Ухвала від 20.01.2016 по справі 2а-1168/10/2470

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-1168/10/2470

Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

20 січня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника позивача: Сухар Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міський торгівельний комплекс "Калинівський ринок" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Міський торгівельний комплекс "Калинівський ринок", треті особи на стороні позивача - Чернівецька міська рада, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області, Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання нечинним рішення,

ВСТАНОВИВ:

КП МТК "Калинівський ринок" (далі-позивач, КП МТК «Калинівський ринок») звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області, Державної інспекції України з контролю за цінами, треті особи на стороні позивача - Чернівецька міська рада, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області №10 від 11.02.2010 р. та припису №36 від 11.02.2010 р. Позовні вимоги мотивовано тим, що в ході проведення перевірки інспекцією було виявлено порушення державної дисципліни цін, зокрема те, що КП МТК «Калинівський ринок» у період з 03.07.2009 р. по 31.12.2009 р. необґрунтовано отримано виручку на загальну суму 5751736,93 грн. Зазначені порушення стали підставою для винесення припису та прийняття 11.02.2010 р. рішення «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін» та вирішено вилучити у КП МТК «Калинівський ринок», яким стягнуто у дохід державного бюджету 5751736,93 грн., а також у дохід державного бюджету стягнути штраф у сумі 11503473,86 грн. Вважаючи такі рішення безпідставними, просили визнати припис і рішення нечинними.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.11.2015 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.11.2015 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.11.2015 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник Державної інспекції України з контролю за цінами в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі посвідчення від 25.01.2009 р. №36, відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами » та п. 35/4.1.5 Плану роботи Державного контролю за цінами на І квартал 2010 р. відповідачем проведено перевірку КП МТК «Калинівський ринок» з питань дотримання вимог розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 03.06.2008 р. №287-р із змінами, внесеними розпорядженням Чернівецької обласної адміністрації від 26.06.2009 р. №393-р та наказу Мінекономіки та Держкомпідприємництва від 30.06.2009 р. №638/109, за результатами якої складено акт від 05.02.2010 р.

Перевіркою виявлено, що за період, що підлягав перевірці, на КП МТК «Калинівський ринок» двічі змінювалась плата за користування торгівельним місцем (площею), а саме: 0,65 грн./м.кв. в день (з ПДВ) - діяла з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. та 0,88 грн/м.кв. - введена в дію з 01.01.2010 р.

Даний розмір плати затверджений наказом генерального директора позивача «Про затвердження Прейскуранта» від 24.12.2007 р. і введений в дію 01.01.2008 р., при цьому плановий рівень рентабельності на 2008 р. врахований на рівні 25% до повної собівартості.

Перевіркою правильності формування та застосування КП МТК «Калинівський ринок» плати за надання в оренду (користування) торгових приміщень (площ) на ринку встановлено, що вартість даної послуги на 2009 р. позивачем розраховано шляхом ділення витрат з оренди (користування) 1 м.кв торговельного місця (площі) не на загальну площу ринку, яка складає 326387,00 м.кв, а на розраховану позивачем площу торговельних місць у розмірі 129338,00 м.кв. Внаслідок цього, при застосуванні позивачем у період з 03.07.2009 р. по 31.12.2009 р. розміру плати за надання в оренду (користування) торгових приміщень (площ) на ринку на рівні 0,65 грн/м.кв (з ПДВ) в день, рівень рентабельності склав 179% до економічно обґрунтованих витрат, що перевищує її граничний встановлений рівень - 20%.

Таким чином внаслідок даного порушення державної дисципліни цін, КП МТК «Калинівський ринок» у період з 03.07.2009 р. по 31.12.2009 р. необґрунтовано отримано виручку на загальну суму 5751736,93 грн. Комунальним підприємством було подано заперечення до акту від 05.02.2010 р.

11.02.2010 р. на підставі висновків, викладених в акті перевірки, Держцініспекцією у Чернівецькій області було винесено припис №36, яким зобов'язано позивача негайно припинити застосування плати за надання в оренду (користування) торгових приміщень (площ), сформованих із порушенням вимог розпорядження Чернівецької обласної адміністрації від 03.06.2008 р. №287-р «Про використання повноважень обласною державною адміністрацією в галузі ціноутворення», із внесеними змінами; провести плату за оренду (користування) торговими приміщеннями (площами) до їх економічно обґрунтованого рівня, відповідно до вимог розпорядження Чернівецької обласної адміністрації від 03.06.2008 р. №287-р, із внесеними змінами. Про виконання цього припису та вжиті заходи, позивач зобов'язувався повідомити Державну інспекцію з контролю за цінами в Чернівецькій області до 10.03.2010 р.

Крім того, за фактом виявленого порушення винесено рішення від 11.02.2010 р. «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін» та вирішено вилучити у КП МТК «Калинівський ринок» у дохід державного бюджету 5751736,93 грн., а також у дохід державного бюджету стягнути штраф у сумі 11503473,86 грн.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що Законом України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 р. № 507-XII, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 507-XII) визначено основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону № 507-XII, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Приписами п. п. 1, 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819 (далі - Положення № 1819), Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому. Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено перевірку КП МТК «Калинівський ринок» з питань дотримання вимог розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 03.06.2008 р. №287-р із змінами, внесеними розпорядженням Чернівецької обласної адміністрації від 26.06.2009 р. №393-р та наказу Мінекономіки та Держкомпідприємництва від 30.06.2009 р. №638/109, за результатами якої складено акт від 05.02.2010 р.

Згідно з ст. 8 Закону № 507-XII державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Наказом Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, від 30.06.2009 р., № 638/109 затверджено Порядок розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (далі - Порядок), який визначає механізм формування економічно обґрунтованих цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

Цей Порядок застосовується суб'єктами господарювання при укладанні договорів оренди на торгові приміщення (площі) та/або надання послуг з обслуговування приміщень (площ) та надання в оренду торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування на ринках (п. 2 Порядку). Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта в частині того, що Порядок №638/109 не застосовується до спірних правовідносин (на час їх виникнення). В даному випадку позивач довільно тлумачить сферу його застосування. Оскільки Порядок №638/109 не містить виключень щодо поширення його дії на різні типи ринків (криті, відкриті), посилання позивача в цій частині є помилковими.

Відповідно до розділу 2 Порядку розмір орендної плати за торгові приміщення (площі) на ринках розраховується у такій послідовності:

- 2.1 визначається розмір річної орендної плати виходячи з розміру планових витрат або фактичних витрат за попередній рік з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін (індексу інфляції);

- 2.2 на основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за місяць;

- 2.3 розмір добової орендної плати встановлюється на основі розміру місячної орендної плати, у разі якщо строк оренди менший ніж один місяць;

- 2.4 на основі розміру добової орендної плати розраховується розмір погодинної орендної плати.

Згідно з п. 3 розділу 2 Порядку до собівартості в оренду торгових приміщень (площ) включаються витрати, пов'язані з наданням в оренду торгових приміщень (площ) та/або витрати, пов'язані з обслуговуванням торгових приміщень (площ) на ринках.

Відповідно до п. 5 розділу 2 Порядку собівартість надання в оренду 1 кв.м торгового приміщення (площі) розраховується шляхом ділення витрат (згідно з пунктом 3 цього розділу) на загальну площу торговельних місць згідно з планом території ринку, які надаються в оренду.

Пунктом 7 розділу 2 Порядку, визначено що нормативи рентабельності встановлюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київської та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25.12.96 №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" та не повинна перевищувати 20%.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.06.2008 р. розпорядженням Чернівецької обласної державної адміністрації №287-р «Про використання повноважень обласною державною адміністрацією у галузі ціноутворення», в тому числі встановлено, що норматив рентабельності за надання в оренду торгових приміщень (площ) торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів у розмірі 20 відсотків до економічних витрат.

Пунктом 4 вказаного розпорядження визначено, що суб'єкти господарювання, у разі недотримання ними державної дисципліни цін, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що згідно наданих КП МТК «Калинівський ринок» документів витрати, пов'язані з наданням в оренду торгових приміщень (площ) та/або витрати, пов'язані з обслуговуванням торгових приміщень (площ) за період з 03.07.2009 р. по 31.12.2009 р. становлять 5751736,93 грн.

