12 січня 2016 рокусправа № 804/6577/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної державної об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі № 804/6577/15 за позовом ОСОБА_1 до Криворізької південної державної об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Криворізької південної державної об'єднаної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просила визнати неправомірними дії Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо самостійного розподілу сплачених позивачем податків та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0030301703 від 12.08.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ним в один день були відчужені об'єкти нерухомості - земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2. та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. Позивачем, в порядку ст.172.1 Податкового кодексу України сплачено податок від доходу, отриманого за відчуження більш як одного об'єкта нерухомості протягом звітного періоду - земельної ділянки. Криворізькою південною державною об'єднаною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області протиправно донараховано ОСОБА_1 податок на доходи фізичних осіб за операцією з відчуження об'єкту нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. Позивач вказує на те, що першочергово позивачем був отриманий дохід від відчуження об'єкта нерухомого майна - - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, оскільки договір купівлі-продажу даного об'єкту нерухомого майна зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше ніж договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна - земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2. Податковий кодекс України під продажем розуміє будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування, а тому має значення не момент нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна, а момент його реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відтак, позивач правомірно сплатив податок на доходи фізичних осіб саме з угоди купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0030301703 від 12.08.2014 року, яке винесене Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що оскільки право власності на об'єкти нерухомого майна у відповідності до чинного законодавства переходять не з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, а з моменту його державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то позивач, здійснивши правочини щодо купівлі-продажу нерухомого майна - домоволодіння та земельної ділянки, правомірно сплатив податок на доходи фізичних осіб саме з угоди купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки, оскільки саме цей договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно останнім.
Криворізька південна державна об'єднана податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на положення ч.3 ст.334 ЦК України, відповідно до якого перехід права власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення.
Першочергово ОСОБА_1 був отриманий дохід від продажу земельної ділянки згідно договору від 26.04.2013 р., зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №687, а наступною подією було отримання доходу від продажу другого об'єкта нерухомості - домоволодіння згідно договору від 26.04.2013 р., що зареєстровано реєстрі нотаріальних дій за №689. Відтак, у відповідності до положень п.172.1 ст.172 ПК України, ОСОБА_1 мала пільгу по сплаті податку з доходу, отриманого від продажу саме земельної ділянки, а не домоволодіння.
Особою, що подала апеляційну скаргу, також заявлено клопотання про процесуальну заміну відповідача. Колегією суддів клопотання задоволено, у порядку ст.55 КАС України здійснено процесуальну заміну відповідача з Криворізької південної державної об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Криворізьку південну державну об'єднану податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Відповідач по справі про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направив.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.
У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, з 18.07.2014 року по 23.07.2014 року Криворізькою південною державною об'єднаною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питання повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за період січень-грудень 2013 року.
За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 23.07.2014 року № 712/173/НОМЕР_2, де зазначено наступне.
ОСОБА_1 протягом 2013 року здійснила купівлю-продаж двох об'єктів нерухомого майна, а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2. Продаж об'єктів нерухомого майна відбувся в один день 26.04.2013 року. Договір купівлі-продажу нерухомого майна - земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрований у реєстрі вчинення нотаріальних дій за номером 687, а договір купівлі-продажу нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за номером 689. За вказаних обставин, відповідач прийшов до висновку, що податок на доходи фізичних осіб позивач повинен сплатити саме з доходу, отриманого за відчуження домоволодіння, а отриманий дохід від відчуження земельної ділянки підпадає під дію пільги п. 172.1 ст. 172 ПК України.
З огляду на те, що ОСОБА_1 сплачено податок на доходи фізичних осіб саме з угоди купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки,а не домоволодіння, висновки акту перевірки вказують на порушення позивачем вимог статті 172 ПК України.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято на направлено позивачу податкове повідомлення - рішення від 12.08.2014 року № 0030301703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 128 362,50 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 32 090,63 грн.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до п.172.1 - 172.8 ст.172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.
Під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:
а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;
б) особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов'язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.
Одночасно з дією пункту 172.4 цієї статті, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).
Відтак, під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
Чинне законодавством передбачає пільгу стосовно сплати вказаного податку з доходу, отриманого від продажу об'єкта нерухомого майна, а саме: у випадку якщо фізична особа продає (обмінює) не частіше ніж одного разу протягом звітного податкового року об'єкт нерухомого майна, який підпадає під опис наведений у п. 172.1 ст. 172 ПК України, то за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, дохід фізичної особи отриманий від продажу вказаного об'єкту нерухомого майна не підлягає оподаткуванню.
У разі якщо фізична особа продає (обмінює) протягом року декілька об'єктів нерухомого майна, які підпадають під дію пільги передбаченої у п. 172.1 ст. 172 ПК України, то дохід платника податків підлягає оподаткуванню із застосуванням пільги передбаченої у п. 172.1 ст. 172 ПК України до угоди купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна, яка відбулася раніше.
Згідно п.172.4 статті 172 ПК України нотаріус посвідчує договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договори купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, що посвідчено нотаріусом. (а.с.25-26)
Також, матеріали справи підтверджують, що позивач подав нотаріусу до моменту вчинення вказаних вище правочинів квитанцію банківської установи від 26.04.2013 року на суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4075,00 грн. (94), пов'язану із продажем земельної ділянки.
Тобто, позивач до моменту вчинення нотаріальної дії самостійно визначив дохід, який підлягає оподаткуванню внаслідок здійснення повторного продажу нерухомості, а саме дохід, отриманий від відчуження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2.
Зазначені документи прийнято нотаріусом як належну сплату податку.
В той же час, Договір купівлі-продажу земельної ділянки зареєстрований у реєстрі вчинення нотаріальних дій 26.04.2013 року на номером 687, договір купівлі-продажу домоволодіння зареєстрований у реєстрі вчинення нотаріальних дій 26.04.2013 року на номером 689.
Відповідач, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначив, що оскільки договір від 26.04.2013 р. про продаж земельної ділянки зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №687, а договір від 26.04.2013 р. про продаж домоволодіння зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №689, то у відповідності до положень п.172.1 ст.172 ПК України ОСОБА_1 мала пільгу по сплаті податку з доходу, отриманого від продажу саме земельної ділянки, а не домоволодіння, проте сплатила податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4075,00 грн. від продажу земельної ділянки, хоча повинна була сплатити такий дохід від продажу домоволодіння. Проте, колегія суддів із зазначеними доводами не погоджується з огляду на таке.
З аналізу положень Податкового кодексу України вбачається, що у випадку продажу одночасно (в той самий день і в той самий час) двох об'єктів нерухомого майна, які підпадають під дію пільги, передбаченої п. 172.1 ст. 172 ПК України, платник податків вправі самостійно (на власний розсуд) визначити черговість здійснення угод купівлі-продажу та дохід, який підлягає оподаткуванню за правилами статті 172 ПК України та звільняється від оподаткування згідно п.172.1 ст. 172 ПК України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно ч.4 ст.334 ЦК України право на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, договір купівлі-продажу домоволодіння зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.04.2013 року о 18:11:04 хв., а договір купівлі-продажу земельної ділянки - 26.04.2013 року о 18:34:14 хв.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договір купівлі-продажу домоволодіння зареєстровано раніше, ніж договір купівлі-продажу земельної ділянки, то позивач правомірно скористався пільгою, передбаченою п.172.1 ст. 172 ПК України до доходу, отриманого від продажу домоволодіння, а також правомірно оподаткував податком на доходи фізичних осіб дохід від відчуження земельної ділянки.
Посилання апелянта на застосування до даних правовідносин положень ч.3 ст.334 ЦК України, відповідно до якої перехід права власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на норми ч.4 ст. 334 ЦК України, які є спеціальними у даному випадку.
Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Криворізької південної державної об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з огляду на законність постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Криворізької південної державної об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі № 804/6577/15 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Ухвалу складено у повному обсязі 18.01.2016р.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: А.О. Коршун