Справа: № 705/5833/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Горячеківська Л.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
21 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Умань та Уманському районі Черкаської області на постанову Уманського міського суду Черкаської області від 19 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Умань та Уманському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій,-
У жовтні 2015 року, ОСОБА_2 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Уманського міського суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Умань та Уманському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій.
Просила визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі щодо проведення розрахунку пенсії без урахування сум матеріальних допомоги на оздоровлення та сум індексації заробітної плати незаконними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі здійснити розрахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з 07.10.2014 року довічно з урахуванням 80 % заробітної плати на підставі довідок №4788/01 від 11.09.2015року, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Уманської міської ради та №684 від 11.09.2015року, виданої Фондом Державного майна України про складові заробітної плати з урахуванням зазначених в ній сум матеріальної допомоги на оздоровлення, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуваннята сум індексації заробітної плати, на що 13.10.2015року отримала відмову за №10926/03 з посиланням на статтю 33 Закону №3723/ХІІ та на Постанову Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №8 65 «Про деякі питання визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», що вважає незаконним.
В обґрунтування позову посилалась на те, що вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі з 08.05.2009 р. та отримує пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 80 % заробітної плати працюючого держслужбовця. 07.10.2015 р. вона звернулася із заявою про перерахунок пенсії з включенням до зарплати сум допомог та індексації, однак отримала відмову з посиланням на ст. 33 Закону України «Про деякі питання визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії». Вказані дії вважає незаконними.
Постановою Уманського міського суду Черкаської області від 19 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України: в місті Умані та Уманському районі про відмову щодо проведення розрахунку пенсії без урахування сум матеріальних допомоги на оздоровлення та сум індексації заробітної плати ОСОБА_2.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Умані оа Уманському районі Черкаської області нарахувати та сплатити ОСОБА_2 пенсію на підставах, визначених пенсійним законодавством з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексаоїіо заробітної плати, починаючи з дня її звернення, а саме з 20 квітня 2015роху.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі з 08.05.2009 р. та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 80 % заробітної плати працюючого держслужбовця.
Позивач ОСОБА_2 звернулася до відповідача УПФУ в м. Умані та Уманському районі із заявою щодо перерахування пенсії. В свою чергу відповідач УПФУ в м. Умані та Уманському районі повідомив їй, що матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових умов та індексації заробітної плати не входять до складу заробітної плати державного службовця.
З даним висновком УПФУ в м. Умані та Уманському районі погодитись не можна виходячи з наступного.
Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно с.2 ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Статтею 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Посадовіокладидержавнихслужбовцівустановлюютьсязалежновідскладності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата. це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки).
Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів ,-для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудовіуспіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чиним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або як провадяться понад встановлені за зазначеними актами норми.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється перерахунок пенсій. Із змісту ст. 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Згідно ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми' виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати.
Враховуючи вищезазначене та зважаючи на наявну в матеріалах справи довідку про заробітну плату, згідно якої єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховувався на всі виплати, отримані позивачем за місцем роботи, в тому числі й на спірні суми, УПФУ в м. Умані та Уманському районі дійшов хибного висновку про правомірність їх неврахування.
Пунктом 1 постанови КМУ «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 р. № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» , визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Відповідно до ст. 72 КАС України, дані обставини не потребують доказування, оскільки є преюдиційними фактами, встановленими судовими рішеннями.
Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення підлягають до задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених ч. 2 ст. 99 КАС України, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалом не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Оскільки позовні вимоги стосуються системних періодичних виплат, право на які у позивача виникло із встановленням відповідного статусу, то строк коли він мав дізнатись про порушення своїх прав наступав з моменту отримання таких виплат. Право на необізнаність особи не може бути визнана поважню причиною для пропущення строку звернення до суду, як і підставою для його поновлення, оскільки закони і інші нормативно-правові акти друкуються в періодичних виданнях та є доступними не обмеженому колу осіб.
Враховуючи вищезазначене суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що оскільки позивач звернулась до суду лише 20.10.2015 p., то адміністративний позов в частині. вимог за період з 07.10.2014 року по 19.04.2015 року включно необхідно залишити без розгляду. З огляду на зазначене, задоволенню підлягають тільки позовні вимоги за період з 20.04.2015 року.
За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Крім цього, відповідно до правил ст. 94 КАС України, ч. 6 ст. 186 КАС України та ст. ст. 4, 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI колегія суддів вирішує питання про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Якщо оскаржується судове рішення, прийняте після 01 вересня 2015 року, за результатами вирішення позовної заяви, поданої після 01 вересня 2015 року - застосовуються нові ставки мсудового збору. відповідно до Закону України "Про судовий збір" в редакції від 22.05.2015 року, та сумі мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст 6 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 22.05.2015 року, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Тобто загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить - 2 679,60 грн, який належить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Умань та Уманському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Уманського міського суду Черкаської області від 19 листопада 2015 року - без змін.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Умань та Уманському районі Черкаської області ( адреса: 20300, вул. Тельмана, 4, м. Умань ) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 679, 60 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 26 січня 2015 року.
(Повний текст ухвали виготовлено - 21 січня 2016 року).
Головуючий суддя:
Судді:
.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.