АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 757/18118/13-ц Головуючий у суді першої інстанції: Гладун Х.А.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1672/16 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
12 січня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.
при секретарі Мікітчак А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_5, на бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
У вересні 2015 року заявник ОСОБА_5 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві та зобов'язання вчинити певні дії з виконання виконавчого листа № 757/18118/13-ц від 04.06.2014 про зміну розміру аліментів, визначеного заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2013 з твердої грошової суми у розмірі 10 тисяч грн. щомісячно до досягнення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття на 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції представник заявника подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової, якою визнати неправомірною бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Воробйова Олексія Володимировича та державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Кузьмишина Едуарда Миколайовича щодо відмови у стягненні з боржника аліментів в розмірі 1/4 частини від доходу, одержаного ним від продажу нерухомого та рухомого майна у 2014 році. Зобов'язати начальника Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Воробйова ОлексіяВолодимировича та державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Кузьмишина Едуарда Миколайовича вжити усіх передбачених законодавством України заходів в межах виконавчого провадження ВП 43588420 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва від 04.06.2014 у справі № 757/18118/13-ц щодо стягнення з боржника на користь стягувача ј частини доходу, одержаного ним від продажу рухомого та нерухомого майна в 2014 році.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про існування спору про право, оскільки зміст скарги ОСОБА_5 зводився до визнання неправомірної бездіяльності посадових осіб органу державної виконавчої служби щодо не здійснення повного комплексу виконавчих дій, а не про стягнення з боржника певної суми заборгованості. Також суд не взяв до уваги, що порядок, вид та розмір аліментних зобов'язань вже визначений рішенням суду та виконавчим листом.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги. Представник заінтересованої особи ОСОБА_9 - ОСОБА_10 - заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Представник ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві та зобов'язання вчинити певні дії, суд першої інстанції виходив з того, що предметом розгляду скарги є не дії державного виконавця по виконанню рішення суду, а стягувач не погоджується з фактом відсутності у боржника заборгованості зі сплати аліментів, що має включати дохід, одержаний ним від продажу нерухомого та рухомого майна у 2014 році, тоді як боржник заперечує доводи такої заяви стягувача, тобто існує спір про право, який повинен бути вирішений в порядку позовного провадження.
Проте до такого висновку суд першої інстанції дійшов при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.
Так, відповідно до статті 383 ЦПК, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону про виконавче провадження право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження № 43588420 з виконання виконавчого листа від 04.06.2014 у справі № 757/188118/13-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва, за яким змінено розмір аліментів, визначеного заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2013 з твердої грошової суми у розмірі 10 тисяч грн. щомісячно до досягнення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття на 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 184 том 1).
30.09.2014 у ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника та направлено її за місцем роботи боржника до Управління справами Верховної Ради України (а.с. 223 том 1).
Згідно звіту про здійснення відрахувань та виплат, наданого Управлінням справами Верховної Ради України від 07 липня 2015 року із заробітної плати ОСОБА_9 утримується ј частина для перерахування аліментів (а.с. 225 том 1).
Вважаючи, що боржником ОСОБА_9 сплачуються не у повному розмірі аліменти, як це передбачено виконавчим листом та судовим рішенням, стягувач ОСОБА_5 звернулась 23 липня 2015 року із заявою до Начальника ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, в якій просила вчинити виконавчі дії (винести окрему постанову) в межах виконавчого провадження ВП № 43588420 про стягнення у примусовому порядку з ОСОБА_9 на її користь, в якості сплати аліментів на неповнолітню дочку ОСОБА_6 ј частини його доходу за 2014 рік, а саме від доходу одержаного у розмірі 4 199 700 грн, внаслідок відчуження рухомого та нерухомого майна у 2014 році. На обґрунтування заяви подала витяг із сайту ВРУ про декларований дохід ОСОБА_9 за 2014 рік (а.с. 226-227 том 1).
Листом від 27 липня 2015 року, отриманого представником ОСОБА_5 18 вересня 2015 року, Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві повідомив стягуюча про те, що підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки вказана боржником ОСОБА_9 в декларацію угода про відчуження майна не є доходом, з якого потрібно сплачувати аліменти (а.с. 11 том 2).
Не погоджуючись з відмовою Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві у стягненні з боржника аліментів у розмірі ј частини від доходу, одержаного ним від продажу нерухомого та рухомого майна у 2014 році з тих підстав, що посадовими особа Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві не вжито всіх заходів щодо примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», стягувач у вересні 2015 року звернулась до суду із скаргою на бездіяльність посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.
У поданій скарзі просила визнати неправомірною бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Воробйова О.В. та державного виконавця Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кузьмишина Е.М. щодо відмови у стягненні з боржника аліментів у розмірі ј частини від доходу, одержаного ним від продажу нерухомого та рухомого майна у 2014 році та зобов'язати начальника Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Воробйова О.В. та державного виконавця Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кузьмишина Е.М. вжити усіх передбачених законодавством України заходів в межах виконавчого провадження ВП № 43588420 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва від 04 червня 2014 року у справі № 757/188118/13-ц щодо стягнення з боржника на користь стягувача ј частини доходу, одержаного від продажу рухомого та нерухомого майна у 2014 році.
Із змісту скарги вбачається, що заявником оскаржується бездіяльність начальника та державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо виконання судового рішення в межах виконавчого провадження ВП № 43588420, яка полягає у невжитті даними особами всіх заходів щодо примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» та положеннями Податкового кодексу України. Обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги зводяться до того, що Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві не у повній мірі здійснюються відрахування аліментів з боржника ОСОБА_9 на утримання неповнолітньої дитини з урахуванням виявленого доходу боржника, отриманого ним у 2014 році від продажу рухомого та нерухомого майна.
Питання щодо визначеного розміру аліментів чи спору щодо розміру заборгованості за аліментними зобов'язаннями у скарзі не порушуються, поясненнями представника заявника у ході розгляду справи в суді першої інстанції не підтверджуються та не встановлено таких вимог колегією суддів при перевірці законності і обґрунтованості оскаржуваного судового рішення.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про існування спору про право, оскільки стягувач не погоджується з фактом відсутності у боржника заборгованості є помилковим.
Заявлені у скарзі ОСОБА_5 вимоги слід розглядати не у позовному проваджені, а як оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції повинен перевірити чи було прийнято або вчинено оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність відповідно до вимог закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження та чи були порушені права чи свободи заявника. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК України.
Таким чином, суд першої інстанції невірно визначився з предметом та суттю вимог скарги ОСОБА_5, не дослідив усіх передбачених нормою процесуального права юридичних (доказових) фактів, наявність яких впливає на остаточний результат вирішення скарги на бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Воробйова О.В. та державного виконавця Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кузьмишина Е.М. під час вчинення виконавчих дій з виконання судового рішення.
За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: