Справа: № 361/3378/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Білик Г.О.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
21 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Бровари та Броварському районі Київської області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Бровари та Броварському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії, -
У травні 2015 року, позивач звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Бровари та Броварському районі Київської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії. Обґрунтовуючи заявлені вимоги зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, повязаного з виконанням обовязків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З 01 січня 2012 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка передбачає проведення із січня 2012 року перерахунку пенсій для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 -1990 роках та які визнані інвалідами. Оскільки на час аварії на ЧАЕС, а саме протягом 1986-1987 років у м. Припять він брав безпосередню участь у ліквідації наслідків зазначеної катастрофи. Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області. 27 березня 2015 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Бровари та Броварському районі Київської області, але його звернення було залишено без належного реагування.
Просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії з урахуванням відомостей про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в за 1986-1987 роки та при перерахунку пенсії включити до відомостей, які враховуються при призначенні пенсії, одноразову винагороду в сумі 500 крб., добові в сумі 3.5 крб. за добу, заробітну плату за цей період з урахуванням коефіцієнту 4, 5.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено.
Визнано дії Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області надання довідки ОСОБА_2 про грошове забезпечення на роботах у другій зоні небезпеки (в зрні відчуження), м.Чорнобиля по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період 11-14.06.1986 року без включення одноразової допомоги і добових протиправними.
Зобов'язано ГУ МВС України в Київській області включити в довідку ОСОБА_2 про заробітну плату за період 11-14.06.1986 р. на підставі розпорядження РМ СРСР від 17 травня 1986 р. № 964рс, Постанови Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, за роботу в другій зоні небезпеки (зоні відчуження) м. Чорнобиль по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС одноразову винагороду в розмірі 500 крб., добові в розмірі 3,5 крб. і заробітну плату за цей час з урахуванням коефіцієнта 4,5 та надати мені довідку з урахуванням вказаних сум.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду в м. Бровари та Броварському районі Київської області здійснити з дня звернення ОСОБА_2 до суду з позовом, а саме з 13.05.2015 року перерахунок його пенсії з урахуванням відомостей про заробітну плату під час виконання ним службових обовязків у другій зоні небезпеки (зоні відчуження) м. Чорнобиль по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період 1986-1987 років, а саме: одноразову винагороду в розмірі 500 крб., добові в розмірі 3,5 крб. за добу, заробітну плату за цей період з урахуванням коефіцієнту 4,5 та виплатити йому недоотриману суму пенсії.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом 2-ї групи внаслідок захворювання, повязаного з виконанням обовязків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС .
На час аварії на Чорнобильській АЕС, позивач працював у Броварському РВ ГУ МВС України в Київській області на посаді заступника командира ОБ та був направлений у відрядження до зони відчуження Чорнобильської АЕС, де безпосередньо брав участь у ліквідації наслідків зазначеної катастрофи з 26 квітня 1986 року по 29 квітня 1986 року. Від впливу іонізуючого випромінювання отримав невиліковну фізичну та психологічну недугу, внаслідок чого став інвалідом другої групи.
Посада позивача на той час відносилася до офіцерського і начальницького складу органів внутрішніх справ. Відповідно до Розпорядження Ради Міністрів СРСР «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» № 964 рс від 17 травня 1986 року, якщо працівник, посада якого відносилася до офіцерського і начальницького складу органів внутрішніх справ, отримував гранично допустиму дозу радіації йому виплачувалися кошти в сумі, яка включала в себе три місячні оклади та кошти за спеціальне звання.
27 березня 2015 року позивач звернувся до начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області із заявою, в якій просив провести перерахування пенсії, відповідно до Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року №964 рс, яке передбачає виплату одноразової винагороди в розмірі трьох посадових окладів, а також врахувати добові в розмірі 3 крб. 50 копійок. На дане звернення отримав відповідь, в якій його було повідомлено, про те, що для перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків необхідно надати довідку про заробітну плату в зоні відчуження.
Згідно ч. 4 статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про заробітну плату здійснюється підприємствами, установами та організаціями.
Відповідно до п. 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постажє: Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установ чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Враховуючи вимоги п. 17 Порядку, відповідач має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.
Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Виходячи з наведеного ГУ МВС України в Київській області не мало і не має законного права видавати довідку про грошове забезпечення позивача за несення служби в зоні відчуження із зазначенням складових грошового забезпечення не зазначених в розрахунковому листі (первинний фінансовий документ) за запитуваний період.
Так, позивачеві була надана довідка від 03.06.2015 № 334 виходячи з даних розрахункового листа за 1986 рік (період коли виникли спірні правовідносини), який є первинним документом нарахування грошового забезпечення позивачеві за період несення служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Таким чином всі дії ГУ МВС України в Київській області по видачі позивачеві довідки ґрунтуються виключно на нормах діючого законодавства та відповідають обставинам справи, а відтак зазначена вимога не підлягає задоволенню.
На час виникнення спірних правовідносин нарахування основного грошового забезпечення працівникам ОВС у 1986 році здійснювалось згідно норм „Положенням про грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ", яке було обумовлене наказом МВС СРСР від 19.03.1984 року № 090.
Згідно з розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.06.1986 № 964, постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 керівникам міністерств та відомств надано право проводити оплату' праці працівникам, з а н я тих на роботах по ліквідації аварії у відповідних зонах небезпеки у відповідній кратності.
В матеріалах справи, є розрахунковий лист позивача про нагіху вання зі період в зоні відчуження у 1986 році.
Також зазначаємо, що наказів ГУ МВС України в Київській області дро виплату премії позивачу не видавались.
Слід також звернути увагу на те, що видана довідка від 03.06.2015 № 334 відповідно до грошового забезпечення яке було у позивача.
Таким чином, грошове забезпечення позивача за час несення служби в зоні особливого контролю в 1986 році нараховане та виплачене згідно законодавства, яке діяло на той період.
Такої ж думки дотримуються і судові інстанції України у своїх рішеннях, зокрема Вищий Адміністративний Суд України в ухвалі від 20.03.2014 у справі К/800/60838/13.
Головне управління МВС України в апеляційній скарзі звертає увагу на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 № 03- 3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» було розсекречено ряд нормативно- правових актів урядів СРСР та УРСР. Серед розсекречених в тому числі і ті, на які посилається позивач, а саме: постанова Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 655-195 від 05 червня 1986 року, постанова Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради Професійних Спілок від 10 червня 1986 року № 207-7, постанова Ради Міністрів СРСР № 524-156 від 07 травня 1986 року тощо.
Згідно вимог ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Крім того ч. 3 ст. 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Також ч. 5 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст. 100 КАС України. Зокрема відповідно до вимог частини першої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
ГУ вважає, що позивач мав всі підстави та можливість дізнатися про порушення свого права після розсекречення зазначених вище нормативно-правових актів ще в 2001 році та міг вжити всіх передбачених законодавством заходів (в тому числі і звернутися до суду) для їх захисту, а відтак вважаємо що право на звернення до суду за захистом своїх прав пропустив ще в 2001 році.
Враховуючи це, позивач звернувся до суду з пропущенням встановленого строку.
Також частиною 2 ст. 100 КАС України зазначеної статті передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Такої ж думки дотримуються і судові інстанції України у своїх рішеннях, зокрема Окружний адміністративний суд міста Києва в ухвалі від 13.03.2013 у справі 2а-17966/12/2670 (залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013); Донецький апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 20.09.2012 у справі № 2а/0570/8093/2012; Львівський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 07.12.2012 у справі № 135305/12/9104 (судові рішення додаються).
Окрім вище зазначеного, Головним управлінням було направлено лист до Міністерство соціальні політики України з проханням роз'яснення чи включається одноразіві винагородна виплата за отриману дозу опромінення 25 бер і більше.
У відповідь на лист про надання роз'яснення Міністерством соціальної політики України направлено лист від 04.06.2015 № 652/20/112/15, в якому повідомляється наступне.
Зважаючи, що на одноразову винагородну виплату за отриману дозу опромінення 25 бер і більше, не зараховуються страхові внески, вона не включається в розрахунок заробітку, з якого обчислюється пенсія.
На осіб рядового і начальницького складу не поширюються норми Кодексу законів про працю Української PCP щодо режиму робочого часу, додаткової оплати за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, надурочні та нічні години.
Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.
Згідно з частиною першою ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних юитків, який визначається згідно з законодавством.
Частина 4 ст. 54 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова грошова допомога взагалі виключена, та чинна в іншій редакції, викладеній наступним чином: «пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися за бажанням громадян із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження в 1986 -1987 роках не може перевищувати 3,0 тисяч крб. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Дані зміни були внесені ЗУ №76 від 28.12.2014 року, в яких чітко було врегульовано питання, що сума для обчислення має бути одержаним заробітком, а не тим який мав виплатитися.
Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону № 796 видача довідок про періоди роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснювалась відповідними установами.
З вище зазначено слід зробити висновок, що документ, який видає підприємство, установа або організація на прохання заінтересованої особи і який містить ті чи інші відомості про неї (напр., довідка про місце проживання, довідка про місце роботи тощо). Довідку видає лише той орган, у якому є офіційні матеріали, що містять необхідні для довідки відомості. Довідка оформляється, як правило, на спец, бланку і набуває значення офіц. документа з моменту підписання її повноважною службовою особою і скріплення підпису печаткою даного підприємства, установи або організації.
Службовий документ, у якому подано певні цифрові або інші відомості. Застосовують найчастіше у взаємовідносинах між вищестоящими і нижчестоящимиустановами й організаціями.
Відповідно до п. 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи / організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за \ І пенсією. Враховуючи вимоги п. 17 Порядку, відповідач має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.
Всі дії по видачі позивачеві довідки ґрунтуються виключно на нормах діючого законодавства та відповідають обставинам справи, а відтак зазначена вимога не підлягає задоволенню.
Аналіз всіх цим норм дає підстави для висновку, що пенсія відповідно до Закону № 796 може призначатися, виходячи із фактично отриманої заробітної плати. При цьому, розмір отриманої заробітної плати зазначається у довідці (а не в відомостях), а також орган Пенсійного фонду має право перевірити дані довідки.
Таким чином суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про задоволення позову.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2015 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Бровари та Броварському районі Київської області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області - задоволити.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2015 року - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Бровари та Броварському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 26 січня 2016 року.
(Повний текст постанови виготовлено - 21 січня 2016 року).
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.