Таким чином, орендна плата за надання КП МТК «Калинівський ринок» в оренду (користування) торгових приміщень (площ) на ринку становила 0,65 грн/м.кв (з ПДВ) в день, рівень рентабельності склав 179%. Отже, внаслідок даного порушення державної дисципліни цін, КП МТК «Калинівський ринок» у період з 03.07.2009 р. по 31.12.2009 р. необґрунтовано отримано виручку на загальну суму 5751736,93 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що КП МТК «Калинівський ринок» при встановленні плати за надання в оренду (користування) торгових приміщень (площ) на ринку на 2009 р. розрахунок здійснений шляхом ділення витрат з оренди (користування) 1 м.кв торговельного місця (площі) не на загальну площу ринку, яка складає 326387,00 м.кв, а на розраховану позивачем площу торговельних місць у розмірі 129338,00 м.кв. Вказані дії позивача призвели до порушення норм чинного законодавства про ціни та ціноутворення, що і стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення та припису про усунення порушень.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 р. за №1047/6238 (чинна на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція) підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання, застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний.

Згідно п. 1.6 Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Пунктом 1.7 Інструкції встановлено, що вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

Згідно п. 3.8 Інструкції відповідно до наданих повноважень Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким такі санкції та їх розміри передбачено.

Оскільки під час перевірки було виявлено порушення нормативів встановлення цін та ціноутворення, Держцінінспекція у Чернівецькій області була уповноважена давати позивачу обов'язкові для виконання приписи про припинення застосування плати за надання в оренду (користування) торгових приміщень (площ), які сформовані з порушенням.

Крім того, на підставі висновків викладених в акті перевірки від 05.02.2015 р. відповідачем за фактом виявленого порушення винесено рішення від 11.02.2010 р. «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін» та згідно ст. 14 Закону № 507-XII вирішено вилучити у КП МТК «Калинівський ринок» у дохід державного бюджету 5751736,93 грн., а також у дохід державного бюджету стягнути штраф у сумі 11503473,86 грн. Оскільки порушення, які стали підставою для прийняття цього рішення, були підтверджені у ході судового розгляду, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3.3 п. 3 розділу 1 Порядку оренда торговельного місця - строкове платне користування торговельним місцем для здійснення продажу товарів (надання послуг).

Підпунктом 3.4. п. 3 розділу 1 Порядку визначено, що торговельне місце на ринку - торговельна площа встановлених розмірів для здійснення продажу товарів та/або надання послуг згідно з планом території ринку окремим суб'єктом господарювання чи фізичною особою.

Згідно з п. 3 розділу 2 Порядку до собівартості в оренду торгових приміщень (площ) включаються витрати, пов'язані з наданням в оренду торгових приміщень (площ) та/або витрати, пов'язані з обслуговуванням торгових приміщень (площ) на ринках.

Як вбачається із матеріалів справи в 2007 - 2008 р.р. між позивачем та рядом громадян (користувачі), були укладені Угоди про надання в користування торговельного місця, якими надано в платне користування торговельне місце на території ринку «Калинівський», по вул. Калинівській, 13-А.

Пунктом 2.1 вказаної Угоди визначено, що сплата ринкового збору за зайняття торговельного місця проводиться щомісячно, але не пізніше 25 числа поточного місяця, в готівковій формі в касу ринку або через банк згідно з встановленими тарифами.

Згідно п. 2.2. Угоди користувач зобов'язувався сплачувати позивачу плату за надання послуги по утриманню торговельного місця в належному стані відповідно до тарифів, затверджених у встановленому порядку та плату за надання додаткових послуг.

Також п. 3.1.5 Угодою визначено, що користувач має право на продовження цієї угоди оренди, при виконанні її умов, або першочергове укладання нової угоди оренди щодо торговельного місця, вказаного п.1.1 цієї угоди.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міський торгівельний комплекс "Калинівський ринок" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 січня 2016 року.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Совгира Д. І. Курко О. П.

Попередній документ
55190063
Наступний документ
55190065
Інформація про рішення:
№ рішення: 55190064
№ справи: 2а-1168/10/2470
Дата рішення: 20.01.2016
Дата публікації: 28.01.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо: