Справа № 815/257/16
25 січня 2016 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до приватного акціонерного підприємства «Одесцивільпроект» про стягнення заборгованості у розмірі 6977,48 грн., -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до приватного акціонерного підприємства «Одесцивільпроект» про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам у розмірі 6977,48 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Проте дана позовна заява зазначеним вимогам не відповідає.
В позовній заяві позивач просить стягнути з приватного акціонерного підприємства «Одесцивільпроект» заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам у розмірі 6977,48 грн., зазначаючи при цьому, що відповідач перебуває на обліку в управлінні як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування під реєстраційним номером Ж0019, проте позивач не надає доказів на підтвердження зазначених обставин, а у разі неможливості їх надання, не зазначає причини.
Також в адміністративному позові позивач зазначає, що відповідач має заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам у розмірі 6977,48 грн. за період вересень - грудень 2015 року, проте не надає до суду доказів на підтвердження зазначених обставин, а саме: на підставі яких документів управлінням Пенсійного фонду в Приморському районі міста ОСОБА_1 за період вересень - грудень 2015 року виплачувались пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (заяви про призначення пенсії, розпорядження про призначення пенсії, довідки про виплату пенсії за вересень - грудень 2015 року, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», відповідно до яких громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 працювали на підприємстві ПрАТ «Одесцивільпроект»).
Також позивач вказує на те, що відповідно до п. 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення. На підтвердження зазначених обставин позивачем до позовної заяви додані копії розрахунків про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, нарахованих відповідно до ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів. Як вбачається з повідомлення №23 від 29.12.2014 року з 01.01.2015 року відповідач зобов'язаний забезпечити відшкодування витрат на виплату та доставку наукових пенсій, щодо 2-х осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_6 проте, в позовній заяві та доданих до неї документів мова йде про 4-х осіб. Також, позивач надав копію листа про відшкодування витрат на виплату та доставку наукових пенсій №8193/05 від 04.09.2015 року, зі змісту якого вбачається що він має додаток на 1 аркуші, проте цей додаток до суду не наданий. Разом з тим, як вбачається з наданої позивачем довідки про нараховану пенсію в 2015 році, в вересні 2015 року наукова пенсія була нарахована чотирьом особам. Таким чином позивачем не надано до суду доказів надіслання відповідачу розрахунку про розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії, відповідно до якого відповідач зобов'язаний забезпечити відшкодування витрат на виплату і доставку наукових пенсій протягом 2015 року щодо 4-х пенсіонерів, а саме щодо осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Крім того, на підтвердження наявності заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій ПрАТ «Одесцивільпроект» перед управлінням, позивачем не надано до суду картку особового рахунку станом на час звернення до суду з даним позовом.
Між тим, позивачем також надано до суду неякісну ксерокопію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вміст якої неможливо прочитати.
Також згідно ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22.05.2015 року № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір».
Як вбачається зі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи Пенсійного фонду України не входять до переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.
В даному адміністративному позові позивач просить суд стягнути з ПрАТ «Одесцивільпроект» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку наукових пенсій у розмірі 6977,48 грн.
Отже, даний адміністративний позов є позовом майнового характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень або юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов був поданий 21 січня 2016 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду (вх. № 261/16 від 21 січня 2016 року).
Згідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата в місячному розмірі становить - 1 378 гривень.
Таким чином ставка судового збору за подання даного адміністративного позову становить 1378,00 грн.
Доказів сплати судового збору в розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір» позивачем до адміністративного позову не додано.
Разом з тим, позивач надав клопотання в якому просить суд звільнити управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю у нього коштів, призначених на цю мету.
В обґрунтування даного клопотання позивач зазначає, що бюджет Пенсійного фонду України на 2015 року затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2015 року № 67. В попередній редакції Закону України «Про судовий збір» Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у зв'язку з чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2015 рік кошти на сплату судового збору передбачені не були.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
А відтак, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Разом з тим, позивачем, в порушення ч. 1 ст. 71 КАС України, ч. 2 ст. 106 КАС України, не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановлений законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору та наданий кошторис на 2015 рік не свідчить про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Також слід зазначити, що факт подачі позову державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
Крім того в Прикінцевих положеннях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII від 22.05.2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язав забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача.
Приймаючи до уваги, що позивачем не доведено належними доказами наявність необхідних підстав для звільнення від сплати судового збору та, як наслідок, не виконання позивачем вимог ч. 3 ст. 106 КАС України, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, а позивачу надати термін для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду.
Згідно ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення адміністративного позову у відповідність до вимог ст. 106 КАС України, шляхом надання до суду довідки про взяття на облік ПрАТ «Одесцивільпроект», картку особового рахунку ПрАТ «Одесцивільпроект», доказу надіслання відповідачу та отримання ним розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, документів на підставі яких громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 здійснювалось нарахування та виплата пенсії та сплати судового збору.
Керуючись ст. 106, 107, ч. 1 ст. 108 КАС України, -
В задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до приватного акціонерного підприємства «Одесцивільпроект» про стягнення заборгованості у розмірі 6977,48 грн., залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у термін до 15 лютого 2016 року усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.А. Левчук