19 січня 2016 рокусправа № 808/3185/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛЕКСОСВІТ" до Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області скасування податкового повідомлення-рішення, -
У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛЕКСОСВІТ" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області в якому позивач просив суд: зупинити дію податкового повідомлення-рішення відповідача №0000052201 від 17.01.2015 до розгляду справи по суті та визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000052201 від 17.01.2015.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000052201, прийняте 17.01.2015 Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ФЛЕКСОСВІТ" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 50218 грн. 75 коп., з яких: 40175 грн. 00 коп. - основний платіж та 10043 грн. 75 коп. - штрафні (фінансові) санкції. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю, у зв'язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 27.11.2014 по 03.12.2014 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ФЛЕКСОСВІТ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Бестінбуд" за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.
17.01.2015 ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя на підставі Акту позапланової перевірки №1950/08-27-22-01/37526149 від 10.12.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052201 за яким ТОВ "ФЛЕКСОСВІТ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 40175 грн. 00 коп. та застосовано штраф 10043 грн. 75 коп.
У відповідності до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України).
Як зазначено у п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ФЛЕКСОСВІТ", як покупцем, 01.07.2014 укладено з ТОВ "Бестінбуд", як постачальником, Договір поставки (довгостроковий) №01072014/3 (т.1, а.с.39-40), згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати товар у власність покупця для використання у підприємницької діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.
Згідно з п.3.2 Договору поставки (довгостроковий) №01072014/3 від 01.07.2014 перехід права власності відбувається в момент передання відповідної партії товару, що оформляється видатковою та податковою накладною.
Відповідно до п.3.3 Договору поставки (довгостроковий) №01072014/3 від 01.07.2014 поставка товару відбувається за рахунок покупця.
Крім того, відповідачем надані до суду письмові пояснення ОСОБА_1 на адресу першого заступника начальника ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, згідно з якими "… ТМЦ перевозились автомобільним транспортом та за рахунок постачальника … Перевезення здійснювалось за рахунок постачальника ТОВ "Бестінбуд" …" (т.2, а.с.66-70).
Також судом першої інстанції досліджено "Пояснювальні" подані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 11.12.2014 до ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя в яких зазначено наступне: "… надаючи пояснення в оперативному управлінні ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "Бестінбуд", дав/дала невірні показання з приводу транспортування матеріалу, так як на той момент не було документів з собою і поставка відбувалась півроку потому, відповідно я помилився/помилилась у наданні показань. По прибуттю на підприємство були підняті бухгалтерією товарно-транспортні накладні і договір, де виявилося, що все транспортування відбувалось нами. Всі документи, підтверджуючі взаємовідносини з ТОВ "Бестінбуд" були надані податковій інспекції при перевіці. Я підтверджую, що транспортування матеріалів було здійснено нами. (підпис) 11.12.14 …" (а.с.69-70).
Також, судом досліджено: Наказ (Розпорядження) №11-К від 22.01.2013 про прийняття ОСОБА_4 водієм на ТОВ "ФЛЕКСОСВІТ" (т.1, а.с.71); Заяву ОСОБА_4 про прийняття на роботу від 22.01.2013 (т.1, а.с.72); Акт приймання-передачі транспортного засобу від 01.07.2014 (т.1, а.с.73); Довіреність №16/06 від 01.032014 (а.с.74); лист ОСОБА_5 від 01.06.2014 про передачу ОСОБА_3 машини (т.1, а.с.75); Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (т.2, а.с.54-55).
Крім того, судом досліджено Товарно-транспортні накладні №РН-0704/06 від 04.07.2014, №РН-0710/05 від 10.07.2014, №РН-0728/06 від 28.07.2014, №РН-0730/06 від 30.07.2014, №РН-0702/07 від 02.07.2014, в яких, зокрема, зазначено наступне: автопідприємство, замовник (платник), вантажоодержувач - ТОВ "ФЛЕКСОСВІТ"; вантажовідправник - ТОВ "Бестінбуд"; автомобіль - Газель АР 0211 СЕ; водій - ОСОБА_4. Всі Товарно-транспортні накладні мають відтиски печатки ТОВ "ФЛЕКСОСВІТ" та ТОВ "Бестінбуд", підписи уповноважених осіб цих товариств, підписи водія.
До суду надані Видаткові накладні та Рахунки на оплату ТОВ "Бестінбуд" за товар: папір офсетний, папір обгортковий, картон крейдований, фотовивід (т.1, а.с.41-50).
Позивачем надано до суду Податкові накладні виписані ТОВ "Бестінбуд" при постачанні товарів до ТОВ "ФЛЕКСОСВІТ" (т.1, а.с.51-55). Сума податку на додану вартість у вказаних Податкових накладних не перевищує 10000 грн. 00 коп.
В обґрунтування використання придбаних у ТОВ "Бестінбуд" товарів у власній господарській діяльності позивачем надано до суду: Видаткові накладні про постачання поліграфічної продукції ПАТ "Новокаховський завод плавлених сирів", ТОВ "Виробниче об'єднання "Моліс", ПАТ "Запорізький хлібозавод №5", Шевченківському районному спортивно-технічному клубу товариства сприяння обороні України, ТОВ "Айс Запоріжжя", ПАТ "Запорізький хлібокомбінат №1", ПАТ "Запорізький хлібозавод №3", ТОВ "Мелітопольський хлібокомбінат", Українсько-ізраїльське товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "Вельта-Косметік", ТОВ "Елєнсі", ПАТ "Полтавакондитер", ТОВ "Птахокомплекс Дніпровський", ПП "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "ЕЛЬФА", ПАТ "Оріхівський хлібокомбінат", ТОВ "ТВІНС-СЕРВІС ЛТД", Рахунки на оплату, Довіреності (т.1, а.с.76-198).
Крім того, на підтвердження оприбуткування придбаних у ТОВ "Бестінбуд" товарів позивачем надано Акти списання товарів №10 від 31.08.2014, №11 від 30.09.2014 (т.1, а.с.199-202).
В Акті перевірки №1950/08-27-22-01/37526149 від 10.12.2014 - не зазначено про наявність порушень "Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №892/4185, при здійсненні позивачем обліку операцій з ТОВ "Бестінбуд".
Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до п. 2.4 Положення № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми ), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції ( у натуральному та/або вартісному виразі ), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що для встановлення правомірності нарахування платником податків його податкових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ належить з'ясовувати реальність руху активів та коштів у процесі здійснення відповідних господарських операцій і використання придбаних товарів/послуг у його господарській діяльності.
Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Таким чином, постачання ТОВ "Бестінбуд" товарів за договором з урахуванням наявних змін в активах позивача вказують на фактичне здійснення господарських операцій поставки товарів, які знайшли відображення у податковому обліку ТОВ "ФЛЕКСОСВІТ".
Крім того, позивачем надано до суду податкові накладні, виписані ТОВ "Бестінбуд" та докази товарності операцій (реальності настання наслідків), результатів господарської діяльності вказаних юридичних осіб.
Наведені обставини спростовують факт заниження позивачем податку на додану вартість.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи докази у їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.86 КАС України, колегія суддів вважає, що висновки відповідача про фіктивність господарських операцій позивача із зазначеним вище контрагентом є необґрунтованою .
Так, згідно зі ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. При цьому, жодною нормою чинного законодавства не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншого суб'єкта підприємницької діяльності, зокрема, у галузі податкових правовідносин.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Крім того, при подачі апеляційної скарги Державною податковою інспекцією в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області не сплачено судовий збір.
Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на дату звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою розмір мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік", становить 1218 грн.
У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції від 01.09.2015, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявником апеляційної скарги мало бути сплачено судовий збір у розмірі 2009, 70 грн. (1827 *110%=2009,70).
У зв'язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2009, 70 грн.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції-,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області -залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 р. залишити без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 2009, 70 грн (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області; 37989274; МФО 805012; рахунок отримувача 31217206781004)
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук
Суддя: О.М. Лукманова