Постанова від 20.01.2016 по справі 915/1533/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2016 р.Справа № 915/1533/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів Колоколова С.І., Ліпчанської Н.В.;

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О..;

за участю представників сторін:

від прокуратури - не з'явився;

від Військової частини НОМЕР_1 - Дроздов С.С,, за довіреністю № 350/153/829/пс від 30.12.2015 року ;

від Міністерства оборони України - Добров Ю.І., за довіреністю № 220/770/д від 25.12.2015 року;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), м. Вінниця

на рішення господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 року

у справі № 915/1533/15

за позовом Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України, м. Вінниця в інтересах держави в особі:

1.Міністерства оборони України м. Київ

2.Військової частини НОМЕР_2 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), м. Вінниця

до Державного Південного виробничо-технічного підприємства, м. Миколаїв

про стягнення 13 954,61 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 року позовні вимоги Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України, м. Вінниця (Далі - Прокуратура) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ (Далі - МОУ) та в особі військової частини НОМЕР_1 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), м. Вінниця (Далі - ВЧ НОМЕР_1 ) до Державного виробничо-технічного підприємства, м. Одеса про стягнення 13 954,61 грн. задоволені частково. Суд стягнув з Державного виробничо-технічного підприємства на користь держави в ВЧ НОМЕР_1 : 4 427,15 грн. пені та 1730,64 грн. штрафу. В решті позовних вимог було відмовлено.

Мотивуючи дане рішення, суд першої інстанції виявив помилку в розрахунку позивача, зробивши власний перерахунок пені та штрафу на суму фактичної вартості послуг, з яких допущено прострочення, встановивши, що стягненню підлягають пеня в сумі 8 854,30 грн. та штраф 7 % в розмірі 3 461,28 грн.

Проте, місцевий господарський суд, враховуючи відсутність негативних наслідків, викликаних простроченням виконання зобов'язання, та інтереси обох сторін, зменшив розмір пені на 50% з 8 854,30 грн. до 4 427,15 грн. та розмір 7% штрафу на 50% 3 461,28 грн. до 1 730,64 грн.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ВЧ НОМЕР_1 звернулась з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийнявши нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник зауважує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі та порушив норми матеріального права, оскільки неправомірно зменшив суму Договору. Крім того апелянт зазначає, що суд неправомірно зменшив розмір штрафу та пені.

19.01.2016 року через відділ діловодства суду від Державного Південного виробничо-технічного підприємства надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, оскільки воно відповідає нормам чинного законодавства України.

В судовому засіданні представники позивачів підтримували доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники прокуратури та відповідача в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень. За таких обставин, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2014 між ВЧ НОМЕР_1 (Замовник) та Державним Південно виробничим-технічним підприємством (Виконавець) було укладено Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 125/14 (далі - Договір).

Згідно п.п. 1.1., 1.2., 1.4. Договору Виконавець зобов'язується надати у 2014 році послуги зазначені у Специфікації послуг (Додаток 1 до Договору), а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуг: Ремонтування та технічне обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності, 33.12.2. - згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, а саме: лот № 1 - поточний ремонт типових елементів заміни автоматизованих систем управління 73Н6, 5Н37. Обсяг надання послуг згідно із Специфікацією послуг (Додаток 1 до Договору). Виконавець здійснює надання послуг за цим Договором після отримання від замовника (командира військової частини НОМЕР_1 ) письмового повідомлення про готовність до виконання умов Договору, яким Замовник визначає обсяги закупівлі послуг, у відповідності до Специфікації послуг (Додаток 1 до Договору). У разі закупівлі за рахунок коштів спеціального фонду, зазначене повідомлення надається виключно після надходження коштів для оплати за цим Договором на рахунки замовника.

Відповідно пунктів 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.6. Договору, сума Договору становить 338 499,00 грн. (з ПДВ). Ціна послуг визначена за результатами проведення процедури торгів у Протоколі погодження ціни послуг (Додаток 2 до Договору). Всі витрати виконавця, що пов'язані з виконанням Договору, враховуються в ціні послуг та сумі Договору. У випадку перевищення виконавцем ціни послуг та суми Договору, сума перевищення оплаті не підлягає. Сума Договору та ціна послуг зменшується у випадках передбачених чинним законодавством та цим Договором. Для встановлення вартості послуг за фактичними витратами виконавець у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до терміну завершення надання послуг, представляє Військовому представництву розрахунково-калькуляційні матеріали щодо договірної ціни, складених на підставі фактичних витрат та обґрунтованих розрахунків очікуваних витрат в розрізі статей калькуляцій. Розрахунково-калькуляційні матеріали Виконавця повинні відповідати вимогам Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007 №373, діючим нормативним документам з ціноутворення та встановленим технічною документацією економічно обґрунтованим нормам матеріальних та трудових витрат на надання Послуг. Виконавець несе відповідальність за достовірність даних, зазначених у калькуляції. У разі якщо фактичні витрати, враховуючи рівень прибутку встановлений у плановій калькуляції, наданій Виконавцем в пропозиції конкурсних торгів, є меншими в порівнянні з ціною послуг, що акцептована замовником і вказана у специфікації послуг, то ціна послуг та сума Договору відповідно зменшуються, про що сторони укладають додаткову угоду до договору і протокол погодження договірної ціни за фактичними витратами.

В пункті 4.2. Договору сторони погодили, що розрахунки за надані Послуги здійснюються за фактом їх надання згідно з чинним законодавством України протягом 2014 бюджетного року, після надання представнику Замовника Виконавцем наступних документів: рахунку-фактури; Актів приймання наданих Послуг (форма акту наведена в Додатку 3 до Договору), затверджених Виконавцем та Замовником.

Пунктами 5.1., 5.4., 5.6., 5.9. Договору сторони передбачили, термін надання Послуг: Послуги надаються не пізніше 01.11.2014 року, після надання Замовником нарядів на ремонт та отримання від Замовника повідомлення про готовність до виконання умов Договору, передбаченого п. 1.4 Договору, яким Замовник визначає обсяг надання Послуг. Представник Замовника (експлуатуюча військова частина) передає Вироби Виконавцю у строк до 3-х діб з дня отримання нарядів на ремонт. У разі затримки надання Виробів в ремонт експлуатуючою військовою частиною Виконавець повідомляє про це письмово Замовника. Строк з дати отримання такого повідомлення Замовником до дати отримання Виробів Виконавцем, зазначеної у наряді на передачу у ремонт, до строку надання Послуг не зараховується, а термін надання Послуг відповідно переноситься на строк затримки. Приймання Послуг здійснюється відділом технічного контролю підприємства Виконавця та комісією експлуатуючої військової частини. При прийомі наданих Послуг перевіряється технічний стан, комплектність Виробів, обсяг та якість наданих Послуг. За результатами прийому наданих послуг, по кожному наряду окремо, складається та підписується Акт приймання наданих Послуг (форма акту наведена в Додатку 3 до Договору), який надається на адресу Замовника для затвердження та Акт прийому-передачі (форма акту наведена в Додатку 4 до Договору). Замовник затверджує Акт приймання наданих Послуг (форма акту наведена в Додатку 3 до Договору) при наявності висновку Військового представництва щодо ціни Послуг. Зобов'язання Виконавця, щодо надання Послуг за Договором, вважаються виконаними в повному обсязі після підписання і затвердження Актів приймання Послуг та Актів прийому-передачі за всіма виданими нарядами на ремонт. Датою виконання зобов'язань Виконавцем є остання дата затвердження Замовником Акту приймання наданих Послуг (форма акту наведена в Додатку 3 до Договору) та Акту прийому-передачі, (форма Акту наведена в Додатку 4 до Договору). Датою виконання зобов'язань Замовником є дата повного розрахунку з Виконавцем за умовами Договору.

Пунктом 7.2 Договору, установлені види порушень та санкції за них:

- за порушення умов гарантійних зобов'язання щодо якості наданих Послуг згідно з п.п. 2.1, 2.2 з Виконавця стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних Послуг;

- за порушення строків (термінів) виконання зобов'язань, зазначених у п. 5.1 Договору, з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості;

- за відмову від виконання зобов'язань щодо надання послуг з виконавця стягується штраф у розмірі 7 % від вартості ненаданих послуг.

Згідно п. 10.2 Договору договір діє до 25.12.2014 року, за винятком дії гарантійних зобов'язань, які діють до повного їх виконання.

05.08.2014 року командиром ВЧ НОМЕР_1 на адресу Державного Південного виробничо-технічного підприємства було надіслано лист № 350/129/138/1573/пс. про готовність до виконання умов Договору у повному обсязі на загальну суму 388 499,00 грн.

На підставі рішення командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 16.07.2015 року № 5569пз, від 20.07.2015 до № 5569пз. з метою остаточного визначення розмірів фактичних витрат понесених підприємством, спільною робочою групою у період з 22.07 по 24.07.2015 здійснено додаткову перевірку на підприємстві розрахунково - калькуляційних матеріалів, колективного договору, наказів про облікову політику підприємства, первинних документів бухгалтерського обліку тощо за результатами якої складено акт № 36 від 03.08.2015 перевірки фактичних витрат виконання послуг Державним Південним виробничо - технічним підприємством за договорами № 124/14, № 125/14 від 01.08.2014, № 157/14 від 05.09.2014, № 192/14 від 23.09.2014. Яким визначена сума фактичних витрат, що підлягає зарахуванню зокрема за Договором № 125/14 від 01.08.2014 з поточного ремонту елементів заміни ЗРК С-300П - 49 446,86 грн. Державному Південному виробничо - технічному підприємству повернути на рахунки Командування Повітряних Сил Збройних Сил України суму не зарахованих витрат у розмірі 538 150,95 грн. в термін до 30.09.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 15.09.2015 року згідно платіжного доручення № 2 повернув суму не зарахованих витрат за Договорами № 124/14, № 125/14 від 01.08.2014 року, № 157/14 від 05.09.2014 року, № 192/14 від 23.09.2014 року у розмірі 538 150,95 грн. в термін до 30.09.2015.

В матеріалах справи містяться наступні акти приймання наданих послуг: №169 від 14.11.2014 року у кількості 19 одиниці на загальну суму 86 499,54 грн., в тому числі ПДВ (20%) 14 416,59 грн.; №118 від 28.11.2014 року, у кількості 31 одиниці на загальну суму 189 227,22 грн., в тому числі ПДВ (20%) 31537,87 грн.; №260 від 24.12.2014 року, у кількості 7одиниць на загальну суму 62 772,24 грн., в тому числі ПДВ (20%) 10 462,04 грн., згідно яких відповідач надав послуги позивачеві

На виконання умов Договору, позивачем після підписання актів приймання наданих послуг було оплачено послуги відповідача з поточного ремонту типових елементів заміни автоматизованих систем управління 73Н6, 5Н37, що підтверджується платіжними дорученнями № 1380 від 26.12.2014 року, № 1108 від 03.12.2014 року, № 1040 від 20.11.2014 року, які наявні в матеріалах справи.

Проте, відповідач порушив умови Договору щодо строку надання послуг за актом приймання наданих послуг № 169 від 14.11.2014 року на 13 діб, за актом приймання наданих послуг № 118 від 28.11.2014 року на 27 діб, за актом приймання наданих послуг № 260 від 24.12.2014 року на 53 доби, що і стало причиною звернення позивача до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача пені та штрафу 7 % за неналежне виконання вимог Договору щодо надання послуг.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі з договору.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання за Договором, а саме перевищення терміну надання послуг за цим Договором, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення пені в розмірі 4 427,15 грн. та 7 % штрафу в сумі 1730,64 грн.

Відповідно до ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 233 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, котрі заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначний період прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони, зокрема вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків тощо. Зважаючи на те, що прострочення виконання зобов'язання є незначним, в цілому роботи виконані в строки дійсності нарядів на їх виконання, збитків позивачу не було завдано, а також на те, що відповідач також є державним підприємством Державного концерну "Укрооборонпром", що не має оборотних коштів на банківських рахунках, місцевий господарський суд обґрунтовано скористувався правом, наданим ст. 551 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України та ст.83 Господарського процесуального кодексу України та зменшив на 50% розмір пені та штрафу, стягнувши з відповідача на користь позивача 4 427,15 грн. пені та 1730,64 грн. 7 % штрафу.

Доводи скаржника щодо неправомірності зменшення розміру пені та штрафу спростовуються вищевказаним.

Стосовно посилання апелянта на необґрунтоване зменшення судом першої інстанції вартості виконаних робіт на суму 13 325,38 грн., судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом вірно визначена вартість виконаних робіт на підставі акту № 36 від 03.08.2014 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), м. Вінниця слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 року у даній справі - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 49; 99; 101-103; 105; Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), м. Вінниця на рішення господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 року у справі № 915/1533/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 року у справі № 915/1533/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: С.І. Колоколов

Н.В. Ліпчанська

Попередній документ
55188605
Наступний документ
55188607
Інформація про рішення:
№ рішення: 55188606
№ справи: 915/1533/15
Дата рішення: 20.01.2016
Дата публікації: 28.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Одеський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію