"21" січня 2016 р.
Справа № 915/1749/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів Л.В. Поліщук, Л.О. Будішевської
при секретарі судового засідання: Е.М. Вєлковій
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день, час та місце апеляційного перегляду повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації
на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.11.2015 року
у справі № 915/1749/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіК Технології»
до Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області
про стягнення заборгованості за договором підряду № 60 від 29.11.2013 року в сумі 85258,06 грн.
В жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіК Технології» звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації про стягнення основного боргу за договором підряду № 60 від 29.11.2013р. в сумі 85258,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору підряду № 60 від 29.11.2013р., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість.
У відзиві на позов відповідач зазначив про його безпідставність.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.11.2015р. до участі у справі залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.11.2015р. (суддя Олейняш Е.М.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 30.11.2015р., позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 85258,06 грн. основного боргу за договором підряду № 60 від 29.11.2013р. та 1278,87 грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач 08.12.2015р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.12.2015р. скаргу прийнято до провадження із призначенням до розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду залишити без змін.
Відзив на апеляційну скаргу від третьої особи не надходив.
Відповідач просив розглянути справу за відсутністю його представника.
21.01.2016р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку свого представника. Вказане клопотання розглянуто судовою колегією в судовому засіданні 21.01.2016р. та відхилено, оскільки в силу норм ГПК України явка сторін не є обов'язковою та не визнана такою судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.
29.11.2013р. між ТОВ «ВіК Технології» (Підрядник) та Управлінням капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (Замовник) укладено договір підряду на виконання будівельних робіт № 60, згідно умов якого з урахуванням додаткової угоди № 1 до нього, підрядник зобов'язався на свій ризик, своїми силами та засобами, виконати роботи з реконструкції об'єкта відповідно до проектно-кошторисної документації та здати цей об'єкт замовнику у встановлений термін. Об'єктом реконструкції є: реконструкція мережі водопостачання в с. Білоусівка Вознесенського району Миколаївської області.
Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. договору ціна договору визначається на основі кошторису та є динамічною. Загальна вартість робіт та послуг з реконструкції об'єкта складає - 1296, 9624 тис. грн., в т.ч. ПДВ - 216, 1604 тис. грн.; з них на поточний рік - 89, 13306 тис. грн., в т.ч. ПДВ - 14, 85551 тис. грн.
Пунктом п. 9.1. договору встановлено, що джерелом фінансування об'єкту є: субвенція з державного бюджету місцевим бюджетом на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій - 85, 25806 тис. грн.., в т.ч. ПДВ - 14, 20968 тис. грн.; субвенція з бюджетів міст і районів обласному бюджету на співфінансування - 3, 87500 тис. грн., в т.ч. ПДВ - 0, 64583 тис. грн.
За змістом п. 4.2.2. договору замовник зобов'язаний прийняти в установленому порядку виконані роботи та оплатити їх.
За приписами п. 13.2. договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, якими є акти виконаних робіт Ф2, Ф2-В, Ф3. Документи про виконанні роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником по мірі виконання робіт та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх.
Згідно з п. 13.3 договору оплату виконаних робіт замовник проводить поетапно по мірі надходження з бюджету цільових коштів на оплату видатків для виконання будівельних робіт в сумі, що не перевищує розмір фактичного надходження коштів з бюджету. Подальша оплата виконаних робіт здійснюється при наступних надходженнях коштів з бюджету до проведення повного розрахунку (умова із відкладною обставиною відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України).
У відповідності до п. п. 19.1, 19.2., 19.3. договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії договору - з моменту укладення та до 31.12.2014р. Продовження строку дії договору та виконання зобов'язання щодо виконання робіт можливо у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі (а.с. 26-30).
Договір та додаткова угода підписані представниками сторін та скріплені печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору підряду позивачем виконано роботи з реконструкції об'єкта на загальну суму 89133,06 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за грудень 2013р. на загальну суму 89133,06 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 за грудень 2013р на загальну суму 89133,06 грн. (а.с. 61-66).
Роботи замовником прийняті, акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт належним чином складені, підписані та скріплені печатками сторін.
Відповідно до довідки Державної фінансової інспекції в Миколаївській області № 14-23/192-з від 20.08.2014р., за результатами зустрічної звірки щодо документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між позивачем та відповідачем за період з 01.01.2013р. по 01.05.2014р., встановлено відсутність будь-яких розбіжностей з даними бухгалтерського обліку та порушень щодо відповідності об'єму та переліку виконаних робіт, правильності обрахування загально виборчих витрат, адміністративних витрат, податків, зборів та інших платежів, відповідності цін та використані матеріали. Підтверджено наявність заборгованості Управління капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрації перед ТзОВ «ВІК Технології» за договором підряду № 60 від 29.11.2013р. станом на 01.05.2014р. на суму 89133,06 грн. (а.с. 14-24).
Відповідачем за рахунок субвенції з місцевого бюджету (п. 9.1 договору) проведено часткову оплату за виконані роботи в розмірі 3875,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 413 від 09.09.2014р. (а.с. 72а).
25.12.2013р. відповідачем подано до органу державної казначейської служби реєстр фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 313 та платіжне доручення на оплату виконаних робіт (а.с. 120).
Проте, в грудні 2013р. Головне управління Державної казначейської служби у Миколаївській області не здійснило виконання платіжного доручення у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу, оскільки не отримало у грудні 2013р. відповідних підкріплень субрахунку Єдиного казначейського рахунку для виконання наданих платіжних доручень розпорядників і одержувачів бюджетних коштів за незахищеними статтями видатків державного бюджету.
В порядку ст. 57 БК України, п. 8.1 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012р. № 758, п. 2.13 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. № 309, у зв'язку із закінченням бюджетного періоду платіжне доручення від 25.12.2013р. знято з обліку органом державної казначейської служби та повернуто УКБ МОДА, а сума невиконаного бюджетного фінансового зобов'язання зарахована до кредиторської заборгованості останнього.
В подальшому протягом 2014 та 2015рр. відповідачем вживались заходи щодо виділення бюджетних коштів за рахунок державного бюджету (лист на ім'я Міністерства фінансів України від 13.06.2014р. та лист на ім'я Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.05.2015р. - а.с. 122-126), однак у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт залишились невиконаним, що і стало підставою для звернення ТОВ «ВіК Технології» до місцевого господарського суду з даним позовом.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором підряду на виконання будівельних робіт № 60 від 29.11.2013р. становить 85 258,06 грн., про що також свідчить довідка позивача, акт звірки взаємних розрахунків від 10.02.2015р. (а.с. 86, 119).
Також в матеріалах справи наявні претензії позивача на ім'я відповідача за вих. № 113 від 04.07.2014р. та за вих. 61 від 10.02.2015р. про сплату заборгованості, які отримані відповідачем 09.07.2014р. та 11.02.2015р. відповідно, про що свідчить штамп УКБ МОДА (а.с. 10-13).
За твердженням позивача, згідно з підписаним сторонами актом виконаних робіт № 081 від 24.12.2013р. позивачем виконано робіт на загальну суму 89133,06 грн., в т.ч. ПДВ. Акт підписано замовником без зауважень, однак всупереч заявленим розмірам фінансування робіт, з зазначеної суми відповідач за виконані роботи розрахувався частково, сплативши лише 3875,00 грн. Тобто, заборгованість відповідача перед позивачем за договором підряду на виконання із посиланням на ст. ст. 96, 525, 526, 837 ЦК України, ст. 193, 222 ГК України, п. 99 Постанови КМУ № 668 від 01.08.2005р. та умови договору підряду просив стягнути з відповідача.
Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що всі платежі від імені Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації здійснюються виключно казначейством на підставі поданих платіжних доручень. Між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Миколаївській області та Управлінням капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації укладено договір від 03.01.2013р. № 03.01.2013 про відкриття рахунку та розрахунково-касове обслуговування, згідно з п.п. 2.3.1 якого казначейство зобов'язалось «своєчасно здійснювати розрахункові операції за дорученням Клієнта». Управлінням, після надходження на його рахунок коштів субвенції з державного бюджету, в межах повноважень виконані всі необхідні для здійснення платежу підряднику заходи: бюджетні фінансові зобов'язання внесені до реєстру і подані до казначейства, виготовлені і подані до казначейства платіжні доручення. Платіж здійснити має казначейство з поточного рахунку Управління, але виплати казначейством здійснені не були. На думку відповідача, вина останнього в тому, що платіж не було здійснено, відсутня, оскільки відповідно до ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Доказами виконання Управлінням всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання є Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 25.12.2013р. № 313 та платіжне доручення від 25.12.2013р. № 628. Оплата Управлінням виконаних відповідачем робіт не здійснена не через відсутність бюджетного фінансування, а з причини несплати та неперерахування органами казначейства коштів за платіжними дорученнями. Тобто, це не є простроченням виплати з боку замовника, що виключає не тільки можливість вимоги оплати виконаної роботи, а виключає і можливість штрафних санкцій. Крім того, відповідач вказав, що умовами договору передбачена оплата за виконані роботи з відкладальною умовою.
