Постанова від 03.12.2015 по справі 810/4936/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року (16:42) м. Київ 810/4936/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Касьянової О.В., представника відповідача Кондакової А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Суть спору: ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, в яком просить суд:

- визнати протиправною відмову Департаменту державної архітектурної будівельно-будівельної інспекції у Київській області від 19.08.2015 у прийнятті рішення про реєстрацію декларації від 07.08.2015 про готовність до експлуатації об'єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

- зобов'язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийняти рішення про реєстрацію декларації від 07.08.2015 про готовність до експлуатації об'єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що відповідачем було безпідставно відмовлено позивачу у реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка була подана ОСОБА_2 07.08.2015, оскільки позивачем було подано до реєстрації належним чином оформлений пакет документів.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що подані позивачем до реєстрації документи оформлені ним неналежним чином, що в свою чергу і стало підставою для повернення ОСОБА_2 декларації про готовність до експлуатації об'єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на доопрацювання.

Відповідач зазначив про те, що позивачем було невірно зазначено у вказаній декларації кількість житлових кімнат та загальну та житлову площу об'єкта, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Так, зокрема, в п. 3 декларації позивачем було зазначено кількість (житлових) кімнат - 3, загальна площа - 56,5 кв.м., житлова площа - 56,5 кв. м., в той час як в експлікацій приміщень до плану житлового будинку, що міститься у технічному паспорті № 248 від 16.04.2015 кількість (житлових) кімнат - 4, загальна площа приміщень 620, 3 кв.м., а житлова площа - 206, 8 кв. м.

Крім того, відповідачем було зазначено про те, що поданий позивачем до реєстрації звіт про проведення технічного обстеження на об'єкт «Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами» не містить дати його затвердження керівником суб'єкта господарювання, що на думку відповідача, не відповідає вимогам Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився та надіслав на адресу суду заяву б/н від 01.12.2015 (вх. № 2005/15 від 01.12.2015) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою позивача та викликом представника позивача до іншого суду.

Проте, враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. При цьому, суду не надані докази захворювання позивача, та, крім того, позивач не позбавлений можливості направити до суду іншого представника.

За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутністю позивача.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 25.10.2011.

Як вбачається з технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 72 від 16.04.2015, на вказаній земельній ділянці позивачем розміщений житловий будинок, загальною площею 1470 кв. м.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області із заявою про прийняття в експлуатацію вказаного житлового будинку.

До вищезазначеної заяви позивачем було долучено наступні документи: два примірники заповненої декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 07.08.2015; звіт про проведення технічного обстеження, затверджений директором ПП «КБС-100»; копія технічного паспорту садибного (індивідуального) житлового будинку № 72 від 16.04.2015; копія державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 25.10.2011. Судом встановлено, що Департамент архітектурно-будівельної інспекцій у Київській області надіслав на адресу ОСОБА_2 лист № 10/10-55/1908/03 від 19.08.2015, в якому відповідач повідомив позивача про повернення останньому декларації про готовність об'єкта «житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами» за адресою: АДРЕСА_1 до експлуатації на доопрацювання.

Зі змісту вказаного листа вбачається, що підставою для повернення зазначеної декларації є недотримання позивачем вимог законодавства щодо оформлення декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме: в. п. 3 вказаної декларації невірно вказана загальна та житлова площа об'єкта; в звіті про технічне обстеження відсутня дата його затвердження.

Позивач, не погоджуючись з вказаними висновками відповідача, звернувся до суду з позовом щодо визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначені Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Згідно з пп. 2 п. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 (далі-Положення № 294), Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає відповідні сертифікати, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації та повертає такі декларації).

Відповідно до п. 7 Положення № 294 держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України від «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI встановлено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2015 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:

індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року; збудовані до 12 березня 2011 року:

громадські будинки I і II категорій складності;

будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.

Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті.

Процедура та умови прийняття в експлуатацію цих об'єктів визначені Порядком прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.04.2015 № 79 (далі-Порядок № 79).

Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Порядку № 79 прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти, за результатами технічного обстеження цих об'єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку.

Об'єкт не може бути прийнятий в експлуатацію згідно з цим Порядком у разі наявності відхилень від вимог державних будівельних норм, визначених такими нормами як недопустимі (заборонені).

Пунктом 2 Розділу ІІІ Порядку № 79 встановлено, що замовник або його уповноважена особа подає з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги» до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта, до якої додаються: два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження об'єкта з інформацією щодо можливості його надійної та безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно); засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт; технічного паспорта (з відміткою про проведене технічне обстеження у випадках, передбачених пунктом 6 розділу II цього Порядку).

Технічні паспорти, складені до набрання чинності цим Порядком, щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно подаються за умови проставляння в них відмітки про проведення їх технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності).

Згідно з п. 3 розділу ІІІ Порядку № 79 орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає документи, зазначені в пункті 2 цього розділу, та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення у строк, передбачений пунктом 1 цього розділу.

Дані, зазначені в декларації, повинні узгоджуватися з документами, які подаються разом з нею замовник є відповідальним за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації, відповідно до закону (п. 4 Розділу ІІІ Порядку № 79).

Відповідно до п. 5 Розділу ІІІ Порядку № 79 орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає замовнику декларацію на доопрацювання з обґрунтуванням причин, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства, виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Документи, які було додано замовником до заяви, зберігаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 6 Розділу ІІІ Порядку № 79 у разі прийняття рішення про повернення декларації орган державного архітектурно-будівельного контролю у строк, передбачений для її реєстрації, надсилає замовнику письмове повідомлення про прийняте рішення з обґрунтуванням причин повернення та документи, які потребують доопрацювання.

