21 січня 2016 р. Справа № 815/5608/15
Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Приватного підприємства „АС Гриф" про стягнення заборгованості, -
Позивач, Державна податкова інспекція у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі позивач, ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області), звернувся з позовом до Приватного підприємства „АС Гриф" (далі відповідач, ПП „АС Гриф") про стягнення з рахунків відповідача податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 7 143, 81 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області було винесено податкову вимогу № 1506-25 від 16.09.2014 року у зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання та виникненням податкового боргу, проте відповідачем заборгованість не сплачено, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року позов Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - задоволено частково.
Стягнуто з рахунків ПП „АС Гриф" на користь держави податковий борг по податку на додану вартість в сумі 6355 (шість тисяч триста п'ятдесят п'ять) гривень 69 (шістдесят дев'ять) копійок.
В частині стягнення нарахованої пені за період з 01.09.2014 року по 25.06.2015 року на податковий розрахунок по земельному податку №9045988830 від 10.08.2014 року в сумі - 788, 12 грн. - відмовлено.
В апеляційній скарзі, ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року скасувати в частині відмови у стягненні пені у розмірі 788,12 грн. та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Сторони до суду апеляційної інстанції не з'явилися, належним чином повідомлені про місце, день та час судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство „АС Гриф" зареєстровано Біляївською райдержадміністрацією 06 серпня 2004 року за № 15311020000000022.
Також судом першої інстанції було встановлено, що заборгованість ПП „АС Гриф" по податку на додану вартість виникла у зв'язку з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання по податкових деклараціях від 19.03.2015 року № 9043230966 на суму 3486, 00 грн., від 17.06.2015 року № 9127322636 на суму 2766, 00 грн.
26 червня 2015 року ПП „АС Гриф" нараховано пеню за період з 31.07.2014 року по 25.06.2015 року на податкову декларацію по ПДВ №9040969607 від 17.07.2014 року в сумі - 103, 69 грн.
Також 26 червня 2014 року відповідачу нараховано пеню за період з 01.09.2014 року по 25.06.2015 року на податковий розрахунок по земельному податку №9045988830 від 10.08.2014 року в сумі - 788, 12 грн.
ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області на адресу відповідача була надіслано податкову вимогу № 1506-25 від 16.09.2014 року, але податкова заборгованість в добровільному порядку відповідачем несплачена, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.57.3. ст. 57 Податкового Кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Сума податкових зобов'язань визначена на підставі податкового повідомлення - рішення відповідачем в адміністративному та судовому порядках не узгоджувалась. Суми податкової заборгованості підтверджується наданими до суду обліковими картками.
За приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Так, порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК).
Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
Відповідно до положень ст. 36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 20.1.28 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосувати до платників податків (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, що встановлені цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 28.08.2015 р. за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість по податкових деклараціях від 19.03.2015 року № 9043230966 на суму 3486, 00 грн., та від 17.06.2015 року № 9127322636 на суму 2766, 00 грн. Крім того, нарахована пеня за період з 31.07.2014 року по 25.06.2015 року на податкову декларацію по ПДВ №9040969607 від 17.07.2014 року в сумі - 103, 69 грн.
Вищезазначена сума податкового боргу підтверджується податковим розрахунком (а.с. 15).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення на користь держави податкової заборгованості по податку на додану вартість в сумі 6355,69 грн. підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги стосовно безпідставної відмови у задоволені позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 788,12 грн., колегія суддів не приймає, оскільки з матеріалів справи, а саме з розрахунку податкового боргу з податку на додану вартість вбачається, що зазначену пеню було нараховано на податковий розрахунок по земельному податку, проте доказів щодо виникнення податкового боргу по земельному податку апелянтом надано не було.
Згідно ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Всупереч наведеним вимогам, позивач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на які він посилається, і не довів протиправності рішення суду першої інстанції.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Приватного підприємства „АС Гриф" про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: