовною заявою звернулося приватне підприємство "Сільвер Фуд" (далі - позивач), в якій просить (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.12.2015):
1) визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці ДФС про визначення митної вартості товару №902000003/2015/202198/2 від 15.06.2015;
2) визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №902000003/2015/00084 від 15.06.2015.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ним заявлено до митного оформлення товар, митна вартість якого була визначена за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються. Позивач вважає, що ним подано всі, передбачені Митним кодексом України документи, що підтверджують правомірність формування митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними, просить суд їх скасувати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зокрема, зазначив, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару Черкаська митниця дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності. Вказує, що надані документи для підтвердження рівня заявленої митної вартості товарів не давали можливості митниці остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару та містили розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, у зв'язку із чим відповідачем здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням цінової інформації, наявної в органі доходів і зборів та прийнято рішення про коригування митної вартості. Представник відповідача вважає, що спірні рішення винесені обґрунтовано та на підставі норм чинного законодавства, а відтак підстав для їх скасування немає та просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.
12.10.2010 «Ice Fresh Seafood» (Ісландія) далі «Продавець» в особі директора Oli Bjorn Olafsson, що діє на підставі довіреності, з однієї сторони, та приватне підприємство "Сільвер Фуд" в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, далі "Покупець" був підписаний контракт № 5 про покупку-продаж рибної продукції (а.с.28-31).
«Продавець» продав, а «Покупець» купив на умовах поставки, а також з погрузкою на автомобіль «Покупця» в м. Клайпеда рибу свіжоморожену нерозроблену, рибу свіжоморожену розробленої на різні види (способи) розробки, фаршу рибного свіжомороженого, ікру рибну свіжеморожену, ракоподібних та молюсків морожених. Повна та точна номенклатура товару вказується в доповненнях до договору (специфікації), яка є невід'ємною частиною контракту ( п. 1 Предмет контракту).
Ціна за проданий товар по даному Контракту товар встановлюється в доларах США за метричну тону нетто, включаючи вартість тари, упаковки та маркування товару, а також затрати на завантаження, укладку та сепарації товару на транспорт «Покупця», вартість сепараційних матеріалів, температурний режим, необхідний для зберігання товару, завантаження товару на автомобіль «Покупця». Ціна на товар є величина непостійна, та залежить від ринкових коливань ціни при умови наявності даного товару у «Продавця». На кожну обумовлену партію виставляється ціна та кількість, що вказані в Специфікації до даного контракту ( п.2 Ціна строки поставки Контраку).
21.05.2015 на виконання контракту № 5 від 12.01.2010 «Покупцем» та «Продавцем» підписано додаток № 71 (специфікація) (а.с.31), відповідно до якого «Ice Fresh Seafood» поставляє ПП «Сільвер Фуд» ікру мойви глазурь 15 % від маси нетто ікри, країна походження Ісландія, ціна 2,75 доларів США/кг, загальна сума 49247 доларів США. Валюта платежу: долари США, умови оплати 30 календарних днів.
08.06.2015 на адресу позивача надійшов вантаж ікра мойви свіжеморожена у кількості 17908 кг за ціною 2,75 дол. США за кг. на загальну вартість 49247 дол. CШA відповідно до міжнародної товаро-транспортної накладної CMR А № 001798.
Перевізник, що надав послуги перевезення автомобільним транспортом з м. Клайпеда (Литва) до м. Золотоноші (Україна) -ТзОВ «Кийтранслайн» (код СДРПОУ 31802002), договір перевезення № 050511 від 05.05. 2011.
Для проведення митного оформлення, поставленого за зазначеним контрактом товару позивачем до митного органу подано:
- митну декларацію за формою МД-2;
- копію зовнішньоекономічного договору від 12.01.2010 №5;
- копію додаткової угоди до зовнішньоекономічного договору від 25.12.2012 №7, додаток (специфікація) від 21.05.2015 №71;
- інвойс від 21.05.2015 №90167638;
- довідку вартості послуг транспортування товару від 08.06.2015 №368;
- копію договору перевезення від 05.11.2015 №050511.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару та повідомив декларанта про виявленні в наданих документах розбіжності, а також про відсутність в документах всіх відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена та що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Відповідно до положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України митницею вимагались додаткові документи.
Позивачем на вимогу митного органу для митного оформлення додатково надано:
- сертифікат про походження від 29.05.2015;
- комерційна пропозиція від 21.05.2015, сертифікат якості від 21.05.2015;
- копії митних декларацій Литви № 2014812093435, 15LTLU9000EK01D8 А6, 15LTLU9000148СЕD8D6;
- висновок експерта від 11.06.2015 № 0-358.
30.07.2015 позивачем листом від 30.07.2015№181 з урахуванням документів поданих попередньо митниці також надано:
- калькуляцію собівартості виробництва від 26.06. 2015;
- копію доповнення від 14.07.2015 №8 до контракту від 12.01.2015 №5;
- копію доповнення від 28.02.2015 №5 до контракту від 12.01.2015 №5;
- копію додатку від 21.05.2015 №71 до контракту від 12.01.2015 №5;
- копію додаткової угоди від 28.12.2015 №7 до контракту від 12.01.2015 №5;
- сертифікат якості від 21.05.2015;
- копія рахунку на перевезення від 08.06.2015 №95;
- копія заявки на перевезення від 26.05.2015.
При дослідженні документів, які надані до митного оформлення товару встановлено, що вони містять розбіжності, а саме:
1) щодо оплати товару. А саме згідно даних інвойсу 21.05.2015 № 90167638 продавець товару Ice Fresh Seafood залишається власником даної партії товару до моменту отримання оплати від покупця у повному обсязі. Враховуючи відомості товаросупровідних документів оплата за дану партію товару покупцем не здійснювалась.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: - немає жодних обмежень щодо права покупця (імпортера) на використання оцінюваного товару.
Отже, за даними вищевказаного інвойсу використання першого методу - за ціною договору є неможливим.
Також в наданих декларантом документах наявні розбіжності та відсутні всі відомості щодо ціни яка була фактично сплачена або підлягає сплаті:
п. 2 контракту від 12.01.2010 № 5 встановлено, що на кожну партію товару встановлюється ціна, кількість в окремій специфікації. Митниці надано додаток (специфікацію) від 21.05.2015 № 71 до контракту, яким встановлюється кількість та ціна даної партії товару, однак в специфікації на місці печатки продавця товару зазначено невідому компанію HB Grandi HF, печатка якої відрізняються від печатки продавця (п.8 контракту від 12.01.2010 № 5) - компанія Ice Fresh Seafood;
2) щодо собівартості продукції. Надана митниці калькуляція собівартості виробництва від 26.06.2015 містить відомості про складові вартості товару, такі як матеріальні затрати, вартість сили та нарахування, накладні витрати, загальногосподарські витрати, вартість необхідних дозволів, транспортні витрати готового продукту, включаючи страхування та інші витрати.
За результатом аналізу відомостей, наданих калькуляцією виробника від 26.06.2015 встановлено, що окремою статтею виділено витрати на транспортування товару та його страхування (0,19 дол. США/кг) та визначено кінцеву (повну) собівартість товару на рівні 2,75 дол. США/кг. Разом з тим, відповідно відомостей товаротранспортних документів, виробництво даної продукції розташовано за адресою Glerargotu ЗО, 600 Akureyri, Iceland (Ісландія). Ціна товару відповідно додатка (специфікації) від 21.05.2015 № 71, інвойсу від 21.05.2015 № 90167638 визначена 2,75 дол. США/кг та заявлена митниці на умовах поставки CIF-Клайпеда (Литва). В наданій виробником калькуляції собівартості товару не визначено, до якого саме географічного місця у його собівартість включені витрати на транспортування та страхування. Відповідно до наданої Позивачем специфікації та собівартості продукції продавець товару продав ікру мойви по ціні 2,75 дол. США,тобто по ціні собівартості даної продукції, буз отримання прибутку;
3) сертифікат якості. 30.07.2015 позивач надав митниці додаткові документи серед яких знаходився сертифікат якості від 21.05.2015.Під час проведення митних формальностей виявлено, що у вищевказаному сертифікат зазначено дату виготовлення продукції 2013 рік, а в митній декларації №902060000/2015/202198 - 2015 рік;
4) заявка на перевезення та рахунок вартості транспортування. Під час здійснення митних формальностей виявлено, що в наданих декларантом документах відсутня заявка на перевезення вантажу та рахунок вартості;
5) щодо підписів документів. Додаток (специфікація) від 21.05.2015 № 71 наданий митниці із печаткою компанії "Ice Fresh Seafood" підписаний директором Gustav Baldvinsson, в той час як відповідно контракту від 12.01.2010 № 5 директором даної компанії та стороною контракту є Oli Bjorn Olafsson. Також в інвойсі від 21.05.2015 № 90167638, додатку (специфікації) від 21.05.2015 № 71 наявний підпис в полі "директор", який суттєво відрізняється від підпису директора, який міститься в розділі 8 "Юридичні адреси сторін" контракту. Відповідно розділу 7 "Прикінцеві положення" зазначеного контракту всі доповнення та додатки до даного контракту є його невід'ємною частиною, внесення змін та доповнень можливо лише за взаємною згодою сторін. Жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки за даним контрактом третім особам без письмового погодження з іншою стороною. Зважаючи на вищевикладене, додаток (специфікація) від 21.05.2015 № 71, інвойс від 21.05.2015 № 90167638 є невід'ємними частинами контракту, якими встановлюються істотні умови зовнішньоекономічної операції, підписані не уповноваженою та невстановленою особою. Митниці не надавались інші документи, на підставі яких можна встановити, що додаток (специфікація) від 21.05.2015 № 71, інвойс від 21.05.2015 № 90167638 підписані уповноваженою особою компанії продавця товару «Ice Fresh Seafood»;
6) щодо висновку експерта. Висновок експерта від 11.06.2015 № 0-358 посилається як на джерело інформації на дані експортера, які вже надавались до митного оформлення, а також на відомості мережі Інтернет. Експерт у висновку зазначає, що визначає ринкову вартість товару використовуючи порівняльний підхід. Разом з тим, інформація мережі Інтернет містить відомості про ціну подібного товару, який пропонується до продажу за умови придбання певної мінімальної партії (наприклад, 26т). Партія товару, яка заявлена митниці становить 17,9 т. Експерт не робить у висновку застереження щодо наявності такої істотної умови як замовлення мінімальної партії товару, за якої буде діяти така цінова пропозиція, у зв'язку з чим неможливо співставити цінову інформацію мережі Інтернет із заявленою митниці ціною товару. Інша цінова пропозиція згідно інформації мережі Інтернет встановлена на рівні 3-3,5 Євро/кг будь-який порт світу, що також не підтверджує заявлену декларантом митну вартість товару.
Таким чином, висновок експерта не містить об'єктивні, документально підтверджені дані, які піддаються обчисленню які б підтверджували заявлені митниці відомості щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті);
7) щодо електронних декларацій. Надані митні декларації Литви не містять відмітки уповноваженого органу, що їх видав. Митну декларацію № 20140812093435 неможливо ідентифікувати з даною поставкою товару. В митній декларації № 15LTLU9000148CE8D6 відсутні відомості про вартість товару, а в митній декларації № 15LTLU9000EK01D8A6 відомості щодо вартості товару не відповідають вартості товару, заявленій митниці на підставі інвойсу 21.05.2015 № 90167638, додатка (специфікації) від 21.05.2015 № 71.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами четвертою та п'ятою ст. 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною першою ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Декларант, який заявляє митну вартість товару зобов'язаний, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга ст. 52 Митного кодексу України).
Згідно з частиною першою ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до частини 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За приписами частини третьої ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста ст. 53 Митного кодексу України).
Згідно із частиною першою ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Частинами другою та третьою ст. 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Як зазначає митний орган, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, відсутні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товару. Крім того, документи, які надані до митного оформлення, містять розбіжності.
Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
В порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до п.5 ст.54, п.1,4 ст.337, 320 МК України встановлено невідповідність заявленої митної вартості товару та вартості операцій з подібними товарами у максимально наближений період до даного ввезення.
Використані декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не підтверджені документально, оскільки наявні розбіжності в документах наданих митниці.
Враховуючи те, що вимоги статті 53 МК України декларантом не виконано, орган доходів і зборів відмовив у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до вимог статті 58 Митного кодексу України основний метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не був застосований через неподання всіх додаткових документів на письмову вимогу митного органу для перевірки об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та наявності сумнівів щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості.
Таким чином, митницею стосовно товарів за митною декларацією, що є предметом розгляду, був застосований другий метод визначення митної вартості щодо ідентичних товарів.
Джерелом інформації числового значення подібного товару слугувала митна декларація від 06.05.2015 №125110011/2015/5977, а також інформація про вартість імпортованої рибної продукції на кордоні України, надана Асоціацією «Українських імпортерів риби та морепродуктів» станом на 27.03.2015.
Митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Згідно статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання.
Враховуючи зазначені результати перевірки, невідповідності відомостей у наданих документах, виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості та за результатами розгляду додатково наданих документів, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, суд погоджується з тим, що у митниці були відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості, а у суду - для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.
Відповідно до статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови у прийнятті митної декларації діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. У зв'язку з цим суд не вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя В.П. Тимошенко
Повний текст постанови виготовлено 25 січня 2016 року