Справа: № 826/19086/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
19 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 листопада 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волков О.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що договір банківського рахунку №24898-34 від 19 березня 2015 року є таким, що штучно створює обов'язок Фонду щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснює за рахунок державних коштів, такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами, та відповідно порушують публічний порядок - є нікчемними згідно п.2 та п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст.228 ЦК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ «Банк «Київська Русь» (банк) та позивачем (клієнт) укладено Договір банківського рахунку №24898-34 в національній валюті від 19 березня 2015 року, за умовами якого банк в порядку, встановленому чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України, відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплатити послуги банка, в розмірі, встановленому тарифами на операції та послуги банка, що діють на дату надання послуги або проведення операції.
З наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України НОМЕР_2 за 19 березня 2015 року вбачається надходження на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 193000,00 грн. - надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №63-15/КР від 17 березня 2015 року.
19 березня 2015 року, на підставі постанови правління Національного банку України №190 від 19 березня 2015 року «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №61 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь».
19 березня 2015 року на підставі постанови правління Національного банку України №190 від 19 березня 2015 року «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №61 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь», згідно якого розпочато з 20 березня 2015 року процедуру виведення ПАТ «Банк «Київська Русь» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю.
Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №116 від 15 червня 2015 року продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» по 19 липня 2015 року (включно).
На підставі постанови правління Національного банку України від 16 липня 2015 року №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 липня 2015 року №138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» з 17 липня 2015 року та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.
Оголошення про те, що з 24 липня 2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Банк «Київська Русь» через установи банків-агентів Фонду, було опубліковано на офіційному сайті Фонду.
23 червня 2015 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. із заявою щодо включення його в реєстр на отримання коштів.
Листом від 24 липня 2015 року №6798/29 позивача повідомлено, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» визнано сумнівною операцію щодо перерахування 19 березня 2015 року коштів в сумі 193000,00 грн. на поточний рахунок позивача НОМЕР_1, у зв'язку з чим відповідні документи були направлені банком на розгляд до правоохоронних органів. Операції за вказаним рахунком тимчасово обмежені.
Повідомленням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю від 08 жовтня 2015 року №9158/16 позивача було проінформовано про нікчемність у відповідності до приписів п.2 та п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст.228 ЦК України, правочину щодо перерахування частини одержаних внаслідок дострокового розірвання договорів банківського вкладу грошових коштів у загальній сумі 193000,00 грн. з поточного рахунку Асоціації міжнародних автомобільний перевізників України НОМЕР_2 у ПАТ «Банк «Київська Русь» на особовий рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «Банк «Київська Русь», відкритий на ім'я ОСОБА_3; договору банківського рахунку №24898-34 від 19 березня 2015 року, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_3
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» не доведено наявності визначених у ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, які б свідчили про нікчемність укладеного правочину позивача з банком, а відтак не доведено наявності законних підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банку та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку (ч.1 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 2 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно ч.4 ст.26 зазначеного Закону (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200000,00 грн., за винятком вичерпного переліку підстав, передбачених ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
В силу вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Пунктами 3, 4 р.3 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14, встановлено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Відповідно до п.6 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Таким чином, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку уповноважена особа Фонду формує та подає до Фонду, зокрема, повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п.4-6 ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проте протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Частинами 2, 4 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.
Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Згідно з ч.3 ст.38 вказаного Закону (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
В силу вимог ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно умов договору банківського рахунку від 19 березня 2015 року №24898-34 банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплатити послуги банка, в розмірі, встановленому тарифами на операції та послуги банка, що діють на дату надання послуги або проведення операції. Жодних обмежень щодо надходження коштів на рахунок позивача від інших осіб умовами договору не встановлено.
З наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України НОМЕР_2 за 19 березня 2015 року вбачається надходження на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 193000,00 грн. - надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №63-15/КР від 17 березня 2015 року.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Разом з тим, частиною 2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У своїй апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волков О.Ю. посилається на те, що правочин, укладений між позивачем та банком, штучно створює обов'язок Фонду щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснює за рахунок державних коштів, такий правочин спрямований на заволодіння державними коштами, та відповідно порушує публічний порядок - є нікчемним згідно п.2 та п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст.228 ЦК України.
Відповідно до п.п.2, 7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема, банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Отже, підстава, передбачена п.2 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», застосовується, коли банк став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим внаслідок взяття банком на себе певних зобов'язань до дня визнання банку неплатоспроможним. Відповідачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку, що обов'язки, взяті на себе банком шляхом укладення договору банківського рахунку від 19 березня 2015 року №24898-34, мали наслідком його неплатоспроможність або призвели до повної чи часткової неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами.
Умовою застосування п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» при встановленні нікчемності правочину є мета надання окремим кредиторам переваг, прямо не встановлених для них законодавством. Однак, одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200000,00 грн. прямо встановлена законодавством України, а тому посилання на п.7 ч.3 ст.38 вказаного Закону не є належною підставою для визнання правочину, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь», нікчемним.
Натомість, позивачем подано до суду договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №63-15/КР від 17 березня 2015 року, укладеного між Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України та працівником Секретаріату ОСОБА_3, умовами якого визначено суму фінансової допомоги 193000,00 грн., яка підлягає поверненню готівкою в касу Асоціації, або на поточний рахунок, визначений в договорі, або погодженій сторонами додатковій угоді до даного договору до 31 грудня 2015 року. Зазначений договір відповідає додатку до положення про порядок надання позик (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) працівникам секретаріату Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, що являється додатком №3 до Колективного договору Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, прийнятого на загальних зборах трудового колективу Секретаріату АсМАП України 06 листопада 2008 року протокол №2, зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації 18 грудня 2008 року за №366.
Таким чином, договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №63-15/КР від 17 березня 2015 року, на підставі якого Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України перераховано на рахунок позивача кошти у розмірі 193000,00 грн., укладений до прийняття правлінням Національного банку України постанови №190 від 19 березня 2015 року «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних».
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявності підстав, передбачених ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для визнання нікчемним договору банківського рахунку від 19 березня 2015 року №24898-34, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь», висновок про нікчемність укладеного з позивачем правочину є таким, що ґрунтується на припущеннях та ймовірності, а отже є необґрунтованим і безпідставним, не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім того, в силу положень ч.3 ст.228 ЦК України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом, натомість відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського рахунку від 19 березня 2015 року №24898-34 та застосування правових наслідків недійсності матеріали справи не містять.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а також необхідності зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як передчасних, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не отримував від Уповноваженої особи Переліку вкладників з відомостями про позивача, а також додаткової інформації щодо позивача, як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що свідчить про відсутність підстав для висновку про порушення Фондом прав позивача.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 листопада 2015 року прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 листопада 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 25 січня 2016 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді І.О.Лічевецький
В.П.Мельничук
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Мельничук В.П.
Лічевецький І.О.