19 січня 2016 р.Справа № 818/2695/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.
за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.
представника позивача - Кулика М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухів-Агро" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2015р. по справі № 818/2695/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухів-Агро"
до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глухів-Агро" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Глухів-Агро"), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.07.2015 року № 0001531500.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 року у задоволенні адміністративного позову Товаристві з обмеженою відповідальністю "Глухів-Агро" - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 209.4, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209, п. 201.11 ст. 201, п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Глухівською ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка достовірності нарахування ТОВ "Глухів-Агро" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад-грудень 2014 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2014 року та січень 2015 року, за результатом якої складено акт перевірки від 26.06.2015р. №454/18-04-15/35051331 (а.с.9-39).
Як зазначено в акті перевірки, товариством по декларації за листопад 2014 року завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 48195,12 грн., по декларації за грудень 2014 року завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на суму 4117,95 грн., чим порушено п.209.4, пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2015 року №0001531500 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 52313,07 грн., а також застосування штрафних санкцій в розмірі 13078,27 грн. (а.с.8).
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду про його скасування.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем безпідставно включено до податкової декларації щодо спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства до складу податкового кредиту з ПДВ податкові накладні отримані від ТОВ "ТЕП Транско" на суму ПДВ 52313,07 грн., оскільки вказані послуги не відносяться до виробничих факторів.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) спірного рішення прийнятого суб'єктом владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіряючи правомірність спірного рішення відповідача на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ "Глухів - Агро" та ТОВ "ТЕП Транско" укладено договір від 18.07.2013 року №202 на транспортно-експедиційне обслуговування (а.с.40-43).
Відповідно до п.1.1 вказаного Договору ТОВ "ТЕП Транско" приймає на себе зобов'язання організувати від свого імені доставку вантажів залізничним транспортом України і на експорт (країни СНД, Євросоюзу та інші, вказані в заявці "Замовника") та здійснити необхідні розрахунки з перевізниками, інспекціями, брокерськими та іншими організаціями, причетними до доставки вантажів.
ТОВ "Глухів - Агро", з посиланням на пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України, включило до податкового кредиту (р.16.3) транспортно-експедиційні послуги отримані від ТОВ "ТЕП Транско" по станції Кролевець до пункту призначення Одеса порт, на підставі податкових накладних №38 від 10.11.2014 р. на суму ПДВ 33112,51 грн., №81 від 12.11.2014 р. на суму ПДВ 15 082,61 грн., №107 від14.11.2014р. на суму ПДВ 5209,07 грн., а всього на суму ПДВ 52313,07 грн.
Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Як встановлено статтею 200 ПК України, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст.200 ПК України).
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200 ПК України).
Згідно з п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Статтею 209 ПК України передбачено спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.
Відповідно до п.209.1 ст.209 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (п.209.2 ст.209 ПК України).
Відповідно до п. 209.3 ст.209 ПК України якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
При вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку (п.209.4 ст.209 ПК України).
За визначенням пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 ПК України виробничими факторами, за рахунок яких сформовано податковий кредит, є, зокрема:
б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:
- сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;
- пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД);
- зберігання сільськогосподарської продукції;
- вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;
- отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг);
- отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД);
- знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;
- експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь;
- розділ м'яса для товарної кондиції.
Отже, вказаними положеннями Податкового кодексу України визначений перелік виробничих факторів, за рахунок яких товариство має право сформувати податковий кредит. Вказаний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Колегія суддів вважає, що транспортно-експедиційні послуги не підпадають під законодавче визначення виробничих факторів, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем безпідставно, в порушення пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України, віднесено суми ПДВ у загальному розмірі 5209,07 грн. по цій операції до складу податкового кредиту спец декларації з ПДВ.
Згідно підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, на підставі аналізу норм законодавства та оцінки фактичних обставин справи колегія суддів вважає, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 13.07.2015 року №0001531500 відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухів-Агро".
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2015р. по справі № 818/2695/15 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухів-Агро" - залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2015р. по справі № 818/2695/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
Повний текст ухвали виготовлений 25.01.2016 р.