Справа: №826/23248/15 Головуючий у 1- й інстанції Кобилянський К.М. Суддя - доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
21 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Твердохліб В.А.,Троян Н.М.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання представника Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» - Назім Світлани Іванівни про винесення окремої ухвали у справі за розглядом апеляційної скарги представника Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» - Назім Світлани Іванівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанов, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
У жовтні 2015 року, Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач), у якій просить суд: визнати незаконною бездіяльність відповідача, що полягає у неповерненні до господарського суду м. Києва наказу господарського суду м. Києва від 29.05.2015 року по справі № 910/4263/15, за яким стягненню з підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ - Україна» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» підлягають витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 19 980,37 грн., та у не знятті арештів, накладених на кошти підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» постановами від 17.08.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, від 17.08.2015 про арешт коштів боржника, від 16.09.2015 про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні № 48009847; визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 16.09.205 про арешт коштів підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» у зведеному виконавчому провадженні № 48009847; визнати недійсними та скасувати постанови від 03.09.2015 про розшук майна боржника, від 16.09.2015 про стягнення виконавчого збору, від 16.09.2015 про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № 48009847; зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження ВП № 48009847, відкритого згідно наказу господарського суду м. Києва від 29.05.2015 року по справі № 910/4263/15, за яким стягненню з підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОИЛ - Україна» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» підлягають витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 19 980,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач фактично виконав постанову ВП № 41966255 та сплатив борг згідно платіжного доручення № 307921 від 24.09.2015 на суму 19 774,37 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю..
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
14 грудня 2015 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» - Назім Світлани Іванівни про винесення окремої ухвали.
Перевіривши матеріали справи та подане представником Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» - Назім Світланою Іванівною клопотання про винесення окремої ухвали, колегія суддів вважає, що подане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час апеляційного перегляду судового рішення колегією суддів апеляційної інстанції було встановлено, що відповідачем 06.07.2015р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 4800984 на підставі наказу господарського суду міста Києва № 910/4263/15-г від 29.05.2015 року після відкриття апеляційного провадження. Листом від 01.09.2015 року (вх. №8924/03- 24/1 від 01.09.2015р.) позивач повідомив відповідача про неможливість виконання документу, який не набрав законної сили та змінений (копія листа в матеріалах справи).
На момент звернення до суду з адміністративним позовом згідно інформації про виконавче провадження №48009847 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (роздруківки станом на 05.10.2015р. та 07.10.2015р. надано) стан виконавчого провадження був визначений як: примусове виконання.
Відповідно до заперечень відповідача та згідно з документами, що були ним надані як до суду першої інстанції так і апеляційної, відповідач 02.10.2015 р. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
У своїй постанові про закінчення виконавчого провадження відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції було скасовано, тому керуючись п.4 ч.І. ст. 49, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідач постановив та не вказав, що саме він постановив.
Тобто в постанові про закінчення ВП відсутня резолютивна частина, що є порушенням п. 1.5.1. Інструкції з організації примусового виконання шшень. що затверджена Наказом Мінюсту України №512/5 від 02.04.2012 р. зі змінами та доповненнями (надалі - Інструкція №512/5)
Позивач також звертає увагу суду на те що, постанова про закінчення ВП не була йому надіслана, що є порушенням ч. 3 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», за якою копія постанови про закінчення ВП у триденний строк надсилається сторонам.
Згідно інформації про виконавче провадження № 48009847 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (роздруківка станом на 24.11.2015р. в матеріалах справи) у виконавчому провадженні державним виконавцем винесена постанова від 16.09.2015р. про стягнення виконавчого збору у розмірії 998, 03 грн. Вказана постанова Позивачу направлена не була, що є порушенням ч. 8. ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження». за якою постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Постанова про закінчення ВП від 02.10.2015 р. не була внесена до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 05.10.2015 року, що є порушенням п. 3.3. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого Наказу Мінюсту №43/5 від 20.05.2003р. (далі у тексті - «Положення»), за яким відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.
У ВП № 48009847: 01.09.2015р. Відповідач виніс Постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 48581502). Постанову про відкриття відправлено 24.09.2015 року та отримано Підприємством лише 28.09.2015 року (підтверджується конвертом та інформацією з сайту Укрпошти «Вістежити»), що є порушенням ч. 5 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження», за якою копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові.
У зв'язку з тим, що позивач ознайомився з зазначеною постановою про відкриття до її отримання від відповідача (23.09.2015р. під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження), то позивач оплатив суму стягнення та 25.09.2015р. надав відповідачу Листом вих. №1862 від 24.09.2015р. докази виконання, а саме: платіжне доручення № 307921 від 24.09.2015р.(копія листа з додатками додається).
Згідно інформації про виконавче провадження № 485811502 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (роздруківка станом на 25.11.2015р. надається) стан виконавчого провадження був визначений як: відкрито (копія роздруківки надається), що є порушенням п. 8. ч. 1. ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», за яким ВП підлягає закінченню у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно інформації Відповідача, яка була ним надана у його запереченнях до позову, а також у запереченнях наданих до суду апеляційної інстанції, до складу зведеного провадження входять наступні 6 (шість) проваджень: ВП №44408071, ВП№44381866, ВП№48679473, ВП№48675636, ВП№49026721, ВП№48581502.
Відповідно до інформації про виконавчі провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень наданої позивачем до суду апеляційної інстанції (роздруківка станом на 15.01.2016 р.) номери виконавчих проваджень, які входять до складу зведеного виконавчого провадження № 41966255 та по яким внесено постанови до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень: ВП № 44381866, ВП № 44408071.
Також, позивачем надано до суду апеляційної інстанції інформацію про виконавчі провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та звернено увагу суду на те, що згідно матеріалів зведеного провадження, що були надані відповідачем до суду першої інстанції на час розгляду справи в суді першої інстанції та апеляційної інстанції відсутні постанови державного виконавця про приєднання ВП до зведеного виконавчого провадження за 4 (чотирма) виконавчими провадженнями: ВП № 48679473; ВП № 48675636; ВП № 49026721; ВП № 48581502, що є порушенням п, 3.8.1. Положення, за яким виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виноситься постанова, яка вподальшому вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем надано, лише на виконання вимог суду, в судове засіданні від 14.01.2016 року копію виконавчих проваджень з копіями постанов по виконавчому провадженню, постанови про приєднання ВП до зведеного ВП, а саме: ВП №44408071, ВП№44381866, ВП№48679473, ВП№48675636, ВП№49026721, ВП№48581502
Позивачем на підтвердження відсутності постанов державного виконавця в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень надано повні витяги з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, в судове засідання від 21.01.2016 року., а саме: ВП № 48679473, ВП№48675636, ВП № 49026721, ВП № 48581502.
Слід також звернути увагу на позицію відповідача, яка викладена у його запереченнях до адміністративного позову та яка ним реалізована під час ведення виконавчого провадження, відносно того, що строки для здійснення виконавчих дій починають відлік не з дати отримання документів відділом виконавчої служби, а з дати отримання документів особисто державним виконавцем. При цьому строк передання кореспонденції від канцелярії відділу до державного виконавця не має значення.
Така позиція взагалі не грунтується на нормах чинного законодавства.
Відповідно до розділу 2 «Порядок загального документування у районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділах державної виконавчої служби» Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Мінюста від 25.12.2008 №2274/5:
« 2.8. Зареєстровані в установленому порядку документи розглядаються керівником Відділу не пізніше наступного робочого дня з дня надходження кореспонденції до Відділу, а документи за рішеннями, що підлягають негайному виконанню, - в день їх надходження.
Результати розгляду документів керівником фіксуються в резолюції.
Після накладення резолюції керівником Відділу документи повертаються діловоду для внесення необхідної інформації до реєстраційних та (або) облікових журналів, у необхідних випадках - для оформлення документів в обкладинку, та не пізніше наступного робочого дня з дня накладення резолюції передаються виконавцям до виконання або на ознайомлення.
Документи, отримані безпосередньо керівником Відділу на особистому прийомі, передаються на реєстрацію діловоду в день їх надходження».
Практично кожний документ, який був отриманий відповідачем від позивача був розглянутий з порушенням строків, що встановлені законодавством.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відомості щодо включення ВП № 485811502 до складу зведеного виконавчого провадження повинні підтверджуватися постановою державного виконавця про приєднання ВП до зведеного виконавчого провадження, котра повинна бути винесена державним виконавцем на підставі рішення начальника відділу та у строк не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання боржником (у даному випадку не пізніше 09.09.2015 року).
Таких відомостей станом на день звернення до суду першої інстанції та розглядом справи в суді першої інстанції не було в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень. Також, дане твердження позивача не спростовувалось відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції.
Слід звернути увагу теж на те, що відповідач згідно положень п. 3.8.8. Інструкції № 512/5 у разі включення ВП № 485811502 до зведеного виконавчого провадження повинен вивести його із зведеного виконавчого провадження, так як є підстави для завершення цього ВП у зв'язку з його виконанням.
З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що посадовими особами Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві призводять до порушень чинного законодавства України.
Правовими положеннями ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приписи даної норми фактично встановлюють презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються. Тобто, повідомлені позивачем обставини справи про дії відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки останній не спростує їх.
Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів з адміністративної справи, як правило, утворюється і зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 71 КАС України зобов'язує його подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.
У відповідності до ст. 208 КАС України суд апеляційної інстанції може постановити окрему ухвалу у випадках і в порядку, встановлених статтею 166 цього Кодексу, а саме, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Керуючись ст.ст. 12, 160, 165, 167, 206, 208 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Клопотання представника Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» - Назім Світлани Іванівни про винесення окремої ухвали - задоволити.
Про наведене довести до відома начальника відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Про вжиті заходи необхідно повідомити Київський апеляційний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Окрема ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
(Повний текст ухвали виготовлено - 21 січня 2016 року).
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Троян Н.М.
Твердохліб В.А.