про повернення позовної заяви
25 січня 2016 року справа № 823/57/16
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви кандидата в депутати до Черкаської обласної ради від Черкаської територіальної організації Партії «ОСОБА_1 Порошенка «Солідарність» ОСОБА_2 до Черкаської обласної виборчої комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
21 січня 2016 року до суду з позовною заявою звернувся кандидат в депутати до Черкаської обласної ради від Черкаської територіальної організації Партії «ОСОБА_1 Порошенка «Солідарність» ОСОБА_2, в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Черкаської обласної виборчої комісії щодо не прийняття рішення про реєстрацію депутатами Черкаської обласної ради осіб, обраними депутатами Черкаської обласної ради за підсумками голосування та результатами виборів депутатів Черкаської обласної ради у багатомандатному виборчому окрузі;
2) зобов'язати Черкаську обласну виборчу комісію прийняти рішення про реєстрацію депутатами Черкаської обласної ради осіб, обраними депутатами Черкаської обласної ради за підсумками голосування та результатами виборів депутатів Черкаської обласної ради у багатомандатному виборчому окрузі.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статі 11 Закону України «Про місцеві вибори» виборчий процес місцевих виборів (далі - виборчий процес) - це здійснення суб'єктами виборчого процесу відповідних місцевих виборів, визначеними у статті 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом.
Виборчий процес здійснюється на засадах:
1) дотримання принципів виборчого права, зазначених у статтях 3 - 8 цього Закону;
2) законності та заборони незаконного втручання будь-кого в цей процес;
3) політичного плюралізму та багатопартійності;
4) публічності і відкритості;
5) свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації незалежно від форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками (власниками) яких є партії, місцеві організації партій, кандидати;
6) неупередженості органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, судів, підприємств, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до місцевих організацій партій, кандидатів.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України «Про місцеві вибори» у випадках, передбачених цим Законом, виборчий процес включає також такі етапи:
1) повторне голосування;
2) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків повторного голосування і результатів місцевих виборів.
Виборчий процес завершується через 15 днів після дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів у порядку, передбаченому цим Законом (частина 5 статті 11 Закону України «Про місцеві вибори»).
Суддя зазначає, що 25 грудня 2015 року Черкаська обласна виборча комісія офіційно оприлюднила результати виборів до Черкаської обласної ради, які відбулися 25 жовтня 2015 року, шляхом опублікування на офіційному сайті газети «Черкаський край» та у газеті «Черкаський край».
Згідно з частинами 9-12 статті 12 Закону України «Про місцеві вибори» строки, визначені у цьому Законі, обчислюються в календарних днях; в окремих випадках строки обчислюються в годинах або хвилинах.
Першим днем строку, який відповідно до цього Закону має початися у зв'язку з настанням певної події, є день, наступний за днем настання такої події.
Останнім днем строку, який відповідно до цього Закону має закінчитися у зв'язку з настанням певної події, є день, що передує дню такої події.
Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути вчинена дія, передбачена цим чи іншими законами України.
Така позиція підтверджується Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 01.11.2013 №15 «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом» (далі - Постанова №15), де зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом.
Слід ураховувати, що положеннями цієї норми визначено основні складові виборчого спору, за якими спір повинен виникнути під час виборчого процесу, та правовідносини, в яких виник цей спір, повинні бути пов'язані з виборчим процесом.
Під виборчим процесом необхідно розуміти здійснення суб'єктами виборчого процесу виборчих процедур щодо підготовки та проведення відповідних виборів у строки, передбачені законодавством, які починаються у законодавчо визначений термін та закінчуються офіційним оприлюдненням результатів виборів (вибори Президента України) або через законодавчо встановлений строк після цього оприлюднення (ст. 11 Закону N 4061-VI, ст. 11 Закону N 474-XIV, ст. 11 Закону N 2487-VI).
Пов'язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів .
Суди повинні враховувати, що відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється лише на спори стосовно правовідносин, які виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів, і які розглядаються за особливостями, встановленими статтями 172 - 179 КАС України. Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України, а тому визначення судової юрисдикції таких спорів та їх розгляд здійснюється в загальному порядку (пункт 2 Постанови № 15).
В пункті 3.3. Постанови №15 зазначено, що визначальним для визначення виборчого спору, який повинен вирішуватися за особливостями, встановленими статтями 172 - 179 КАС України, є предмет спору щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом та які виникли в межах виборчого процесу. Якщо сторонами спору є перераховані вище особи, але спір не пов'язаний з виборчим процесом, то такий спір, у разі поширення на нього юрисдикції адміністративних судів, повинен вирішуватися за загальними правилами, встановленими КАС України.
На підставі вище викладеного суддя зазначає, що виборчий процес закінчився 09 січня 2016 року.
Суддя на виконання частини 2 статті 107 КАС України відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження. Після одержання позовної заяви згідно з частиною 1 цієї статті суддя з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя зазначає, що адміністративний позов підписаний ОСОБА_2, на підтвердження своїх повноважень надано фотокопію (незавірену належним чином) посвідчення кандидата у депутати в багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Черкаської обласної ради Черкаської області №526 виданого Черкаською обласною виборчою комісією 30.09.2015.
Згідно статті 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками. Вона передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю. Для того, щоб особа стала носієм процесуальної правоздатності, необхідний юридичний факт, який би обумовив виникнення адміністративного процесу. Адміністративна процесуальна правоздатність поза рамками адміністративного процесу не існує.
В порушення наведених положень КАС України позовна заява подана ОСОБА_2, однак на підтвердження своєї адміністративної процесуальної правоздатності додано незавірену ксерокопію посвідчення кандидата у депутати в багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Черкаської обласної ради Черкаської області №526, виданого Черкаською обласною виборчою комісією 30.09.2015, що за відсутності його оригіналу або неналежної копії перешкоджає судді встановити його дійсність.
Згідно пункту 3 частини 3 статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
З урахуванням викладеного, позов кандидата в депутати до Черкаської обласної ради від Черкаської територіальної організації Партії «ОСОБА_1 Порошенка «Солідарність» ОСОБА_2 до Черкаської обласної виборчої комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись Законом України «Про місцеві вибори», статтями 48, 108, 160, 165 КАС України, суддя,
Позовну заяву кандидата в депутати до Черкаської обласної ради від Черкаської територіальної організації Партії «ОСОБА_1 Порошенка «Солідарність» ОСОБА_2 до Черкаської обласної виборчої комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторно звернутися в адміністративний суд в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 5 днів з моменту отримання ухвали. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Копію ухвали направити позивачу.
Суддя В.П. Тимошенко