Пунктом 7 Розділу ІІІ Порядку № 79 встановлено, що після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про повернення декларації, замовник може повторно подати до органу державного архітектурно-будівельного контролю документи згідно з цим Порядком.

Судом встановлено, що обґрунтовуючи прийняття рішення щодо повернення вказаної декларації позивачу, відповідачем було зазначено про те, що ОСОБА_2 невірно зазначено загальну площу та житлову площу будинку, а в звіті про технічне обстеження відсутня дата його затвердження.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказав на те, що останнім було вірно зазначено кількість кімнат та житлову площу, що складається з суми площ житлових кімнат (житлова (№ 19), площею 12,3 м. кв., вітальня (№ 21), площею 30,3 м. кв. та житлова № 25, площею 13,9 м. кв.

Крім того, позивач зазначив про те, що звіт про проведення технічного обстеження містить інформацію щодо дати його затвердження.

Судом було проаналізовано матеріали справи та встановлено наступне.

Відповідно до Додатку Б Державних будівельних норм України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення. ДБН В 2.2-15-2005, затверджених наказом Державного комітету України з питань будівництва та архітектури від 18.05.2005 № 80, загальна площа квартири (житлового будинку) - сумарна площа житлових і підсобних приміщень з урахуванням лоджій, балконів, веранд і терас, що враховуються з коефіцієнтом відповідно до додатка В.

Згідно з пп. 6.2 п. 6 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001, житлову площу будинків і гуртожитків визначають як суму площ житлових кімнат без урахування вбудованих шаф.

В свою чергу, відповідно до п.2.5 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 05.09.2003 № 146, у зв'язку з розширенням сфери використання житлових та допоміжних приміщень, відповідно до сучасних вимог щодо підвищеного рівня комфорту, у житлових будинках створюються приміщення нового призначення: вітальні, їдальні, домашні кабінети, бібліотеки, дитячі ігрові кімнати, більярдні, тренажерні, молебні кімнати, вимоги до яких аналогічні вимогам, що пред'являються до житлових, і тому ці приміщення відносяться до категорії житлових.

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд вбачає за доцільне зазначити про те, що житлова площа будинку складається виключно з житлових приміщень, у той час як до складу загальної площі будинку належать як житлова площа, так і та плода будинку, яка відведена для підсобних приміщень.

Судом встановлено, що в п. 3 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 07.08.2015 (Характеристика житлових приміщень) (а.с. 8 та 57) позивачем вказано наступну інформацію: кількість кімнат - 3; загальна площа 56,5 кв. м.; житлова площа- 56,5 кв.м. Отже, позивачем зазначено однаковий розмір житлової та загальної площі.

В той же час, у технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 72 від 16.04.2015, зокрема, в експлікації приміщень до плану садибного (інвентаризаційного) житлового будинку (а.с. 20 та 95) зазначено, що загальна площа приміщень становить 620, 3 кв. м., а, відповідно, житлова площа - 206, 8 кв. м., з яких: молебна кімната - 150, 3 кв. м., житлова (№ 19) - 12, 3 кв. м., вітальня - 30,3 кв. м. та житлова (№ 25)- 13,9 кв. м.

Отже, враховуючи вищевказані положення законодавства та зазначені позивачем у вищенаведених документах дані щодо показників загальної та житлової площі відповідного будинку, суд дійшов висновку про те, що позивачем було невірно зазначено в декларації про готовність об'єкта до експлуатації інформацію щодо загальної і житлової площі будинку та кількості житлових приміщень, оскільки позивачем всупереч вищевказаним положенням законодавства, не було віднесено до складу житлових приміщень молебну кімнату.

Крім того, судом було проаналізовано долучений до матеріалів справи оригінал звіту про проведення технічного обстеження об'єкту, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, складений Приватним підприємством «КБС-100» (а.с. 70-76) та встановлено, що у вказаному документі не зазначено дату його затвердження.

Суд звертає увагу на те, що у відповідності до Додатку № 2 до Порядку № 79, яким визначено форму звіту про проведення технічного обстеження, одним з обов'язкових реквізитів титульного аркушу вказаного документа є дата його затвердження.

Отже, з огляду на те, що поданий позивачем до реєстрації звіт про технічне обстеження, зокрема, титульний аркуш, не містить дати його затвердження, суд погоджується з позицією відповідача щодо недотримання ОСОБА_2 вимог Порядку № 79 в частині оформлення звіту.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було правомірно відмовлено позивачу у реєстрації декларації готовність об'єкта до експлуатації та повернуто її на доопрацювання внаслідок виявлення недостовірних відомостей у поданих документах: невідповідності зазначених у декларації загальної та житлової площ приміщення показникам технічних документів, та відсутності дати затвердження звіту про технічне обстеження.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що останній у відповідності до положень п. 7 Розділу ІІІ Порядку № 79 не позбавлений права повторного звернення до відповідача з заявою про прийняття в експлуатацію об'єкта, за умови усунення недоліків, які стали підставою для повернення вказаної декларації.

За таких обставин, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 03.12.2015 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 07.12.2015.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дудін С.О.

Попередній документ
55189244
Наступний документ
55189246
Інформація про рішення:
№ рішення: 55189245
№ справи: 810/4936/15
Дата рішення: 03.12.2015
Дата публікації: 28.01.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: