Справа: № 826/19376/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
19 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальна фірма «КРИПТОН» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2015 у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальна фірма «КРИПТОН» про стягнення заборгованості,-
ДПІ у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулася до суду першої інстанції із позовом, в якому просила: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю НВФ «Криптон» заборгованість у сумі 376 064, 34 грн. з податку на додану вартість.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2015 позов задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю НВФ «Криптон» (код ЄДРПОУ 19136506) суму податкового боргу у розмірі 170 342, 10 грн. (сто сімдесят тисяч триста сорок дві гривні 10 копійок) по податку на додану вартість в наступному порядку: на р/р 31115029700004 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, одержувач - УДКСУ у Деснянському районі м. Києва, ідентифікаційний код 39466328 (код платежу 14010100); в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з розрахунку заборгованості та витягу з картки особового рахунку платника податку на додану вартість - ТОВ НВФ «Криптон» станом на 14.08.2015 загальний розмір податкового боргу відповідача перед бюджетом становить 376 064,34 грн. (в тому числі недоїмка - 352 815,65 грн. і сума нарахованої пені - 23 248,69 грн.).
Заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 376 064,34 грн. виникла у зв'язку з несплатою відповідачем наступних сум грошових зобов'язань по податку на додану вартість:
- грошового зобов'язання у розмірі 369 213,75 грн., визначеного контролюючим органом за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки (результати якої оформлені актом від 23.02.2015 № 1231/26-52-22-05-17/19136506) згідно податкового повідомлення-рішення від 05.03.2015 № 0000552205 (форми «Р»);
- грошових зобов'язань у розмірах 8 847 грн. і 7 045 грн., самостійно визначених (задекларованих) ТОВ НВФ «Криптон» в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період липень 2015 року (реєстр. № 9146479840 від 14.07.2015) та у податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період червень 2015 року (реєстр. № 9148896660 від 16.07.2015).
27.04.2015 ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві сформувала та виставила ТОВ НВФ «Криптон» податкову вимогу від 27.04.2015 № 5212-23, згідно якої станом на 26.04.2015 сума податкового боргу відповідача за узгодженими грошовими зобов'язаннями по податку на додану вартість становила 388 577,47 грн. (в тому числі основний платіж - 293 370,90 грн., штрафні (фінансові) санкції - 73 842,75 грн. і пеня - 21 363,82 грн.).
В якості документального підтвердження факту направлення даної податкової вимоги від 27.04.2015 № 5212-23 на адресу товариства (м. Київ, вул. Закревського, буд 22) позивач надав копії наступних документів: 1) ксерокопію конверту з наклеєними на ньому штриховим кодовим ідентифікатором для рекомендованого повідомлення № 0221705481627 та довідкою відділення поштового зв'язку від 18.06.2015 про причини невручення відповідного поштового відправлення («за закінченням встановленого строку зберігання»); 2) ксерокопію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу з наклеєним штриховим кодовим ідентифікатором № 0221705481627, де відсутні дата подання поштового відправлення на відділення пошти для відправки та відмітки про вручення поштового відправлення адресату.
За даними офіційного веб-сайту УДППЗ «Укрпошта» поштове відправлення зі штриховим кодовим ідентифікатором № 0221705481627 прийнято відділенням поштового зв'язку до відправлення 15.05.2015 та 18.06.2015 повернуто за зворотною адресою неврученим.
Крім того, 14.05.2015 позивачем прийнято рішення № 90/26-52-23-31 про опис майна ТОВ НВФ «Криптон» у податкову заставу і складений лист від 14.05.2015 № 4650/10/26-52-23-37 щодо витребування у відповідача документів за встановленим переліком для проведення опису майна у податкову заставу.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що беручи до уваги те, що податкову заборгованість в сумі 170 342,10 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, та наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд першої прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині залишку несплаченої суми податкової заборгованості.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки відповідач не був обізнаний про факт прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 05.03.2015 № 0000552205 та податкової вимоги, оскільки останні на адресу ТОВ НВФ «Криптон» не надходили.
Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
В свою чергу, у відповідності до норм абзацу 1 пункту 57.1, пункту 57.3 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
За приписами норм пункту 42.2 статті 42 і пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У відповідності до положень Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, рекомендовані поштові відправлення подаються для пересилання до об'єкта поштового зв'язку з одержанням розрахункового документу, що підтверджує їх прийняття.
В якості документального підтвердження факту направлення податкового повідомлення-рішення від 05.03.2015 № 0000552205 на адресу позивача (м. Київ, вул. Закревського, буд 22) позивач надав копії наступних документів: 1) ксерокопію конверту з наклеєними на ньому штриховим кодовим ідентифікатором для рекомендованого повідомлення № 0222204326510 та довідкою відділення поштового зв'язку від 10.04.2015 про причини невручення відповідного поштового відправлення («за закінченням встановленого строку зберігання»); 2) ксерокопію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу з наклеєним штриховим кодовим ідентифікатором № 0222204326510, де зазначені дата подання поштового відправлення на відділення пошти для відправки - 05.06.2015, та відсутні відмітки про вручення поштового відправлення адресату. Між тим згідно відомостей офіційного веб-сайту УДППЗ «Укрпошта» інформація про дату прийняття рекомендованого поштового відправлення зі штриховим кодовим ідентифікатором № 0222204326510 відділенням поштового зв'язку до надсилання адресату (ТОВ НВФ «Криптон») відсутня.
Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 цього Кодексу).
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
В силу норми пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Також, у відповідності до пункту 3.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 № 576, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1840/24372, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що право на формування податкової вимоги виникає у контролюючого органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.
При цьому, нормами пунктів 95.1 і 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
В матеріалах справи містяться копії фіскального чеку відділення поштового зв'язку від 05.03.2015 № 3632 (а.с. 2 Т. ІІ) та списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих відділення поштового зв'язку (Київ-217) за № 625 (а.с. 11 Т. ІІ), отриманих ДПІ за наслідками відправлення поштових відправлень зі штриховими кодовими ідентифікаторами № 0222204326510 і № 0221705481627.
Тобто, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем надано до суду належні і достатні докази про направлення податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги за адресою місцезнаходження відповідача у встановленому чинним законодавством порядку.
Доказів сплати сум грошових зобов'язань по податку на додану вартість, визначених згідно податкового повідомлення-рішення від 05.03.2015 № 0000552205 та задекларованих у податковій декларації за звітний період червень 2015 року і уточнюючому розрахунку за звітний період липень 2015 року (період коригування листопад 2014 року) у встановлені ПК України строки відповідач до суду не подав.
Однак, згідно наданих відповідачем довідки від 02.11.2015 № 6790/9/26-52-10-30 про заборгованість перед бюджетом та витягу з картки особового рахунку платника податку на додану вартість за 2015 рік (остання операція 30.10.2015) (а.с. 14 - 20 Т. ІІ) сума податкового боргу позивача станом на 02.11.2015 становить 170 342,10 грн. (в тому числі недоїмка - 102 085,65 грн. і сума нарахованої пені - 68 256,45 грн.).
Зокрема, за даними витягу з картки обліку платника податку сума грошового зобов'язання в розмірі 369 213,75 грн. була частково погашена за рахунок декларування товариством сум податку на додану вартість до зменшення згідно уточнюючих розрахунків за попередні звітні періоди та надходжень по поточних платежах, в порядку п. 87.9 ст. 87 ПК України.
Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, що й зроблено позивачем.
Відповідно до пп. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України з метою погашення податкового боргу податковим органом направлено позивачу податкову вимогу №4771-25 від 01.07.2014 на суму податкового боргу 1 133 650, 97 грн.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки передбачені Податковим кодексом України заходи не привели до повного погашення податкового боргу, то позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальна фірма «КРИПТОН» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2015 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Василенко Я.М
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 21.01.2016.
.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.