"22" січня 2016 р. Справа № 922/4812/15
Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Білоусової Я.О.
розглянувши апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Тищенко Оксани Іванівни, смт. Буди, Харківська область
на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.11.2015р.
у справі №922/4812/15
за заявою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіал-Агро», с.Санжари, Харківська область
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2015р. у справі №922/4812/15 ( суддя Дзюба О.А.) відмовлено Харківській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника; відкладено розгляд справи на 16.12.2015р. о(об) 12:15 та зобов'язано учасників процесу виконати в повному обсязі вимоги суду.
Арбітражний керуючий Тищенко Оксана Іванівна з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 17.11.2015р. у справі №922/4812/15 про відкладення розгляду справи на 16.12.2015р.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги до провадження, виходячи із наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У відповідності до статті 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал місцевого господарського суду, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду визначений в частині 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
З аналізу вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається, що під час провадження у справі про банкрутство господарським судом виносяться не тільки ухвали, які спрямовані на забезпечення судового процесу (наприклад, про призначення судового засідання, відкладення розгляду справи, витребування необхідних документів від сторін та учасників провадження тощо), але й ухвали, які визначають майнові права та обов'язки сторін, інших учасників провадження у справі про банкрутство (ухвали про визнання чи відхилення кредиторських вимог, затвердження змін до плану санації, відмова у призначенні розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, відсторонення керівника тощо).
У разі апеляційного оскарження ухвал про відкладення розгляду справи, призначення судового засідання, витребування необхідних для розгляду справи документів, поновлення провадження у справі та інших ухвал, які лише забезпечують рух судового процесу, судам апеляційної інстанції слід відмовляти у прийнятті таких скарг, оскільки вони подані на судові акти, що не підлягають оскарженню.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ні Господарським процесуальним кодексом, а ні Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено можливості оскарження ухвали про відкладення розгляду справи.
Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011р. №7 якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з частиною другою статті 106 ГПК повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину другу статті 106 ГПК.
Отже, згідно норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ухвала господарського суду Харківської області від 17.11.2015р. про відкладення розгляду справи та відмову в задоволенні клопотання Харківської ОДПІ ГУ ДФІ у Харківській області у справі №922/4812/15 не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від судового рішення місцевого господарського суду, яке підлягає оскарженню у відповідності до вимог Закону про банкрутство.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову арбітражному керуючому Тищенко О. І. у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.11.2015р. про відкладення розгляду справи відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 86, 91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
1. Відмовити у прийнятті апеляційної скарги арбітражного керуючого Тищенко Оксани Іванівни на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.11.2015р. у справі №922/4812/15.
2. Повернути арбітражному керуючому Тищенко Оксані Іванівні апеляційну скаргу на 5 аркушах.
Головуючий суддя Бородіна Л.І.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Лакіза В.В.