Справа: № 698/1133/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Баранов О.І. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
19 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області про визнання рішення про відмову у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправним та зобов'язання призначити довічне грошове утримання судді у відставці,-
Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2015 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області про визнання рішення про відмову у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправним та зобов'язання призначити довічне грошове утримання судді у відставці задоволено повністю, рішення Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області від 15 жовтня 2015 року «Про відмову у призначенні ОСОБА_3 щомісячного довічного утримання судді» визнано протиправним та скасовано, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області прийняти рішення про призначення та виплату судді у відставці ОСОБА_3, починаючи з 08 серпня 2015 року, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді Шполянського районного суду Черкаської області, згідно довідки територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області від 05 жовтня 2015 року №3166-04/15, з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Пенсія має призначатися на загальних підставах.
Позивачем були подані заперечення на апеляційну скаргу, в якій зазначено, що позивачем 16 червня 2014 року реалізовано право на відставку шляхом звернення до Вищої ради юстиції з відповідною заявою, місячний строк на розгляд якої сплив 17 липня 2014 року. Розгляд заяви про відставку не відбувся у визначений законодавством України строк з незалежних від позивача підстав. Затримка відставки позивача до 16 липня 2015 року відбулась не з його вини, а через бездіяльність Вищої Ради юстиції та Верховної Ради України, а тому підлягають застосуванню норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що діяли станом на 16 червня 2014 року.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції у відповідності до ч.1 ст.195 КАС України в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 05 лютого 1993 року позивач працював суддею Шполянського районного суду Черкаської області.
Відповідно до наказу начальника управління Державної судової адміністрації у Черкаській області від 10 лютого 2003 року №28-0, починаючи з 06 лютого 2003 року, позивачу розпочато нарахування довічного грошового утримання судді у зв'язку із набуттям стажу - 20 років, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді.
Згідно із наказом голови Шполянського районного суду від 13 серпня 2007 року №55У з 05 лютого 2007 року відповідно до ст.43 Закону України «Про статус суддів» ОСОБА_3 було встановлено щомісячне грошове утримання судді, який має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді, у розмірі 88% від середньомісячної заробітної плати судді.
Наказом голови Шполянського районного суду від 02 березня 2009 року №10У з 01 січня 2009 року позивачу відповідно до ст.43 Закону України «Про статус суддів» призначено щомісячне грошове утримання судді, який має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді, у розмірі 90% від середньомісячної заробітної плати судді.
Постановою Верховної Ради України від 16 липня 2015 року №636-VІІІ позивача звільнено з посади судді Шполянського районного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Наказом в.о.голови Шполянського районного суду Черкаської області від 07 серпня 2015 року №33-ос, позивача відраховано з 07 серпня 2015 року зі штату Шполянського районного суду Черкаської області у зв'язку із звільненням з посади судді та виходом у відставку, відповідно до постанови Верховної Ради України від 16 липня 2015 року №636-VІІІ.
Заява позивача про звільнення його з посади судді Шполянського районного суду Черкаської області у відставку надійшла до Вищої ради юстиції 16 червня 2014 року, що підтверджується листом Вищої Ради юстиції від 19 жовтня 2015 року №6374/0/9-15 та пояснюється тривалий нерозгляд заяви позивача перервою у роботі Вищої Ради юстиції.
З розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, вбачається, що станом на 07 серпня 2015 року загальний стаж роботи позивача на посадах, які дають право відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 30 років 9 місяців 11 днів.
Згідно із довідкою територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області від 05 жовтня 2015 року №3166-04/15 на підставі особових рахунків за червень 2014 року заробітна плата для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначена ОСОБА_3 у розмірі 21924,00 грн., який складається з посадового окладу 12180,00 грн. та доплати за вислугу років у розмірі 80% посадового окладу - 9744,00 грн.
06 жовтня 2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області із заявою про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ч.1 ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції від 12 лютого 2015 року).
Листом від 06 жовтня 2015 року №6265/15-вих./1.30/15 Шполянським районним судом Черкаської області направлено до начальника Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області подання від 06 жовтня 2015 року про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3
З подання голови Шполянського районного суду Черкаської області від 06 жовтня 2015 року та супровідного листа до нього від 06 жовтня 2015 року за №6265/15-вих/1.30/15 вбачається, що вказаним судом до Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області направлено подання про встановлення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці разом з доданими документами для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.10, 11).
З наявної в матеріалах справи розписки-повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області вбачається, що заява позивача про призначення щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці зареєстрована відповідачем 06 жовтня 2015 року за №831 та до неї наданий повний пакет документів.
Листом Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області від 15 жовтня 2015 року №5547/03 позивача повідомлено стосовно прийняття рішення про відмову в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач належним чином не виконав покладених на нього обов'язків щодо призначення та виплати щомісячного довічного утримання судді у відставці, а право позивача на отримання такого підлягає поновленню шляхом зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення та виплату судді у відставці ОСОБА_3, починаючи з 08 серпня 2015 року, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді Шполянського районного суду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно ст.109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, що була чинною на час подання позивачем заяви про відставку) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається ст.131 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. У разі звільнення судді з посади в результаті внесення такого подання Вища рада юстиції повідомляє про це Вищу кваліфікаційну комісію суддів України. Суддя продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення. За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
В силу ч.3 ст.138 вищезазначеного Закону щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 70 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року №3-рп/2013 у справі №1-2/2013 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.2, абз.2 п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): ч.3, 1-3 речення ч.5 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI; ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI; абз.2 п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень ч.ч.2, 3 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством.
Положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Ухвалюючи зазначене Рішення, Конституційний Суд України врахував попередні позиції стосовно гарантій незалежності суддів, викладені ним у рішеннях від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, 01 грудня 2004 року №19-рп/2004, 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, 22 травня 2008 року №10-рп/2008, які полягають у тому, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.
Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).
У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12 зазначено: «оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці» (пункт 54).
Згідно ч.2 ст.70 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку.
З метою реалізації зазначених повноважень (ч.2 ст.70 Закону України «Про Конституційний Суд України»), Конституційний Суд України, у п.8 мотивувальної частини вказаного Рішення від 03 червня 2013 року зазначив, що підлягає застосуванню ч.3 ст.138 Закону №2453 в редакції до змін, внесених Законом №3668, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Таким чином, з моменту ухвалення Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03 червня 2013 року підлягає застосуванню ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції до змін, внесених Законом №3668-VI, а тому позивач має право на призначення та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання, як судді у зв'язку з відставкою, відповідно до ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у відновленій Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03 червня 2013 року редакції.
Разом з тим, скористатись правом на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач зміг лише після прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення суддів №636-VІІІ від 16 липня 2015 року та відрахування зі штату суду згідно з наказом голови Шполянського районного суду Черкаської області від 07 серпня 2015 року №33-ос.
Суд також звертає увагу, що заяву, в якій позивач просить внести подання про звільнення його з посади Шполянського районного суду Черкаської області у зв'язку з поданням заяви про відставку, було подано до Вищої Ради юстиції України 16 червня 2014 року, що підтверджується листом від 19 жовтня 2015 року №6374/0/9-17. В свою чергу, матеріали про звільнення позивача з посади судді у відставку Вища Рада юстиції розглянула на засіданні 18 червня 2015 року та прийняла рішення внести відповідне подання до Верховної Ради України, а тривалий розгляд заяви ОСОБА_3 обумовлений перервою у роботі Вищої Ради юстиції у зв'язку із змінами в законодавстві України.
Таким чином, заява позивача про звільнення його з посади судді Шполянського районного суду Черкаської області у відставку подана до Вищої Ради юстиції 16 червня 2014 року відповідно до п.9 ч.5 ст.126 Конституції України та ст.109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто позивач реалізував своє конституційне право на звільнення у відставку при досягнутому рівні матеріального забезпечення під час дії ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, що поновлена рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року №3-рп/2013, яка передбачає призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди при досягнутому позивачем стажу, що дає право на відставку та на момент звільнення його з посади судді у відставку станом на 07 серпня 2015 року становив 30 років, 9 місяців та 11 днів (згідно наявного в матеріалах справи розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3).
Частиною 2 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка діяла на час подання позивачем заяви про звільнення) передбачено, що суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».
Позивачем реалізоване право на відставку шляхом звернення 16 червня 2014 року з відповідною заявою до Вищої Ради юстиції. Вища Рада юстиції та Верховна Рада України у період з дати подання позивачем заяви про звільнення з посади судді у відставку об'єктивно могли розглянути заяву про звільнення з посади судді у відставку та прийняти відповідні рішення, позивач не міг впливати на обставини та причини бездіяльності останніх щодо розгляду його заяви про звільнення з посади судді у відставку.
Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1, відповідно до п.1.1, 1.2, 1.3 якого заява про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) подається до управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (органи, що призначають щомісячне довічне утримання) за місцем проживання (реєстрації) судді через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи. Щомісячне довічне утримання призначається з дня, наступного після відрахування судді зі штату суду згідно з наказом, виданим на підставі акта Верховної Ради України або Президента України про звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку, у тому числі у відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків, та припинення виплати щомісячного грошового утримання працюючому судді, якщо звернення за призначенням щомісячного довічного утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня відрахування судді зі штату суду. У разі звернення пізніше трьох місяців з дня відрахування судді зі штату суду щомісячне довічне утримання призначається з дня звернення. Днем звернення за призначенням щомісячного довічного утримання вважається день приймання органом, що призначає щомісячне довічне утримання, письмової заяви та документів, перелік яких наведено в розділі II цього Порядку, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
В силу п.п.5.4, 5.5 вищезазначеного Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, не пізніше 10 днів після надходження заяви з потрібними для призначення щомісячного довічного утримання документами орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні. Право особи на одержання щомісячного довічного утримання установлюється на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає щомісячне довічне утримання. Орган, що призначає щомісячне довічне утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення щомісячного довічного утримання із зазначенням його розміру або відмову в призначенні щомісячного довічного утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Як вбачається з листа Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області від 15 жовтня 2015 року №5547/03, відповідач відмовив у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213, а саме скасування норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно п.5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Пунктом 17 вищезазначеного Закону внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VIII), а саме частину третю-п'яту статті 141 викладено в новій редакції, згідно якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Умови та порядок перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддів Конституційного Суду України визначаються Кабінетом Міністрів України.
Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:
особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до цієї статті або право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», щомісячне довічне грошове утримання, призначене відповідно до цієї статті, не виплачується;
у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на інших посадах/роботах щомісячне довічне грошове утримання, розмір якого перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
З 1 січня 2016 року виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після звільнення з роботи щомісячне довічне грошове утримання виплачується у повному розмірі.
Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції змін, що внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, збережена норма щодо довічного грошового утримання судді у відставці. При цьому, безпосередньо передбачено, що після звільнення з роботи щомісячне довічне грошове утримання виплачується у повному розмірі, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність посилань відповідача на скасування норм щодо пенсійного забезпечення згідно п.5 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону.
Крім того, відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» розгляд заяв і скарг, поданих до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги).
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява позивача про звільнення у відставку з посади судді Шполянського районного суду Черкаської області має розглядатися відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на час подання позивачем вказаної заяви, а отже і право позивача на матеріальне забезпечення, як судді у відставці, визначається нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, яка діяла на час виникнення у останнього права на відставку, при цьому, відповідач рішенням від 15 жовтня 2015 року протиправно, всупереч вимогам ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відмовив позивачеві у призначенні щомісячного довічного утримання судді у відставці.
Приймаючи до уваги, що відповідно до п.1.2 Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25 січня 2008 року №3-1, щомісячне довічне утримання призначається з дня, наступного після відрахування судді зі штату суду згідно з наказом, виданим на підставі акта Верховної Ради України або Президента України про звільнення у зв'язку із поданням заяви про відставку, якщо звернення за призначенням щомісячного довічного утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня відрахування судді зі штату суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право позивача на призначення щомісячного довічного утримання, як судді у відставці, виникає з 08 серпня 2015 року (з дня, наступного після відрахування позивача зі штату Шполянського районного суду Черкаської області), враховуючи, що позивач звернувся за призначенням щомісячного довічного утримання 06 жовтня 2015 року.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень і відповідно до покладених на нього завдань, здійснюючи призначення (перерахунок) та виплату щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, а також забезпечення своєчасного в повному обсязі фінансування та виплати щомісячного довічного утримання суддям у відставці належним чином не виконав покладених на нього обов'язків щодо призначення вказаної виплати. Рішення відповідача про відмову у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є таким, що порушує конституційні гарантії незалежності професійних суддів, конституційний принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, які, серед іншого, забезпечуються належним матеріальним і соціальним забезпеченням судді та правом на відставку, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню, а право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підлягає поновленню шляхом зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення та виплату судді у відставці ОСОБА_3, починаючи з 08 серпня 2015 року, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, з урахуванням проведених виплат.
Разом з тим, згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року Управлінню Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області відстрочено сплату судового збору по день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 535,92 грн. підлягає стягненню з апелянта.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2015 року - залишити без змін.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 535,92 грн. (п'ятсот тридцять п'ять грн. 92 коп.).
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 25 січня 2016 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді І.О.Лічевецький
В.П.Мельничук
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Мельничук В.П.
Лічевецький І.О.