12 січня 2016 рокусправа № 804/829/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі № 804/829/14
за позовом: до відповідача: про Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 стягнення заборгованості,-
Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на користь державного бюджету податкову заборгованість по земельному податку з фізичних осіб в сумі 24 476,26 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі № 804/829/14 адміністративний позов задоволено.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивач не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування судом обставин справи, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі № 804/829/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що він не отримував ані повісток, ані адміністративного позову, зазначає також, що він не отримував також ані податкове повідомлення-рішення, ані податкову вимогу, в зв'язку з чим податкове зобов'язання не може вважатись узгодженим.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інспекції залишити без змін, як законну та обгрунтовану.
Зазначає, що Криворізькою південною ОДПІ податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» відповідачу визначено податкові зобов'язання по земельному податку на 2013 рік на земельну ділянку по АДРЕСА_1.
Відповідно до п.287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно податкового повідомлення - рішення від 28.05.2013 року № 11052 Криворізької південної ОДПІ, виставленого гр..ОСОБА_1, загальна сума зобов'язання, визначена в цьому повідомленні, становить 24476, 26 грн.. Дане повідомлення було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто поштою 09.07.2013 року за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п. 42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Податкове повідомлення Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.05.2013 року № 11052 станом на 09.07.2013 є узгодженим.
Станом на 12.09.2013 року гр..ОСОБА_1 має податковий борг по земельному податку з фізичних осіб в сумі 24476, 26 грн., в т.ч. основного платежу в сумі 24476, 26 грн..
Позивач також вказує, що відповідачу було направлено податкову вимогу № 27 від 05.09.2012 року, яка вважається врученою згідно норм п.42.2 ст.42 ПК України.
Сторони, належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду, представників у судове засідання не направили.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників осіб, які беруть участь у справі.
У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданої Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» № 36064700 від 31.10.2012 року та інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданої Реєстраційною службою Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, № 22295582 від 29.05.2014 року встановлено, що за відповідачем зареєстровано право власності на будівлі та споруди, розміщені за адресою АДРЕСА_1
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Статтею 2895 Податкового кодексу визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно довідки управління Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області № 4474 від 15.10.2012 року про визначення нормативної грошової оцінки 1 кв.м. земельної ділянки по АДРЕСА_1, остання складає: станом на 01.01.2009 року - 496,29 грн., станом на 01.01.2010 року - 525,47 грн., станом на 01.06.2010 року, 01.01.2011 року та 01.01.2012 року - 719,89 грн..
Згідно п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до матеріалів справи 28.05.2013 року позивачем винесено податкове повідомлення рішення № 11052 на загальну суму 24 476,26 грн. та надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом із повідомленням. Однак, відповідно до листа Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» лист було повернуто по закінченню терміну зберігання 09.07.2013 року (а.с.27).
Згідно п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що, сума податкового зобов'язання, зазначена у названому податковому повідомленні-рішенні, є узгодженим.
Крім того, відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
05.09.2012 року позивачем винесено податкову вимогу №27 на суму 17 741,69 грн., яку направлено на її адресу відповідача. Податкова вимога вважається врученою згідно п.42.2 ст.42 ПК України. Згідно матеріалів справи, податкова вимога повернута позивачу за закінченням терміну зберігання (а.с.25).
Пунктом 59.5 статті 59 визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про вик
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач повинен сплатити на користь державного бюджету податкову заборгованість по земельному податку з фізичних осіб в сумі 24 476,26 грн.
Крім того, колегія суддів критично відноситься до доводів відповідача, заявлених в апеляційній скарзі, щодо не отримання судових викликів, оскільки відповідно до довідки від 22.01.2014 року, наданої адресно-довідковим бюро підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області,ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований та проживає з 17.12.2013 року за адресою: АДРЕСА_2. Отже, документи направлено судом на належну адресу.
Доводи відповідача щодо відсутності доказів прав на майно також не приймаються судом, оскільки в матеріалах справи наявні завірені копії офіційних довідок, договорів та витягів, згідно яких можна зробити висновок щодо заявлених позовних вимог. Натомість позивачем не надано жодних доказів, які можуть спростувати інформацію, надану позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, висновок суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог є правомірним, доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду від 24 березня 2014 року, виходячи з чого дане судове рішення необхідно залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі № 804/829/14 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Ухвалу в повному обсязі складно 18.01.2016 року.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: А.О. Коршун