20 січня 2016 рокусправа № 808/3496/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомтехпостач" до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -
У червні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 09 лютого 2015 року №0000192200, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокомтехпостач» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 41 363,75 грн., з яких 33 091,00 грн. - за основним платежем, та 8 272,75 грн. - штрафних санкцій.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Запорізькій області №0000192200 від 09 лютого 2015 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокомтехпостач» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 41 363,75 грн., з яких 33 091,00 грн. за основним платежем, та 8 272,75 грн. - штрафних санкцій.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права без офіційного з'ясування всіх обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомтехпостач" 08.02.2014р. зареєстроване юридичною особою та перебуває на обліку Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.
У період з 12.01.2014 року по 16.01.2014 року посадовою особою податкового органу на підставі повідомлення під 26 грудня 2014 року №324, виданого Пологівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області головному державному ревізору інспектору відділу податкового аудиту Оніщенку Сергію Петровичу, згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 статті 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року та відповідно до наказу Пологівської ОДПІ від 26 грудня 2014 року №3056 була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Агрокомтехпостач» (код ЄДРПОУ 39088365), з питання підтвердження взаємовідносин із платником податків ТОВ «ЮКОН СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 39181314) їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2014 року, за результатами якої складено акт №73/08-15-22-021/39088365 від 22.01.2015р.
Відповідно до висновків вказаного акту податковим органом встановлено допущені позивачем наступні порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6, статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 33 091,00 грн., у тому числі за вересень 2014 року на суму 33 091,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 09 лютого 2015 року №0000192200, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокомтехпостач» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 41 363,75 грн., з яких 33 091,00 грн. - за основним платежем, та 8 272,75 грн. - штрафних санкцій.
Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомтехпостач», 18 лютого 2015 року, звернулося до Головного управління ДФС у Запорізькій області зі скаргою на податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №0000192200 від 09 лютого 2015 року, за результатами розгляду якої Головне управління ДФС у Запорізькій області рішенням від 15.04.2015 року залишило без змін податкове повідомлення-рішення Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області №0000192200 від 09 лютого 2015 року, а скаргу - без задоволення.
Подана позивачем скарга від 20.04.2015 року на податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №0000192200 від 09 лютого 2015 року до Державної фіскальної служби України залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №0000192200 від 09 лютого 2015 року - без змін, рішенням Державної фіскальної служби України від 16.06.2015 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується відповідними первинними документами, дослідженими під час судового розгляду.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст.198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п.201.10 ст.201 цього Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, для підтвердження наявності підстав для включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбані товари до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, у періоді що перевірявся, позивач мав взаємовідносини із ТОВ «ЮКОН СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 39181314), в результаті яких 01.08.2014 року між ТОВ "Агрокомтехпостач" та ТОВ «ЮКОН СОЮЗ» було укладено договір купівлі продажу №95 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКОН СОЮЗ» (постачальник) зобов'язується передати у власність товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокомтехпостач» (покупцю) товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений йому товар в строки та в розмірах, вказаних в цьому договорі.
Так, у вересні 2014 року ТОВ «ЮКОН СОЮЗ» (постачальник) складені наступні Рахунки-фактури, а саме: №382 від 01 вересня 2014 року на загальну суму 69003,00 грн. у тому числі 11500,50 грн. ПДВ; №383 від 08 вересня 2014 року на загальну суму 65151,90 грн. у тому числі 10858,65 грн. ПДВ; №416 від 04 вересня 2014 року загальну суму 64390,57 грн. у тому числі 10731,76 грн. ПДВ.
Від ТОВ «ЮКОН СОЮЗ» позивачу у вересні 2014 року, згідно видаткових накладних №382 від 01 вересня 2014 року передано товар на загальну суму 69003,00 грн. у тому числі 11500,50 грн. ПДВ; №383 від 08 вересня 2014 року передано товар на загальну суму 65151,90 грн. у тому числі 10858,65 грн. ПДВ; №416 від 04 вересня 2014 року передано товар на загальну суму 64390,57 грн. у тому числі 10731,76 грн. ПДВ.
Факт поставки вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується товарно-транспортними накладними №010914 від 01 вересня 2014 року; №080914 від 08 вересня 2014 року; №040914від 04 вересня 2014 року.
Також позивачем отримано від ТОВ «ЮКОН СОЮЗ» наступні податкові накладні: №11 від 01 вересня 2014 року на загальну суму 69003,00 грн. у тому числі 11500,50 грн. ПДВ; №12 від 08 вересня 2014 року на загальну суму 65151,90 грн. у тому числі 10858,65 грн. ПДВ; №116 від 04 вересня 2014 року на загальну суму 64390,57 грн. у тому числі 10731,76 грн. ПДВ.
Вказані податкові накладні були відображені в Реєстрах отриманих податкових накладних за вересень 2014 року.
Також, на підтвердження виконання зазначеного вище договору купівлі-продажу позивачем надано платіжні доручення за №№87, 96, 88, 125, 138, 157, 140, 207 та договори уступки вимоги від 20 жовтня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКОН СОЮЗ» та товариством з обмеженою відповідальністю «АРОСА СТРОЙ», відповідно до якого до ТОВ «АРОСА СТРОЙ» перейшло право вимагати від ТОВ «Агрокомтехпостач» суму основного боргу за договором купівлі продажу №95 від 01 серпня 2014 року та від 19 січня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АРОСА СТРОЙ» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРНЕЛ», відповідно до якого до ТОВ «ФОРНЕЛ» перейшло право вимагати від ТОВ «Агрокомтехпостач» суму основного боргу за договором купівлі продажу №95 від 01 серпня 2014 року.
Отже, в ціні придбаних позивачем матеріалів повністю сплачений податок на додану вартість у розмірі 33091,00 грн., у т.ч. по періодах: за вересень 2014 року.
Вищевикладене свідчить, що реальні наслідки угоди настали для вищезазначених сторін правочину, оскільки ними виконані умови укладеного договору, що підтверджують первинні бухгалтерські та податкові документи позивача, виписані з додержанням вимог п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п. 2.4 ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.
Щодо зазначених у акті податковим органом недоліків товарно-транспортних накладних суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних. Факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права формування податкового кредиту.
Щодо посилань податкового органу на неможливість транспортування придбаного позивачем ОСОБА_2 КТУ 10, вказаним у товарно-транспортних накладних автомобілем НОМЕР_1, судом першої інстанції вірно зазначено щодо відсутності наданої з боку податкового органу інформації про технічну неможливість перевозити/буксирувати придбаний позивачем ОСОБА_2 автомобілем Мерседес-Бенс.
При цьому, згідно технічних характеристик ОСОБА_2 КТУ 10, він належить до типу причіпних, що свідчить про можливість його транспортування за допомогою відповідного причіпного засобу.
Тому, висновок податкового органу про неможливість транспортування ОСОБА_2 є лише припущенням та не підтверджений відповідними належними та допустимими доказами.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити про безпідставність посилань податкового органу як на підставу невизнання вчинених позивачем господарських операцій, на відсутність контрагента позивача ТОВ «ЮКОН СОЮЗ» за юридичною адресою, яка вказана у ТТН та стан « 9» ТОВ «ЮКОН СОЮЗ» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходження на початок перевірки, оскільки податковим органом не надано доказів відсутності у контрагента позивача правосуб'єктності на час укладення спірного правочину.
Крім того, як свідчать матеріали справи вказана інформація та висновок податкового органу щодо нереальності вчиненого позивачем правочину був зроблений на підставі листа - податкової інформації ДПІ у Ленінському районі м.Миколаїва ГУ Міндоходів від 22.12.2014 року №3426/7/14-02-22-02-12, отриманої на запит ДПІ у Ленінському районі м.Миколаїва ГУ Міндоходів від 08.12.2014р. №922/7/08-15-22 на проведення зустрічної звірки.
Слід зазначити, що право платника податку на податковий кредит законодавство не ставить в залежність від результатів проведених зустрічних звірок даних суб'єкта господарювання (постачальника товару, виконавця робіт, послуг) щодо платника податків.
Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише результатами проведених зустрічних звірок податкової звітності контрагента, а також посиланнями на відсутність контрагента за податковою адресою та відсутністю в нього матеріальних та трудових ресурсів тощо, оскільки підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.
Крім того, судом першої інстанції встановлено реальне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями належно оформлених, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинних документів (договори, податкові та видаткові накладні, рахунки - фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні документи).
При вирішенні справи судом також враховано і правосуб'єктність сторін на час укладення спірних правочинів, зокрема, контрагент позивача на момент укладення договорів та оформлення податкових накладних був належним учасником цивільних та господарських правовідносин.
Також суд зазначає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі ж якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.
Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, отриманих від контрагента, який мав спеціальну правосуб'єктність, а також реальність вчиненої господарської операції та сплату коштів за отриманий товар (послуги), зокрема суму ПДВ, висновок суду першої інстанції про правомірність формування податкового кредиту з ПДВ у сумі 33 091,00 грн. ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала виготовлена 21.01.2016 року.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим