21 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 486/1326/15-а
Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Падалка В.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (далі - УПСЗН Южноукраїнської міської ради Миколаївської області) про зобов'язання:
- відновити виплату допомоги при народженні третьої дитини з 01 серпня 2015 року;
- виплатити борг у розмірі 8 032,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач безпідставно прийняв рішення про перерахунок розміру допомоги при народженні третьої дитини, вважаючи, що на її утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей.
Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
Суд зобов'язав УПСЗН Южноукраїнської міської ради Миколаївської області відновити виплати допомоги ОСОБА_1 при народженні дитини як на третю дитину з 01 серпня 2015 року.
Зобов'язав УПСЗН Южноукраїнської міської ради Миколаївської області виплатити борг ОСОБА_1 у розмірі 8 032,50 грн. допомоги при народженні дитини як на третю дитину.
В апеляційній скарзі УПСЗН Южноукраїнської міської ради Миколаївської області зазначає, що судове рішення прийняте без урахування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є матір'ю трьох дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.52,53,54).
Батьком перших двох дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є - ОСОБА_5, з яким 28 лютого 2012 року шлюб було розірвано (а.с.42).
16 листопада 2012 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 (а.с.43).
02 вересня 2013 року позивач звернулася до УПСЗН Южноукраїнської міської ради Миколаївської області з заявою про призначення державної допомоги при народженні ОСОБА_4, як на третю дитину, надавши довідку про склад сім'ї, відповідно складу якої входять: ОСОБА_1, її троє дітей, а також колишній чоловік ОСОБА_5 (а.с.26 -28).
З 01 серпня 2013 року по 31 серпня 2017 року ОСОБА_1 призначено допомогу при народженні дитини, а з 04 жовтня 2013 року по 30 червня 2014 року призначено допомогу по догляду за дитиною до 3-х років.
Виплата допомоги здійснювалась одноразово в серпні 2013 року в сумі 9 720,00 грн., а з вересня 2013 року по 1 485,00 грн. щомісячно, відповідно до довідки №970 від 05 жовтня 2015 року така виплата здійснювалась до лютого 2014 року включно (а.с.49).
20 січня 2014 року ОСОБА_5 звернувся до прокурора м. Южноукраїнська Миколаївської області зі скаргою про неправомірність отримання його колишньою дружиною допомоги на утримання їх сина ОСОБА_2 (а.с.29).
На підставі вказаної скарги УПСЗН Южноукраїнської міської ради Миколаївської області була здійснена перевірка цільового використання ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини та факту проживання дітей з матір'ю.
Під час перевірки, яка відбувалась за місцем фактичного проживання позивача, було встановлено, що остання разом з чоловіком та двома дітьми проживає в двохкімнатній квартирі (секція гуртожитку), а син ОСОБА_2 проживає сумісно з батьком.
29 січня 2014 року позивачка подала заяву до УПСЗН Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про перерахування допомоги при народженні третьої дитини як на другу (а.с.33).
Рішенням УПСЗН Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 30 січня 2014 року (а.с.51) ОСОБА_1 було здійснено такий перерахунок (а.с.49) та пред'явлено позов до суду про повернення надміру сплачених коштів.
Рішенням суду від 24 квітня 2015 року, яке набрало законної сили, в позові УПСЗН Южноукраїнської міської ради Миколаївської області - відмовлено (а.с.10-13).
Зазначене рішення обґрунтовувалося тим, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_2, стягнуто аліменти в розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 17 жовтня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.
18 червня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до УПСЗН Южноукраїнської міської ради Миколаївської області з заявою про поновлення виплати державної допомоги при народженні третьої дитини та виплати боргу у сумі 8 032,50 грн.
У задоволенні вказаної заяви її було відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, позивач батьківських прав щодо першої дитини не позбавлена та не відмовлялась від неї, приймає участь у її вихованні та утриманні, тому і допомогу повинна отримувати, як за народження третьої дитини.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1, 6 ст.11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 затверджено Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (в редакції чинній на момент призначення спірної допомоги).
Пунктом 10 Порядку визначено, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
Відповідно до п.11 для призначення допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:
1) заява одного з батьків (опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
2) копія свідоцтва про народження дитини;
3) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв'язку з народженням дитини, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, або довідка для призначення допомоги при народженні дитини, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад.
Особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім'ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.
Згідно з п.13 Порядку, розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких, зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною. У разі народження двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною.
З аналізу вище зазначених правових положень вбачається, що розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених дітей, які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі. У разі народження двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною.
Разом з тим, п. 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та ст.11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» чітко визначають підстави припинення виплати вказаної допомоги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачка не була позбавлена батьківських прав та не відмовлялась від першої дитини (ОСОБА_2).
Крім того, відповідно до довідки-розрахунку від 02 вересня 2015 року заборгованість по аліментам у період з 17 жовтня 2012 року по 01 вересня 2015 року у позивачки - відсутня (а.с.47).
При зверненні до УПСЗН Южноукраїнської міської ради Миколаївської області із заявою про виплату допомоги при народженні третьої дитини, ОСОБА_1 надала всі необхідні документи, визначені п.11 Порядку.
Посилання апелянта на те, що старший син позивачки (ОСОБА_2) не проживає з нею, а проживає з батьком в м. Києві, як на підставу відмови в поновленні вказаної допомоги у розмірі передбаченому при народженні третьої дитини, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не засновані на законодавстві.
Так, зазначені вище правові норми не містять в якості обов'язкової умови для призначення одноразової допомоги при народженні третьої дитини проживання з одержувачем вказаної допомоги її дітей.
Як вже було зазначено вище, розмір і строк допомоги визначається з урахуванням кількості живонароджених дітей.
З огляду на те, що ОСОБА_1 є матір'ю трьох дітей, що підтверджується матеріалами справи, не позбавлена батьківських прав, не відмовлялась від першої дитини, приймає активну участь у її вихованні, а також друга та третя дитина проживає з нею, що підтверджується довідкою про склад сім'ї, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав у відповідача для відмови їй у виплаті допомоги при народженні третьої дитини у встановленому законодавством розмірі.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору було правильно встановлено обставини справи та ухвалене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області - залишити без задоволення.
Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова