20 січня 2016 рокусправа № 182/8064/15-а(2-а/0182/184/2015)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.
суддів: Кругового О.О. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду
від 16 листопада 2015 року
у справі № 182/8064/15-а (2-а/0182/184/2015)
за позовом ОСОБА_1,
АДРЕСА_1;
до відповідача Нікопольської міської ради,
пр. Електрометалургів, 3, м. Нікополь, 53200;
про визнання дій протиправними та скасування Рішення, -
встановив: ОСОБА_1 подано позов до Нікопольської міської ради про визнання протиправними дій щодо встановлення меж земельних ділянок та про скасування Рішення від 24 квітня 2013 року щодо встановлення меж земельних ділянок відповідно до технічних паспортів, встановлення огорожі за згодою сторін.
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області (суддя Рунчева О.В.) своєю ухвалою від 16 листопада 2015 року відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду мотивована тим, що предметом позову у даній справі є спір про право, спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і повинен вирішуватись у порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, Позивач, вказує на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що Позивач оскаржив рішення суб'єкта владних повноважень. Спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Просить ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2015 року скасувати, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесені оскарженого рішення, виходить з наступного.
Так, з огляду на приписи статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на чому наполягає заявник апеляційної скарги, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
В той же час, в силу статті 2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Отже, під адміністративною юстицією розуміється особливий вид правосуддя, предметом якого є конфлікти публічно-правового характеру.
Наявність в спірних правовідносинах суб'єкта владних повноважень не є беззаперечною ознакою того, що спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Важливо, щоб права (публічні чи цивільні) було порушено суб'єктом владних повноважень саме у публічно-правових відносинах.
І визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї зі сторін цих відносин іншій стороні. Це означає можливість вимагати певної поведінки від іншої особи, необхідної для реалізації права, та можливість забезпечити дотримання такої поведінки шляхом застосування примусової сили держави.
При цьому, характерними особливостями є прямий вплив на об'єкт управління; обов'язковий характер виконання вказівок, розпоряджень, постанов та інших адміністративних рішень вищих органів управління для підпорядкованих об'єктів; суворо визначена відповідальність за невиконання вказівок та розпоряджень.
Пленум Верховного Суду України 16 квітня 2004 року (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), постановив звернути увагу судів на необхідність неухильно додержувати норм Конституції та законів України, прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів про землю та її охорону, захищати права всіх суб'єктів права власності на землю та господарювання на ній при вирішенні земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів.
За загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин <…>
Згідно зі статтею 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду місцевими судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні. Рішення цих органів щодо такого спору не може бути підставою для відмови в прийнятті заяви чи для закриття провадження в порушеній справі.
Тому спори, що виникають з таких правовідносин, повинні розглядатися в загальних чи господарських судах.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2015 року у справі № 182/8064/15-а (2-а/0182/184/2015) залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: О.В. Юхименко
Суддя: О.О. Круговий
Суддя: Л.М. Нагорна