03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/1712/2016 Головуючий у суді першої інстанції - Рибак М.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
20 січня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючий суддя Оніщук М.І.,
судді Українець Л.Д., Крижанівська Г.В.,
секретар Троц В.О.,
за участю:
заявника ОСОБА_3,
державного виконавця Поліщука А.М.,
представника боржника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_5, заінтересована особа: Кредитна спілка «Аккорд» на постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про закінчення виконавчого провадження,
У лютому 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Поліщук А.М. про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2014, посилаючись на її незаконність і не обґрунтованість.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2015 в задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу скасувати та повернути її для виконання судового рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23.07.2010. Вважає, що суд формально розглянув справу, неповно з'ясував дійсні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення.
В судовому засіданні заявник підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Державний виконавець та представник боржника в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували за її безпідставністю та необґрунтованістю і просили ухвалу суду залишити без змін, оскільки вона постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова була винесена державним виконавцем з дотриманням вимог закону та в межах його повноважень.
Вказаний висновок суду є законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що 25.10.2010 Шевченківським районним судом м. Києва на підставі рішення суду у справі № 2-9197/10 від 23.07.2010 було видано виконавчий лист про стягнення з Кредитної спілки «Аккорд» на користь ОСОБА_5 31 320,00 грн. (а.с. 23).
Постановою головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві від 28.10.2010 ВП № 22297399 відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом (а.с. 26).
Постановою державного виконавця від 04.11.2010 виконавче провадження зупинене у зв'язку із винесенням Господарським судом міста Києва ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство КС «Аккорд» (а.с. 28-29).
Постановою державного виконавця від 16.08.2013 виконавче провадження було відновлено на підставі ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із надходженням ухвали Господарського суду міста Києва від 08.08.2013 у справі № 23/310-6 про закінчення провадження у справі про банкрутство відносно КС «Аккорд» (а.с. 31).
16.08.2013 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 22297399 до зведеного виконавчого провадження 584/09 (а.с. 32).
23.12.2013 Господарським судом міста Києва порушено справу № 910/22191/13 про банкрутство КС «Аккорд» (а.с. 33).
30.12.2013 виконавче провадження знову було зупинене постановою державного виконавця (а.с. 35), і в подальшому відновлене постановою від 30.12.2014 у зв'язку із припиненням справи про банкрутство КС «Аккорд» (а.с. 40).
Також, 30.12.2014 державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.п. 2, 4 ст. 49 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема у зв'язку із тим, що вимоги стягувача визнані такими, що не підлягають виконанню (а.с. 41).
Разом з цим, з матеріалів справи також вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 у справі № 910/22191/13 прийнято заяву ОСОБА_5 про визнання кредитором боржника (а.с. 93).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2014 у справі № 910/22191/13 зобов'язано, зокрема ОСОБА_5, надати суду докази сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі та попереджено, що у разі відсутності у суду оригіналів платіжних доручень про сплату судового збору його заява про визнання кредитором буде залишена без подальшого розгляду (а.с. 88-92).
Ухвалою від 25.06.2014 у справі № 910/22191/13 Господарським судом міста Києва затверджено мирову угоду у справі про банкрутство та визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Вказана ухвала набрала законної сили.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Згідно із ч. 4 ст. 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у випадках, передбачених пунктами 4-7 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про припинення провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Встановивши вищевказані фактичні обставини справи та проаналізувавши відповідні норми закону, які регулюють виниклі спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку про наявність правових підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки вимоги заявника були відхилені Господарським судом міста Києва у зв'язку з недотриманням останнім визначеного законом порядку звернення з заявою про визнання кредитором (несплатою судового збору) та визнані такими, що не підлягають виконанню.
При цьому, слід зазначити, що в суді апеляційної інстанції представник боржника пояснив, що не дивлячись на те, що вимоги заявника були відхилені господарським судом під час провадження справи про банкрутство, у зв'язку з несплатою останнім судового збору, який до речі компенсується кредиторам в першу чергу, що було роз'яснено заявнику, кредитна спілка пропонувала останньому отримати кошти на умовах викладених в мировій угоді, яка була укладена з іншими кредиторами, однак заявник від такої пропозиції відмовляється.
З вищенаведених підстав доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної постанови, не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону. При цьому, заявник в апеляційній скарзі визнав ті обставини, що ним не було сплачено судовий збір за ухвалою господарського суду м. Києва і, як наслідок, його заяву про визнання кредитором було залишено без розгляду. Також, не можуть бути прийняті до уваги посилання заявника на наявність кримінального провадження щодо шахрайських дій КС «Аккорд», оскільки ці обставини не впливають на визначену законом процедуру провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, винесена державним виконавцем постанова про закінчення виконавчого провадження відповідає вимогам Закону і не порушує прав заявника.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, підставами для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції і залишення ухвали без змін є постановлення судом першої інстанції ухвали з додержанням вимог закону.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_5, заінтересована особа: Кредитна спілка «Аккорд» на постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про закінчення виконавчого провадження - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий М.І. Оніщук
Судді Л.Д. Українець
Г.В.Крижанівська