АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 761/14348/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Осаулов А.А.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/333/16 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
05 січня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Слюсар Т.А., Котула Л.Г.
при секретарі Орленко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюті Лайн» про захист прав споживачів та визнання договорів недійсними.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ПАТ «Альфа-банк» (надалі по тексту Відповідач 1) та ТОВ «Бюті Лайн» (надалі по тексту Відповідач 2) та з урахуванням уточнених вимог, просила суд визнати недійсним кредитний договір №401675937 від 18.03.2015, укладений між нею та Публічним акціонерним товариством «Альфа-банк» та договір №КЮ 0403 від 18.03.2015 по отриманню комплексу товарів та послуг по догляду за шкірою обличчя, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що її було запрошено до ТОВ «Бюті Лайн», де 18.03.2015 косметолог запропонувала купити абонемент на суму - біля 27 000 грн. В цей час позивач перебувала під враженням від розмови із косметологом та діагностики її шкіри та підписала усі надані документи, не подумавши, що буде в змозі сплачувати щомісячні платежі з метою погашення вказаної суми коштів. Підписаними нею документами виявились оспорювані: кредитний договір №401675937 від 18.03.2015, укладений між нею та Публічним акціонерним товариством «Альфа-банк» та договір №КЮ 0403 від 18.03.2015 по отриманню комплексу товарів та послуг по догляду за шкірою обличчя. Між тим, з вказаними документами вона не встигла ознайомитись, оскільки поспішала на роботу. В подальшому вона отримала комплекс продукції і тоді зрозуміла, що підписала саме кредитний договір в порушення робочого контракту. В подальшому позивач звернулась до ТОВ «Бюті Лайн» із вимогою про розірвання укладених договорів та повернення товару, але працівники вказаного підприємства відмовились прийняти товар, тому позивач відправила товар до ТОВ «Бюті Лайн» через відділення «Нової Пошти», але товар був повернутий їй. При зверненні до банку, позивач отримала інформацію про те, що тільки після сплати чергового платежу можливо розірвати кредитний договір, але в даному випадку відповідача позбавили її можливості відкликати згоду на укладення кредитного договору в порушення вимог ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів». Укладенням кредитного договору були порушені вимог ст.ст.11,15 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо отримання позивачем у письмовій формі інформації про кредитні умови та відповідну продукцію, детальний опис сукупної вартості кредиту для споживача, графік платежів, що у відповідності до вимог ст.ст.215, 203 ЦК України є недійсним. З огляду на наведене, кредитний договір та договір купівлі товару суперечать вимогам законодавства, тому повинні бути визнані судом недійсними.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюті Лайн» про захист прав споживачів та визнання договорів недійсними відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним кредитний договір №401675937 від 18.03.2015, укладений між нею та Публічним акціонерним товариством «Альфа-банк»; визнати недійсним договір №КЮ 0403 від 18.03.2015, укладений між нею та ТОВ «Бюті Лайн», мотивуючи тим, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим при неправильному та неповному встановлені обставин, які мають значення для справи. Зокрема, зазначила, що суд першої інстанції не допитав в якості свідка ОСОБА_5, яка є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюті Лайн» та представляла за довіреністю інтереси ПАТ «Альфа-банк» при укладенні кредитного договору. Окрім того вказувала, що кредит був укладений поза її волею, вона була позбавлена можливості його прочитати та ознайомитись з його умовами. На її думку, суд невірно застосував норми Закону України «Про захист прав споживачів» та зайняв позицію відповідача, чим порушив змагальність сторін, та обов'язок доказування і подання доказів.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги. Представник ТОВ «Бюті Лайн» - Якухно Н.П. - заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник ПАТ «Альфа-банк» у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18 березня 2015 року між ТОВ «Бюті Лайн» та позивачем було укладено договір КЮ 0403, предметом якого є надання відповідачем ТОВ «Бюті Лайн» позивачу комплексу товарів та послуг по догляду за шкірою обличчя, а позивач зобов'язується прийняти цей комплекс по догляду згідно Акту приймання-передачі та сплатити за нього визначену договором суму коштів (п.1.1), що також є передумовою отримання права власності на цей товар позивачем (п.2.1) (а.с.4-5). Сторонами було підписано акт прийому-передачі придбаного косметичного товару, специфікацію та додатку до нього 18.03.2015, за яким позивач отримала у власність обумовлений договором товар на суму - 17 393 грн. згідно переліку (а.с.6-8). Також, за умов п.5.1 вказаного договору сторонами погоджено ціну вказаного товару в розмірі - 17 393 грн., які за умовами п.5.2.1 можуть бути сплачені через споживчий кредит банком протягом 14 днів згідно умов кредитного договору, що укладений між Клієнтом та банком. Клієнт (позивач по справі) гарантує, що він укладає даний договір не внаслідок збігу тяжких обставин, на вкрай невигідних для нього умовах і даний договір не є для нього кабальним договором (п.9.3 договору).
На виконання умов вказаного договору з метою отримання кредитних коштів та купівлі товару для догляду за шкірою згідно акту прийому-передачі, між позивачем та ПАТ «Альфа-Банк» 18.03.2015 було укладено кредитний договір №401675937, за умовами п.п.2.1 та 2.5 позивачу було надано кредит в розмірі - 18023,83 грн. для оплати товару згідно специфікації №401675937 від 18.03.2015 шляхом безготівково їх перерахування на поточний рахунок ТОВ «Бюті Лайн».
Надаючи правову оцінку вимогам позивача, суд першої інстанції правильно керувався тим, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину передбачені статтею 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам - частина 1; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності - частина 2; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі - частина 3; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом - частина 4; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним - частина 5; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей - частина 6.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 Закону N 1023-XII договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
За умовами ч.2 вказаної статті Закону визначено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі серед іншого про кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний, тощо.
Згідно ч.4 ст.11 вказаного Закону передбачено, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються сума кредиту; детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; умови дострокового розірвання договору; інші умови, визначені законодавством.
Із досліджених судом першої інстанції матеріалів справи та пояснень сторін встановлено, що за умовами п.2.7 кредитного договору вбачається, що позивач при його підписанні ознайомилась із сукупною вартістю кредиту з урахуванням вартості усіх супутніх послуг, а також повернення кредиту, сплати процентів за його користування, що визначені в Додатку №1 до нього і є його невід'ємною частиною.
Також, за умовами п.5 вказаного кредитного договору визначено, що перед підписанням договору позивач попередньо ознайомлений із з умовами надання кредит, в тому числі його вартістю, його особливостями та перевагами і недоліками, інформацією про сукупну вартість з урахуванням процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, видів та предметів супутніх послуг та іншу інформацію згідно ЗУ «Про захист прав споживачів», а також загальними умовами споживчого кредитування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-банк».
При цьому, позивач отримала як графік погашення кредиту із розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки із урахуванням умов кредитування, так і в п.5 заповненої і підписаної нею анкети підтвердила достовірність наданої та отриманої нею інформації.
На підставі наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивач ОСОБА_4 при підписанні договору ознайомилась з умовами кредитного договору, що вказує на дотримання відповідачем ПАТ «Альфа-банк» вимог ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» про надання кредитних послуг позивачу, при цьому кредитний договір укладений з урахуванням волевиявлення позивача, вказаний правочин вчинений у формі, встановленій законом, спрямований на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.
Судова колегія вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та дійшов обґрунтованого та законного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_4 щодо визнання недійсним кредитного договору не ґрунтуються на жодній з підстав недійсності правочину, передбачених як ЦК України, так і Законом України «Про захист прав споживачів», а тому є безпідставними.
В частині визнання недійсним договору №КЮ 0403 від 18.03.2015 по отриманню комплексу товарів та послуг по догляду за шкірою обличчя, суд першої інстанції правомірно визнав вимоги позивача недоведеними. До того ж, колегія суддів звертає увагу на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1995 року № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», якими у додатку № 3 визначено перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), зокрема парфюмерно - косметичні вироби. Як вбачається із умов договору №КЮ 0403 від 18.03.2015 та специфікації товару позивачем було придбано саме косметичний набір для догляду за шкірою обличчя.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження в суді першої інстанції, їм надана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: