17 листопада 2015 року 810/4658/15
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Волков А.С.,
фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еспансія" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.2015 № 0001142302, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 109140,00 грн.
На підставі вказаного рішення податковий орган застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що виявилось у незабезпеченні щоденного друку на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він вважає рішення податкового органу незаконним, оскільки в ті дні, в які встановлено факти невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків, проводились роботи з технічного обслуговування РРО, що пов'язані з введенням їх в експлуатацію відповідно до експлуатаційних документів виробника (введення обов'язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача, персоналізації РРО та переведення РРО у фіскальний режим роботи). Крім того, позивач вважає, що податковий орган невірно визначив розмір штрафних (фінансових) санкцій, адже санкції визначено сумарно за кожний випадок нероздрукування фіскальних звітних чеків.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає рішення обґрунтованим і правомірним.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еспансія" є юридичною особою, що зареєстрована 30.09.2002 (запис в ЄДР від 30.09.2015 № 13391200000001788), як платник податків позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київської області. Основний вид діяльності за КВЕД - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
У лютому 2015 року посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку магазину за адресою: Київська область, Бориспільський р-н. с. Проліски, вул. Броварська 2 а, з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (акт фактичної перевірки від 27.07.2015 (бланк № 001067), зареєстрований 02.03.2015 за № 0508/1000/22/32294905).
Перевіркою встановлено, що у період з 15.10.2013 по 01.12.2013 позивач не забезпечив щоденне друкування на 12 реєстраторах розрахункових операцій з тих, що використовуються у торгівельному залі гіпермаркету, 321 фіскального звітного чека, а також не забезпечив їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій до РРО в робочі дні підприємства. Крім того, в КОРО до РРО № 1013012306, яка зареєстрована 06.03.2014, не забезпечено зберігання фіскального звітного чеку № 0184 за 28.03.2014. У розділах "Облік ремонтів та технічного обслуговування РРО" книг обліку розрахункових операцій відомості про обслуговуючий центр сервісного обслуговування (ЦСО) не зазначені.
За результатами перевірки посадовими особами контролюючого органу зроблено висновок про те, що позивач порушив вимоги пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
За результатами перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, на підставі пункту 4 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", прийняла податкове повідомлення-рішення від 31.03.2015 № 0001142302, згідно з яким застосувала до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 109140,00 грн. (340,00 грн. х 321 = 109140,00 грн.)
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Під час судового розгляду позивач визнав, що мав місце факт нероздрукування 321 фіскального звітного чека на 12 РРО, однак стверджував, що це було викликано об'єктивними причинами - РРО не експлуатувалися, оскільки перебували на сервісному обслуговуванні у виробника і не були персоналізовані.
Перевіряючи дані твердження позивача, суд встановив, що реєстратори розрахункових операцій моделі Екселліо FPU-550, заводські номери РРО № 1013014299, № 1013014300, № 1013014301, № 1013014302, № 1013014303, № 1013014304, № 1013014305, № 1013014306, № 1013014307, № 1013014308, № 1013014309, № 1013014310 введені в експлуатацію 13.10.2015. Цей факт підтверджується актами введення в експлуатацію РРО, наявними в матеріалах справи.
З представленого позивачем листа вих. № 55/03 від 10.03.2015 ТОВ ЦСО "Київський регіональний центр" на адресу ТОВ "Експансія" вбачається, що вказані вище РРО були персоналізовані у різні дні 31.10.2013, 01.01.2013 06.11.2013, 08.11.2013.
Однак, суд даний лист до уваги не приймає, оскільки згідно з актами введення РРО в експлуатацію їх експлуатацію розпочато 13.10.2015, відомості про неможливість експлуатувати РРО після 13.10.2013 жодним чином документально не оформлені, а лист ТОВ ЦСО "Київський регіональний центр" з'явився лише у березні 2015 року післяя проведення перевірки.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наствупне.
Згідно з пунктом 9 статі 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (у редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Пунктом 4 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, невиконання суб'єктом підприємницької діяльності щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій утворює правопорушення, за яке законом передбачено відповідальність шляхом застосування фінансових санкцій.
Суд зазначає, що вимога Закону щодо забезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків на реєстраторах розрахункових операцій не є абсолютною.
Так, друкування Z-звіту не виконується: у вихідні дні; у дні, коли на підприємстві був робочий день без обслуговування клієнтів (наприклад, санітарний день); у разі, якщо відбувалось відключення електроенергії; якщо реєстратор розрахункових операцій вийшов з ладу; якщо здійснювалось його сервісне обслуговування за межами підприємства; якщо РРО вилучено податковим органом чи правоохоронними органами тощо. Але, в кожному випадку обставини, що унеможливлюють використання РРО та виконання друку Z-звіту, повинні підтверджуватись документально.
У справі, що розглядалась, суд дійшов висновку, що позивач порушив вимоги пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та не забезпечив виконання щоденного друку на реєстраторах розрахункових операцій 321 фіскального звітного чеку.
З'ясовуючи правильність визначення розміру фінансових санкцій за вчинене правопорушення, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контролюючий орган визначив позивачу розмір фінансової санкції у розмірі 109140,00 грн. сумарно за кожний виявлений факт невиконання позивачем друку фіскальних звітних чеків (340,00 грн. х 321).
У зв'язку з цим суд зазначає, що в разі невиконання протягом певного періоду часу обов'язку щодня друкувати фіскальні звітні чеки, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи такі чеки у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.
За вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.04.2013№ 21-89а13, від 03.12.2013 № 21-428а13, які в силу положень статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права
За наведених обставин суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 31.03.2015 № 0001142302 підлягає скасуванню в частині надміру застосованої фінансової санкції (штрафу) в сумі 108800,00 грн.
Згідно з частинами першою та третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір, доказів понесення інших судових витрат суду не надав.
Таким чином, судові витрати підлягають присудженню на користь позивача з Державного бюджету України відповідно до частини вимог, задоволених судом.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 31.03.2015 № 0001142302 у частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" фінансових санкцій у сумі 108800,00 грн.
Щодо іншої частини позовних вимог, - у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області судові витрати у сумі 1632 (одна тисяча шістсот тридцять дві) гривень 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "23" листопада 2015 р.