19 січня 2016 рокусправа № 804/5796/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІ УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У квітні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРІ УКРАЇНА" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0003992202 від 24.12.2013 р., винесене ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі Акту № 33/2202/37989494 від 23.12.2013 р., відповідно до якого ТОВ "КАРІ УКРАЇНА" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "адміністративні штрафи та санкції " в розмірі 1020,00 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 р. адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
На підставі наказу від 11.12.2013 р. № 467 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "КАРІ УКРАЇНА", про що складено Акт № 59/2202/37989494 15.01.2014 р. "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "КАРІ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 37989494) з питань, які стали предметом оскарження".
Під час проведення перевірки було складено Акт № 33/2202/37989494 від 23.12.2013 р., на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0003992202 від 24.12.2013 р. та до ТОВ "КАРІ Україна" застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1020,00 грн.
Згідно із п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю, за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Як встановлено судом першої інстанції, перевіряючим Кутенко В.В. були складені листи від 20.12.2013 р. та від 23.12.2013 р., в яких зазначається про необхідність надання до перевірку документів згідно переліку. Підставою надання документів зазначено пп. 20.1.3, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України.
Згідно копій актів приймання-передачі документів для проведення перевірки на 68 арк. (додаток до листа від 08.01.2014 р. № 01-08/01-14) позивачем на письмові запити № 11140/10/2202 та № 11115/10/2202 від 30.12.2013 р. були наданні первинні документи щодо предмету перевірки, що склало понад 300 папок-сегрегаторів.
Листами від 27.12.2013 р. № 02-26/12-13 та від 08.01.2014 р. № 01-08/01-14 позивачем було запропоновано провести вибіркову перевірку податкових накладних на реалізацію товару в магазинах позивача за 2013 р. З зазначеною пропозицією посадові особи позивача під час перевірки зверталися до перевіряючи також в усній формі, про що складено акти від 25 та 27 грудня 2013 р. Дана пропозиція залишена відповідачем без уваги.
Відповідно до п. 85.6 ст. 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Таким чином, акт, що засвідчує факт відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу складається саме за наявності відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу.
Позивач не відмовлявся надавати документи на запит податкового органу - документи були ним надані, що підтверджується актом перевірки.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За таких обставин, висновок податкового органу про порушення позивачем положень абзацу 1 п. 121.1 ст. 121 ПК України не відповідає встановленим по справі обставинам.
З огляду на відсутність порушень не підлягають застосуванню до відповідача і штрафні санкції за вказані порушення.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відповідач не довів обґрунтованість висновків щодо відсутності господарських операцій позивача, та, відповідно, обгрунтрованість винесених ним податкових повідомлень-рішень, що згідно норм Кодексу адміністративного судочинства є підставою для скасування названих рішень судом.
Оскільки доводи відповідача спростовуються викладеним вище, а рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та є вірним по суті, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування названого рішення та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 р. - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук