Справа: № 826/16847/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
21 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційні скарги представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного банку «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича - Кулініча Андрія Петровича та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного банку «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
У серпні 2015 року, позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича (надалі - Відповідач-1), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Відповідач-2), ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» (надалі - третя особа) про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича включити ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 200 000 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за договором банківського рахунку № 25126-44.16 від 19.03.2015 року укладеного з ПАТ «Банк «Київська Русь»; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2015 року стягнуто на користь Позивача з ПАТ «Банк «Київська Русь» суму коштів на рахунку у розмірі 190 000,00 грн., суму втрат від знецінення грошей в сумі 3% річних - 1 124, 38 грн. та індекс інфляції - 26 600 гривень. Однак, після початку процедури ліквідації банку Відповідач-1 безпідставно не включає вимоги Позивача до вимог акцептованого реєстру кредиторів.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнанано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, що полягає у неприйнятті та не включенні до Реєстру вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь» вимог ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на суму 190 000 грн.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича включити вимоги ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на суму 190 000 грн. до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь».
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного банку «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича - Кулініч Андрій Петрович та представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подали апеляційні скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що 19 березня 2015 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та позивачем укладено договір №25126-44.16 банківського рахунку в національній валюті, відповідно до якого банк відкрив Позивачу поточний рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті України та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов'язується оплатити послуги банка в розмірі, встановленому тарифами на операції та послуги банку, що діють на дату надання послуги або проведення операції.
Згідно платіжного доручення №11 від 19 березня 2015 року Позивач внесла на рахунок № НОМЕР_2 кошти в розмірі 190 000 грн.
На ім'я Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасово адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» 23 червня 2015 року, Позивачем було направлено заяву про включення до Переліку вкладників і в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Крім того, 01 липня 2015 року Позивач звернулася до регіонального відділення ПАТ АБ «Південний» із запитом щодо надання інформації про включення її до Переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Колегією суддів встановлено, що Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ «Банк «Київська Русь» задоволено в повному обсязі та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на користь ОСОБА_4 кошти у розмірі 217 724, 38 грн., з них: сума коштів на рахунку в розмірі 190 000, 00 грн., сума втрат від знецінення грошей в сумі 3% річних - 1 124, 38 грн. та індекс інфляції - 26 600, 00 грн.
Отже, позивач має можливість стягнути вказані суми з банку у встановленому законодавством порядку.
Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.
Відповідно до частини першої та частини четвертої ст.4 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Частиною першою та частиною другою ст. 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», відповідно до якого, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
При цьому, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої ст. 26 цього Закону.
Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (п. 4 р. III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами №14 від 09.08.2012).
Отже, з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема з метою забезпечення гарантованого Законом України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладами, уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час дії тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» Уповноваженою особою Фонду встановлено факти вчинення працівниками та клієнтами банку, в тому числі й позивачем, дій, спрямованих на неправомірне отримання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно з ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.
Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» ; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів «та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.
Із системного аналізу наведених законодавчих норм слідує, що Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до ..дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку.
Положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", чітко не визначено порядку дій, згідно якого уповноважена особа має дотримуватись процедури щодо визнання правочинів нікчемними. Правочин є нікчемним в силу своєї правової природи та норми закону, а не через те, що його необхідно визнавати таким. Нікчемність правочину достатньо лише виявити. Саме тому, у Законі і зазначено, що Уповноважена особа забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які є нікчемними.
Так, Уповноваженою особою Фонду виявлено та повідомлено учасників правочину, що:
Що перерахування частини одержаних внаслідок дострокового розірвання Договорів банківського вкладу грошових коштів у загальній сумі 190 000,00 грн. з поточного рахунку ПП «Сімекс Зооветсервіс» № НОМЕР_3 у ПАТ «Банк «Київська Русь» на особовий рахунок № НОМЕР_2 у ПАТ «Банк «Київська Русь», відкритий на ім'я ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з призначенням платежу: надання поворотної фінансової допомоги згідно договору від 19.03.2015 року без ПДВ - є нікчемним; договор банківського рахунку № 25126-44.16 від 19.03.2015 року, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_4 - є нікчемним.
Таким чином, правочин вчинений сторонами між Сторонами є таким що штучно створює обов'язку Фонду щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснює за рахунок державних коштів, такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами, та відповідно порушують публічний порядок - є нікчемними згідно п.2 та п.7 ч. З статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.
Так як, ПП «Сімекс Зооветсервіс» надало поворотну фінансову допомогу Фізичним особам, що надало можливість ПП «Сімекс Зооветсервіс» як власнику вкладу, отримати суми вкладів повністю, без будь-яких обмежень, що є наданням переваг цим вкладникам перед іншими кредиторами та підставою для виявлення нікчемності правочину.
Відповідно до ч.І статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.
Тобто, для отримання відшкодування за вкладом фізичної особи, за рахунок ФГВФО мають бути наявні дві умови а саме: особа має бути вкладником та повинна мати вклад.
Згідно з ч. 4 статті 2 цього Закону вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;
Відповідно до ч. З статті 2 Закону вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Разом з тим аналізуючи ч. З статті 2 Закону 4452 в частині визначення терміну вклад - можливо виділити істотні ознаки грошового вкладу а саме: грошові кошти мають бути залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника); має бути договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку.
Під залученням грошових коштів розуміють тимчасово вільні кошти вкладників - фізичних та юридичних осіб, які мобілізовані банком на певних умовах і на певний термін чи до запитання. Ці кошти зберігаються на рахунках клієнтів-вкладників і використовуються відповідно до режиму рахунку і банківського законодавства.
Метою проведення таких операцій є: залучення коштів для подальшого розміщення в активні операції; (надання фінансових послуг); залучення коштів для поповнення ліквідності з метою розрахунків за зобов'язаннями.
Тобто, грошові кошти мають надійти (для вкладника) до банку, через касу банку або з іншої фінансової установи тим самим збільшуючи ліквідність а також зобов'язання Банку на суму залучених грошових коштів від вкладника.
Отже, в розумінні наведених обставин, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ч.І статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач не є владниками, оскільки грошові кошти не залучені Банком від Позивача, а є такими що надані як фінансова допомога від ПП «Сімекс Зооветсервіс» та відповідно Позивач не має договору банківського вкладу, що як в наслідок не підпадає під дію ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в частині визначення осіб як вкладників, та таких які мають вклад.
Із раніше зазначених ч. 1 ст. 26 та ч. 1 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вбачається, що обов'язок Уповноваженої особи щодо включення Позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами безпосередньо пов'язаний із наявність у позивача статусу вкладника банку. Наявність такого статусу обумовлюється наявністю статусу вкладника та мати вклад.
Не включивши Позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, Уповноваженою особою фактично застосовано наслідки нікчемності правочину.
За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину встановлена законом (нікчемний правочин), визнання його недійсним судом не вимагається.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Цивільним кодексом України не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину, який є нікчемним в силу ч. З ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Виявивши обставини, передбачені ч. З ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа має право не включити фізичну особу до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами посилаючись на нікчемність договору банківського вкладу.
Таким чином суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про задоволення позову.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2015 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного банку «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича - Кулініча Андрія Петровича - задоволити.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2015 року - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного банку «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 26 січня 2016 року.
(Повний текст ухвали виготовлено - 21 січня 2016 року).
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.