Третя особа пояснила, що у 2013 році УКБ МОДА були взяті бюджетні зобов'язання - укладено договір підряду на виконання будівельних робіт від 29.11.2013р. № 60. Договір укладено в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на 2013 рік (ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, п. 2.1 Порядку № 309). На виконання п. 2.2, п. 2.4 Порядку № 309 УКБ МОДА подало 25.12.2013р. до Головного управління реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 25.12.2013р. № 313. На виконання вимог законодавства УКБ МОДА подало до Головного управління на виконання платіжне доручення від 25.12.2013р. № 628. Проте, в грудні 2013 року Головне управління не мало можливості здійснити виконання платіжного доручення у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу, оскільки не отримало у грудні 2013 року відповідних підкріплень субрахунку Єдиного казначейського рахунку для виконання наданих платіжних доручень розпорядників і одержувачів бюджетних коштів за незахищеними статтями видатків державного бюджету. За закінченням бюджетного періоду платіжне доручення від 25.12.2013р. повернуто УКБ МОДА, а сума невиконаного бюджетного фінансового зобов'язання зарахована до кредиторської заборгованості останнього. Таким чином, погашення кредиторської заборгованості УКБ МОДА по договору підряду повинно здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету в межах обсягів, передбачених в Законі України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Задовольняючи позові вимоги повністю, місцевий господарський суд виходив зі слідуючого.
Відповідно до ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.
Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
За умовами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. За приписами ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.
Пунктами 96, 98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005р., підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. Оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Подія є явищем об'єктивної реальності, яке відбувається незалежно від волі людини та її суб'єктивної поведінки, на відміну від дій, під якими розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Укладений сторонами договір за своєю правовою природою містить зобов'язання з підряду і є двостороннім правочином.
Посилання скаржника на те, що в пункті 13.3. договору сторони визначили відкладальну обставину - надходження коштів з бюджету, яка так і не настала на момент звернення позивача до суду, не заслуговує на увагу, оскільки вказана умова договору стосується лише обов'язків відповідача щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт, а відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України угода буде вважатись умовною, якщо відкладальна обставина поширюється на права та обов'язки обох сторін.
Отже, в силу ч. 1 ст. 837 ЦК України договір, укладений між сторонами, є підставою для виникнення у сторін такого договору взаємних зобов'язань: у позивача (підрядника) - виконати роботи; у відповідача (замовника) - прийняти та оплатити такі роботи. Відповідні зобов'язання є зустрічними.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Частиною 4 ст. 538 ЦК України передбачено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок. Укладаючи умовний правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов'язують виникнення прав і обов'язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність. Відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов'язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.
Таким чином, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка неминуче має настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати.
Однак, з урахуванням того, що умова договору підряду № 60 від 29.11.2013р. про оплату виконаних робіт за обставин надходження коштів на рахунок відповідача стосується лише виникнення обов'язку останнього, при цьому ніяким чином не обумовлюючи виникнення відповідного обов'язку позивача з виконання робіт, та не відповідає критерію невідомості щодо можливості настання таких обставин, оскільки, укладаючи договір з такою умовою сторони припускали і розраховували саме на належне виконання свого обов'язку замовником будівництва та здійснення ним оплати прийнятих підрядних робіт, така умова не є відкладальною у розумінні ч. 1 ст. 212 ЦК України, а отже розрахунок за виконані роботи, за відсутності конкретного строку оплати виконаних робіт в договорі, мав бути здійснений відповідачем за правилами ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто в семиденний строк після підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 07.07.2015р. по справі № 910/19256/14, від 12.08.2014р. по справі № 910/1606/14.
За приписами ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України не вважаються обставинами, які б звільняли від відповідальності, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до п. 1.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» із змінами і доповненнями за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
Крім того, про те, що відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від матеріальної відповідальності за порушення зобов'язання, зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р. та «Бакалов проти України» від 30.11.2004р., а також в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі № 11/446.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що станом на день розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за договором підряду на загальну суму 85258,06 грн., судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог ТОВ «ВіК Технології» повністю.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують наведеного, а відтак колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.11.2015р. у справі №915/1749/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови складено 25.01.2016р.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.О. Будішевська