Справа: № 826/1981/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.
Суддя-доповідач: Міщук М.С.
20 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» до Державної служби геології та надр України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія», Міністерство екології та природних ресурсів України про зобов'язання вчинити дії, -
06 лютого 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» звернулось із адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, в якій, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:
- визнати надання товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів за принципом «мовчазної згоди» шляхом неприйняття Державною службою геології надр України у визначений законодавством строк рішення щодо надання чи відмови у наданні спеціального дозволу на користування надрами за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» від 25 листопада 2014 року;
- визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо відмови товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» у наданні спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» від 25 листопада 2014 року;
- зобов'язати Державну службу геології та надр України видати товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» спеціальний дозвіл на користування надрами Тинівського газового родовища з метою видобування вуглеводнів відповідно до підпункту 1 та 8 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протягом 60-ти денного строку, встановленого законодавством, протиправно не видано позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами Тинівського газового родовища, а також не відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" у видачі такого дозволу.
Треті особи: дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія», Міністерство екології та природних ресурсів України, підтримуючи правову позицію відповідача, проти задоволення позову заперечили посилаючись на те, що ДП НАК "Надра України" «Західукргеологія» має спеціальний дозвіл на геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислову розробку Тинівського родовища терміном дії до 14.06.2016 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі про скасування постанови товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» (далі також ТОВ «Нафтогазрембуд-1» або апелянт) вважає постанову незаконною та необгрунтованою, принятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у постанові суду має місце невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, судом першої інстанції не взято до уваги, що за своїм змістом у листі-відповіді Державної служби геології та надр України (далі також Держгеонадра України) фактично відмовлено апелянту у видачі спеціального дозволу на користування надрами; третя особа ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» має інший дозвіл, не пов'язаний із спеціальним дозволом на користування надрами;відповідачем пропущено 60-денний строк для розгляду заяви про надання спеціального дозволу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позовні вимоги ТОВ «Нафтогазрембуд-1» про зобов'язання Державної служби геології та надр України видати позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування вуглеводнів , у тому числі за принципом "мовчазної згоди задоволенню не підлягають, оскільки матеріали справи не містять в собі доказів відмови позивачу в отриманні такого дозволу, а на час вирішення справи існує чинне рішення відповідача про повернення позивачу заяви з документами, яке позивачем не оскаржується в даній справі. Вихід за межі позовних вимог в такому випадку є не можливим.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції частково з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 6 вересня 2005 року № 2806-IV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також Закон № 2806-IV), у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема:
принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено;
дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.
Частиною 1 статті 4-1 Закону № 2806-IV передбачено, що порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.
Згідно частини 5 статті 4-1 Закону N 2806-IV підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:
подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;
виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;
негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.
Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
Письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру надається суб'єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або у випадках, передбачених законом, - в електронній
формі за допомогою засобів телекомунікацій із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, встановлений для видачі документа дозвільного характеру.
Частина 6 статті 4-1 Закону N 2806-IV передбачає, що у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного
характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.
Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.
Відповідно до частини 2 статті 16 Кодексу України про надра та частини 1 статті 14 Закону України «Про нафту і газ», питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін, регулюються Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 № 615 (далі також Порядок № 615).
У пункті 8 Порядку № 615 ,зокрема, зазначається, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі:
видобування корисних копалин, якщо заявник за результатами геологічного вивчення ділянки надр за власні кошти здійснив підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, а також видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом п'яти років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України десяти років з моменту надання дозволу (підпункт 1);
геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію) (підпункт 8).
Абзацами 20 та 24 пункту 8 Порядку № 615 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 307 від 25.01.2012, № 991 від 17.10.2012 передбачено, що для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, а також підстава надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.
Реєстрація документів, що надійшли для надання дозволу, здійснюється у визначеному органом з питань надання дозволу порядку. Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові.
Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів після надходження заяви разом із зазначеними документами у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що 25 листопада 2014 р. ТОВ «Нафтогазрембуд-1» звернулось із заявою № 25/11/14-1 до Державної служби геології та надр України щодо надання спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища з метою видобування вуглеводнів, відповідно до підпункту 1 та 8 пункту 8 Порядку № 615 (т. 1, а. с. 14-15).
Разом із заявою ТОВ «Нафтогазрембуд-1» подало пакет документів відповідно із Додатком 1 до Порядку № 615 (т. 1, а. с. 16-54).
01 грудня 2014 року Державною службою геології та надр України було прийнято та зареєстровано за № 15547 заяву ТОВ «Нафтогазрембуд-1» від 25 листопада 2014 року, що підтверджується відповідною відміткою.
Оскільки протягом встановленого законодавством 60-ти денного строку Державна служба геології та надр України не повернула ТОВ "Нафтогазрембуд-1" згаданий пакет документів, не надіслала жодних листів щодо невідповідності поданих документів чинному законодавству України, позивач вважав, що пакет документів, який подавався разом із заявою від 25.11.2014 року, так само як і сама заява щодо надання спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища були прийняті Державною службою геології та надр України до розгляду.
У даній справі днем спливу терміну для видачі ТОВ "Нафтогазрембуд-1" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку вуглеводнів позивач вважає 31.01.2015 року.
Протягом встановленого строку позивач не отримав спеціального дозволу на користування надрами, а також відмову у його видачі, що змусило його 6 лютого 2015 року звернутися до суду з позовом про зобов'язання Державної служби геології та надр України видати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування вуглеводнів, посилаючись на підстави для отримання такого дозволу за принципом "мовчазної згоди".
17лютого 2015 року, після відкриття провадження у справі за позовом ТОВ "Нафтогазрембуд-1", Державна служба геології та надр України листом № 1480/13/12-15 повідомила позивача про те, що Державна служба геології та надр України опрацювала заяву з доданими до неї документами від 25 листопада 2014 року № 25/11/14-1 на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вуглеводнів Тинівського газового родовища та повертає заяву з доданими до неї документами у зв'язку з тим, що на користування газоносними надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі, дослідно-промислової розробки Тинівського родовища, існує діючий спеціальний дозвіл від 14 травня 2002 року № 1906, наданий ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» терміном до 14 травня 2016 року (т.1, а.с.76).
Як вбачається з матеріалів справи, дійсно, третій особі у справі ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" 14 травня 2002 року № 1906 надано дозвіл на користування газоносними надрами з метою геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки Тинівського родовища, який є чинним до 14.05.2016 року.
Однак, апелянт обґрунтовано посилається на те, що ТОВ "Нафтогазрембуд-1" подано до Державної служби геології та надр України заяву про видачу дозволу на користування надрами з метою видобування вуглеводнів Тинівського родовища, який є іншим видом користування надрами на відміну наявного у ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" дозволу користування надрами з метою геологічного вивчення.
Згідно із абзацом першим п.З Порядку №615 на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.
Отже, наявний у ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" дозвіл на користування газоносними надрами з метою геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки, жодним чином не є підставою для не розгляду заяви ТОВ "Нафтогазрембуд-1" щодо отримання дозволу на користування надрами з метою видобування вуглеводнів.
Разом з цим, як зазначалось вище, частиною 5 статті 4-1 Закону N 2806-IV визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру
Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
Згідно із пунктом 19 Порядку №615 підставами для прийняття рішення про відмову в наданні, продовженні строку дії, переоформленні дозволу або внесення змін до нього є:подання заявником документів не в повному обсязі;виявлення у поданих документах недостовірних даних;невідповідність документів, поданих заявником, вимогам законодавства.
Оскільки у листі Державної служби геологи та надр України від 17.02.2015 року №1980/13/12-15 немає жодних посилань на будь-які норми законодавства згідно з якими відповідачем відмовлено у розгляді документів позивача, висновок суду першої інстанції про повернення позивачу документів на підставі підпункту 15 п.8 Порядку є помилковим і не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Судом першої інстанції не надано правової оцінки листу Державної служби геології та надр України від 17.02.2015 року, а також факту пропуску відповідачем 60-ти денного строку, визначеного законодавством для розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами, видачі або відмови у видачі такого дозволу, чим допущено порушення норм матеріального права.
Натомість, судом першої інстанції зроблено неправомірний висновок про дотримання відповідачем процедури розгляду заяви ТОВ "Нафтогазрембуд-1" про надання спеціального дозволу на користування надрами, посилаючись на повернення відповідачем поданих ТОВ "Нафтогазрембуд- 1" заяви та долучених до неї документів після закінчення строку їх розгляду, визначеного законодавством.
У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного розгляду заяви позивача з пакетом документів на отримання спеціального дозволу на право користування надрами, оскільки повідомлення про результати розгляду заяви надані відповідачем більше ніж 60 днів, тобто з порушенням вищезазначених строків розгляду на 17 днів.
У постанові суду першої інстанції від 30.11.2015 року зазначено, що позовні вимоги про визнання надання ТОВ "Нафтогазрембуд-1" спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів за принципом "мовчазної згоди" задоволенню не підлягають, адже на час вирішення справи існує чинне рішення відповідача про повернення позивачу заяви з документами.
Крім того, суд вважає, що лист відповідача №1980/13/12-15 від 17.02.2015 року не є відмовою позивачу у видачі дозволу, а свідчить про повернення заяви та доданих до неї документів, поданих позивачем, на підставі п.8 Порядку №615 надання спеціальних дозволів на користування надрами.
Отже, суд першої інстанції, посилаючись на те, що лист відповідача №1980/13/12-15 від 17.02.2015 року не є відмовою позивачу у видачі дозволу, а свідчить про повернення заяви та доданих до неї документів, фактично підтвердив, що документи надані позивачем для отримання спеціального дозволу на користування надрами, відповідають вимогам чинного законодавства і у відповідача підстави для повернення документів позивачу відповідно до п.8 Порядку №615 відсутні. Однак суд відмовив у задоволенні позовних вимог у зв'язку із тим, що позивач оскаржував не дії відповідача щодо повернення документів, а дії відповідача щодо відмови у видачі дозволу.
Крім того, судом першої інстанції встановлено протиправні дії відповідача - суб'єкта владних повноважень та факт порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача щодо розгляду заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами, однак суд не вирішив питання поновлення порушених прав позивача в межах заявлених позовних вимог, обгрунтувавши це тим, що позивач оскаржив не дії відповідача щодо повернення документів, а дії відповідача щодо відмови у видачі дозволу.
З огляду на те, що предметом заявлених позовних вимог є ті ж протиправні дії відповідача, які визнані судом першої інстанції в оскаржуваній постанові протиправними, суд першої інстанції, відмовивши позивачу в задоволенні позову, позбавив позивача права на судовий захист.
Більше того, навіть якщо суд першої інстанції вважав неможливим прийняття рішення в межах заявлених вимог, відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд наділений повноваженнями виходу за межі позовних вимог з метою повного захисту прав, свобод та інтересів сторони у справі, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Згідно ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, встановивши в межах судового розгляду порушення законних прав та інтересів позивача, суд може покласти на суб'єкта владних повноважень - відповідача такий обов'язок, який не випливає зі змісту спірного матеріального правовідношення, однак є необхідним для поновлення прав позивача.
Як вже зазначалось вище, за змістом ч.З ст.5 Закону України 'Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
Однак, відповідачем у листі від 17.02.2015 року №1980/13/12-15 не зазначено жодних визначених законодавством підстав для відмови ТОВ "Нафтогазрембуд-1" у видачі спеціального дозволу на користування надрами, зокрема відповідач не висловив жодних зауважень щодо повноти поданого ТзОВ "Нафтогазрембуд-1" пакету документів для отримання дозволу на користування надрами, не встановив жодних недостовірних даних у документах, поданих ТОВ "ІТафтогазрембуд-І", не зазначив, яким вимогам законодавства ці документи не відповідають.
Вказане свідчить про відсутність у відповідача законних підстав як для повернення документів на підставі відмови ТОВ "Нафтогазрембуд-1" в отриманні дозволу на користування надрами, так і для повернення документів у зв'язку з їх невідповідністю вимогам Порядку №615 та надіслання відповідачем листа від 17.02.2015 року №1980/13/12-15 після відкриття провадження у даній справі.
Посилання суду першої інстанції на те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права, спростовується матеріалами справи.
Так, протягом усього розгляду справи в суді відповідач стверджував, що лист від 17.02.2015 року №1480/13/12-15 є відмовою у видачі ТОВ "Нафтогазрембуд-1" дозволу на користування надрами. Це, зокрема, підтверджується запереченнями на позовну заяву Державної служби геології та надр України від 10.03.2015 року (а.с.72-75), де відповідач стверджує, що лист Державної служби геології та надр України від 17.02.2015 року №1980/13/12-15 є відмовою у видачі дозволу та обґрунтовує вказане ст.5 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та п. 19 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, якими визначено підстави відмови у видачі дозволу на користування надрами. Також представником відповідача надавались відповідні пояснення в судових засіданнях, що підтверджується технічними записами судових засідань, що містяться у справі.
Враховуючи пояснення відповідача щодо відмови позивачу у наданні спеціального дозволу на користування надрами листом від 17.02.2015 року №1980/13/12-15, з огляду на заміну складу суду та розгляд справи спочатку, 30.09.2015 року позивач скористався своїм правом на зміну позовних вимог для забезпечення права на судовий захист та відновлення порушених відповідачем прав та законних інтересів, та заявив позовну вимогу щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у наданні спеціального дозволу на користування надрами.
В судовому засіданні 21.10.2015 року представником відповідача на запитання суду щодо правової природи листа Державної служби геології та надр України від 17.02.2015 року .№1980/13/12-15 зазначено, що вказаний лист є відмовою у видачі спеціального дозволу на користування надрами, що було занесено до протоколу судового засідання. Однак, представник відповідача не змогла обґрунтувати, на якій підставі відповідачем відмовлено ТзОВ "Нафтогазрембуд-1" у видачі спеціального дозволу на користування надрами, у зв'язку з чим судом було оголошено перерву для надання відповідачем пояснень щодо підстав відмови ТзОВ "Нафтогазрембуд-1" у видачі спеціального дозволу.
Однак, в останньому судовому засіданні 11.11.2015 року представник відповідача повністю змінив позицію у справі зазначивши, що відповідач не відмовляв позивачу у наданні дозволу на користування надрами, натомість документи були повернені ТзОВ "Нафтогазрембуд-1" у зв'язку з тим, що вони не відповідали пп. 1 п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, оскільки ТзОВ "Нафтогазрембуд-1" нібито не має права на отримання спеціального дозволу на користування надрами на підставі пп. 1 п.8 Порядку.
Отже, відповідач до останнього судового засідання стверджував, що лист Державної служби геології та надр України від 17.02.2015 року №1980/13/12-15 є відмовою позивачу у видачі спеціального дозволу на користування надрами, однак суд першої інстанції не надав правової оцінки вказаній обставині, чим порушив принцип повного з'ясування всіх обставин у справі, визначений ст.11 КАС України.
Колегія суддів при розгляді даної апеляційної скарги також враховує, що третьою особою на стороні відповідача - ДП "Західукргеологія" було оскаржено в судовому порядку погодження Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України та погодження Львівської обласної ради, видані ТОВ "Нафтогазрембуд-1" з метою отримання спеціального дозволу на видобування вуглеводнів, які подавались разом з іншими документами відповідачу для отримання спеціального дозволу на користування надрами.
Однак, законність вказаних погоджень підтверджена відповідними судовими рішеннями, що набрали законної сили, якими ДП "Західукргеологія" відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Так, 01 квітня 2015 року третя особа у справі, що розглядається, ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України про визнання протиправним та скасування погодження Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 10 листопада 2014 року № 8146/0/3-12/6/14 «Про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року, у справі № 826/5990/15, у задоволенні адміністративного позову відмовлено (т. 2, а. с. 179-184).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року апеляційну скаргу НАК «Надра України» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року - без змін (т. 2, а. с. 148-151).
15 вересня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року (т. 2, а. с. 168-169).
Також, 01 квітня 2015 року ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення Львівської обласної ради від 18 листопада 2014 року № 1224 «Про погодження отримання спеціального дозволу ТзОВ «Нафтогазрембуд-1».
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року, у справі № 876/7728/15, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2015 року апеляційну скаргу ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року - без змін (т. 3 а. с. 129-133).
Вказані судові рішення підтверджують відповідність вимогам законодавства документів, поданих позивачем для отримання спеціального дозволу на користування надрами та відсутність підстав у відповідача для відмови у видачі дозволу на користування надрами чи повернення поданих документів за ознакою невідповідності поданих документів вимогам законодавства .
Разом з цим, відповідачем - Державною службою геології га надр України не обґрунтувано жодним чином наявність підстав для відмови у видачі дозволу на користування надрами чи повернення документів ні в листі від 17.02.2015 року, ні при наданні пояснень в судових засіданнях при розгляді справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач фактично усунувся від виконання своїх обов'язків та не розглянув в межах наданих йому повноважень відповідно до чинного законодавства заяву позивача з відповідним пакетом документів, а судом першої інстанції не надано правової оцінки вказаним обставинам в оскаржуваній постанові від 30.11.2015 року, що призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки, наділений дискреційними повноваженнями щодо надання оцінки наявності або відсутності в конкретному випадку дозволу відповідач не вичерпав можливість для прийняття відповідного рішення, суд, має право зобов'язати останнього розглянути повторно заяву позивача та прийняти єдине з можливих рішень щодо видачі дозволу або відмови у видачі такого дозволу.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає не можливим задоволення позову в частині застосування принципу "мовчазної згоди" до спірних правовідносин.
За змістом частин 2 та 3 статті 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні."
Згідно із частиною 2 статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції.
Відповідно до пунктів 1, 6 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо відмови товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» у наданні спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» від 25 листопада 2014 року.
Зобов'язати Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" від 25.11.2014 року. про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" спеціального дозволу на право користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011 року №615.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державної служби геології та надр України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" понесені ним судові витрати у розмірі 2711 (дві тисячі сімсот одинадцять) грн. 27 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
Повний текст рішення виготовлено 25.01.2016 року.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Гром Л.М.
Бєлова Л.В.