Справа: № 728/2444/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко О.Ф. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
21 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФУ у Бахмацькому районі на неправомірні дії щодо призначення пенсії і обов"язок здійснити певні дії,-
У жовтні 2015 року, позивач звернувся до Бахмацького районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до УПФУ у Бахмацькому районі Чернігівської області на неправомірні дії щодо призначення пенсії і обов'язок здійснити певні дії.
Постановою постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2015 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову (а.с. 77 - 79, штрих - код № *2501*1205113*1*1*)
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що з 27 лютого 2014 року ОСОБА_2 є пенсіонером за віком. Пенсія призначена йому згідно із розпорядженням № 164532 від 08.04.2014 року / пенсійна справа № 164532/ в розмірі 1130 грн. 04 копійок при загальному стажі роботи 38 років 2 місяці 17 днів, і виплачується пенсіонеру щомісячно через поточний рахунок, відкритий у Бахмацькому відділенні Чернігівського регіонального управління КБ «Приват банку» № 1978010374, пенсія перерахована з 01.09.15р. в зв"язку із змінами в пенсійному законодавстві .
01 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до УПФУ у Бахмацькому районі із письмовою заявою щодо видачі йому письмового розрахунку, на підставі якого йому була призначена пенсія за віком.
Після отриманого розрахунку, не погодившись із розміром нарахованої пенсії, 13 жовтня 2015 року позивач направив поштою до суду адміністративний позов на неправомірні дії відповідача щодо призначення йому пенсії і зобов"язання вчинити певні дії, який надійшов до суду 19 жовтня 2015 року. В позові зазначив, що з 27.02.2014 року він одержує пенсію за віком, призначену УПФУ у Бахмацькому районі , в розмірі 1130 грн.95 коп. Але за його розрахунком пенсія повинна складати 1234 грн. 85 коп. А тому, йому щомісячно не донараховано 103грн. 90 коп. 01 вересня 2015 року він звернувся до УПФУ, де йому надали копії розрахунків, як по стажу, так і заробітній платі. При ознайомленні із розрахунком встановив, що УПФУ свідомо і навмисно включило в розрахунок № 2 „ Заробітна плата" періоди страхового стажу, протягом якого особа підлягала загальнообов"язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття. УПФУ також свідомо занизило індивідуальний коефіцієнт його заробітної плати. Відповідач грубо порушив вимоги ст. 24 абз. 3 ч. І ЗУ „ Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", де зазначено, що з періоду, за який враховується заробітна плата ( дохід ), для обчислення пенсії виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь - яких періодів, незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу, це періоди, протягом яких особа, яка підлягала загальноообов"язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття. Індивідуальний коефіцієнт його зарплати за періоди з 01.01. 1982 роки по 31.12.1986 роки та з 01.07.2000 року по 31.01. 2014 року після проведеної оптимізації становить 0, 86685, а згідно розрахунку Пенсійного фонду - 0, 79046. Різниця в пенсії - 103 грн. 90 коп. , а за 19 місяців - 1974 грн. 10 коп. А тому, просить визнати незаконними дії УПФУ у Бахмацькому районі при нарахуванні йому пенсії із застосуванням коефіцієнта 0, 79046 ; зобов"язати УПФУ здійснити перерахунок призначеної пенсії із застосуванням коефіцієнта - 0, 86685, і здійснити виплату недорахованої пенсії в розмірі 1974 грн. 10 коп. за 19 місяців, і пенсії, яка буде накопичуватися з дня подання адмінпозову.
Як вбачається із матеріалів пенсійної справи за № 164532, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06 березня 2014 року звернувся до УПФУ із письмовою заявою про призначення йому пенсії за віком. У заяві графу "при призначенні пенсії прошу виключити із підрахунку заробітної плати період з „до" не заповнив, а тому погодився провести це автоматизованим шляхом. Його загальний трудовий стаж складає 38 років 3 місяці 17 днів. До стажу для нарахування пенсії включено час військової служби, страховий стаж з 01.07.2000 року, загальний стаж після 2004 року, колгоспний стаж.
Відповідно до ст. 40 ч. 1 абз. 1 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу , починаючи з 01.07. 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01.01.2016 року, або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07. 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.
За матеріалами пенсійної справи для обчислення пенсії позивача враховано заробітну плату за період з 01.01.1982 року по 31.12.1986 року та за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, з 01.07. 2000 року по 28.02. 2014 року.
Надаючи прооваву оцінку обставинам справи слід звернути увагу на наступне.
Згідно абзацу 3 ч. 1 ст. 40 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" „за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу з урахуванням будь - яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 24 цього закону, тобто період, протягом якого особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (окрім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, та будь - якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш, як 10 % тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково, за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом 1 групи або дитиною - інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 01.07.2000 року до 01.01.2005 року , а також періоди, коли особа підлягала загальнообов"язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до п.п.8,13,14 ст. 11 Закону, а саме: особи , які отримують щомісячні страхові виплати відповідно до Закону, крім осіб, які отримують пенсію по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання; особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку; один із непрацездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною - інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом 1 групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80- річного віку, якщо такі не працюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абз. 2 цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців".
Страховий стаж позивача становить 38 років 3 місяці 17 днів, або 459 місяців, отже оптимізації підлягає не більше 45 місяців(10 % тривалості страхового стажу, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії".
Оскільки, в заяві про призначення пенсії позивачем не зазначено періоди, які він бажає виключити з підрахунку заробітної плати , це здійснено автоматизованим способом.
Такий період визначений засобами автоматизованої системи обробки пенсійної документації з 01.10.2004 року по 30.06.2008 року - 45 місяців .
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати до оптимізації становив 0,68498, а після оптимізації - 0,79046.
Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу позивачу обраховано відповідно до ст. 25 Закону .
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача склав 2135 грн. 02 коп (середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2013 рік - 2700 грн 98 коп х 0,79046 - індивідуальний коефіцієнт зарплати).
Перерахунок пенсії здійснений з 01.09.2015 року і він складає 1134 грн 70 коп.
Суд першої інстанції не взяв до уваги письмові розрахунки позивача, прикладені до заяви від 11.11.15 року, так як позивач при подачі заяви про призначення пенсії не зазначив періоди, які він бажає виключити із підрахунку заробітної плати, це здійснено автоматизованим шляхом, у відповідності до ст. ст. 25,40 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що дії відповідача з приводу призначення пенсії відповідали вимогам Конституції України, ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зважаючи на вищенаведене, виходячи з наявних матеріалів справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 26 січня 2016 року.
(Повний текст ухвали виготовлено - 21 січня 2016 року).
Головуючий суддя:
Судді:
.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Твердохліб В.А.
Бужак Н.П.