12 січня 2016 рокусправа № 213/1232/15-а (2-а/213/29/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м.Кривого Рогу
на ухвалу Ігулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 червня 2015 року у справі № 213/1232/15-а (2-а/213/29/15)
за позовом: до відповідача: про Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької у місті ради м.Кривого Рогу ОСОБА_1 стягнення суми сплаченої тимчасової державної допомоги,-
Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької у місті ради (далі - позивач) звернулась до Інгулецького районного суду м. кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченої тимчасової державної допомоги у розмірі 1 548,00 грн.
Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 червня 2015 року у справі № 213/1232/15-а (2-а/213/29/15) відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що спірні правовідносини не є публічно-правовими та мають цивільно-правовий характер.
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 червня 2015 року у справі № 213/1232/15-а (2-а/213/29/15) та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначив, що спірні правовідносини мають публічно-правовий характер, оскільки виникли за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері надання державної допомоги, а тому спір повинен розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Сторони, належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду, представників у судове засідання не направили.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників осіб, які беруть участь у справі.
У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник у зв'язку з вимогою про стягнення з відповідача коштів на відшкодування витрат з тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів на дітей.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, ст. 181 Сімейного кодексу України та Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 189 від 22.02.2006 року.
Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 181 Сімейного кодексу України якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 10 ст. 181 Сімейного кодексу України суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.
Згідно правил ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Таким чином враховуючи, що між сторонами виник спір з приводу стягнення безпідставно збережених (без достатньої правової підстави) грошових коштів (ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України), тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний спір не є публічно-правовим,а отже, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, тому ухвалу суду у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інргулецької районної у місті ради - залишити без задоволення.
Постанову Інгулецького районног осуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 червня 2015 року у справі № 213/1232/15-а (2-а/213/29/15) - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: А.О. Коршун