Апеляційний суд міста Києва
Справа № 753/16740/15-ц Головуючий у суді першої інстанції Набудович І.О.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1167/16 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
05 січня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.
при секретарі Орленко Т.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Дзюби Ірини Миколаївни - представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в прядку регресу.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
03.09. 2015 позивач ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в порядку регресу, посилаючись на те, що 26.05.2015 на перехресті вул. Здолбунівська - вул. Тепловозна в м. Києві сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_4 та автомобіля «Опель Омега» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення відповідачем Правил дорожнього руху. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/6996770. 27.05.2015 до позивача звернувся потерпілий ОСОБА_6 із заявою про виплату страхового відшкодування. Зазначену подію було визнано страховою, про що складено страховий Акт № 2300077951. Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 07.07.2015 вартість відновлювального ремонту складає 72724,35 грн., ринкова вартість автомобіля до ДТП - 70 779, 52 грн., а згідно зі звітом про оцінку вартості пошкодженого ТЗ від 14.07.2015 вартість автомобіля після ДТП становить 24 400 грн. Позивач виплатив потерпілому страхове відшкодування в розмірі 46379,52 грн. (різницю між вартістю автомобіля до та після ДТП), що підтверджується платіжною відомістю № 003120 від 26.07.2015. Оскільки відповідач не повідомив страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у строк і за умов, визначених ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому у позивача виникло право на звернення до суду з регресним позовом до страхувальника, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача 46 379,52 грн, як розмір виплаченого потерпілій особі страхового відшкодування, та судові витрати у розмірі 463,80 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду Дзюба І. М. - представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору. А висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Окрім того, зазначав, що рішення суду ухвалено необ'єктивно та з порушенням принципу рівності сторін у судовому процесі - відсутність представника позивача. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами,статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку представника позивача (заява про розгляд справи у відсутності представника позивача) в судове засідання, який належним чином про час та місце розгляду справи був повідомлений, про що свідчить зворотне поштове повідомлення, такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін ( ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України).
Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положеньст.57-66 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини першої ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, не вказав, що отримання доказів було неможливим, або у нього виникли складнощі в поданні цих доказів та не довів обставини, на які він посилається в обгрунтування своїх позовних вимог.
Такі висновки суду є правильні виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 26 травня 2015 року на перехресті вул. Здолбунівська Тепловозна в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хонда» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_4 та автомобіля «Опель Омега» д.н.з. А НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_6 (а.с. 9)
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини і постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_4
Дані обставини підтверджуються постановою Дарницького районного суду м.Києва від 19 червня 2015 року згідно якої ОСОБА_4 був визнаний винним у порушенні п.16.11 Правил дорожнього руху та вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КпАП України з накладенням на нього штрафу у розмірі 340 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована і ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/6996770 (а.с. 5).
У результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Опель Омега» д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_8
27 травня 2015 року до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» звернувся водій пошкодженого автомобіля «Опель Омега» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 із заявою про виплату страхового відшкодування.
Позивач вказував на те, що дорожньо-транспортна пригода була визнана страховиком як страховий випадок, про що складено страховий акт № 100998.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 07.07.2015 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Опель Омега» д.н.з. НОМЕР_2 складає 72 724,35 грн., ринкова вартість автомобіля до ДТП - 70 779, 52 грн., а згідно зі звітом про оцінку вартості пошкодженого ТЗ від 14.07.2015 вартість автомобіля після ДТП становить 24 400 грн. (а.с. 12- 21).
Позивач ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» здійснило виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 46 379,52 грн. (різницю між вартістю автомобіля до та після ДТП), на підтвердження чого надана платіжна відомість № 003120 від 26.07.2015 (а.с. 24).
Оскільки відповідач не повідомив страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у строк і за умов, визначених ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому у позивача виникло право на звернення до суду з регресним позовом до страхувальника, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача 46 379,52 грн. як розмір виплаченого потерпілій особі страхового відшкодування.
При цьому, як підставу регресних позовних вимог сторона позивача зазначала норми ст.ст. 33,38 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( п.г ст. 38.1.1) якщо він (страхувальник) не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону про ДТП.
Положенням ст.ст. 33.1. Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: 33.1.2. вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; 33.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально; п.г ст. 38.1.1 якщо він не повідомив страховика у строки і за умов,визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року №6- 284 цс 15, яка є обов'язковою до застосування судами України, до правовідносин, які виникли із договору страхування щодо відшкодування за регресним позовом на підставі Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначається, що якщо встановлено, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; він зафіксований правоохоронними органами; відповідач, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування, тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі повинно базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.
Як вбачається з матеріалів справи та вищевикладених обставин справи 26 травня 2015 року сталася ДТП і факт настання страхового випадку сторонами не оспорюється; він був зафіксований правоохоронними органами і відповідач, як винна особа була притягнута до адміністративної відповідальності; сам позивач його визнав та сплатив добровільно страхове відшкодування в межах ліміту, а відтак сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення про стягнення страхового відшкодування з винної особи та задоволення позовних вимог.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.
Висновки суду щодо підстав для відмови у задоволені позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвели до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.
Всі висновки суду першої інстанції щодо безпідставності заявленого позову та неможливості відновлення порушеного права у обраний позивачем спосіб повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга представника позивача не містить.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Дзюби Ірини Миколаївни - представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: