21 січня 2016 року Чернігів Справа № 825/94/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді - Д'якова В.І.,
за участю секретаря - Воєдило Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Повного товариства «Ломбард «Щедра кишеня» «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» про стягнення штрафу, -
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) звернулась до суду з адміністративним позовом до Повного товариства «Ломбард «Щедра кишеня» «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» (далі - ПТ «Ломбард «Щедра кишеня») про стягнення штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено штрафні санкції у розмірі 17000,00 грн., застосовані до нього на постановою від 07 жовтня 2015 року № 207/16/03/01-ЛБ, за порушення законодавства про фінансові послуги.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просив суд розглянути справу за відсутності представника Нацкомфінпослуг.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином. Судові документи повернулись до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Оскільки повістка була направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі підприємців та організацій України, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому неявка відповідача у судове засідання, без повідомлення причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи.
Згідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПТ «Ломбард «Щедра кишеня» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності відповідача є: 64.20 діяльність холдингових компаній; 64.99 надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у. (а.с. 14-16).
Позивачем, керуючись пунктами 1.11 та 4.2 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2112/22424 (далі - Положення), складено акт про правопорушення, вчинені ПТ «Ломбард «Щедра кишеня» на ринку фінансових послуг від 18.09.2015 №207/16/03-ЛБ (а.с. 9).
Актом встановлено, що ПТ «Ломбард «Щедра кишеня» не надано до Нацкомфінпослуг звітних даних за перше півріччя 2015 року в паперовій та електронній формах, не надано до Нацкомфінпослуг аудиторського висновку та річну фінансову звітність, яка підтверджена аудиторською фірмою або аудитором, інформація про яких унесена до реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що ведеться Нацкомфінпослуг за 2014 рік, та не виконанні вимоги розпорядження про застосування заходу впливу від 04.06.2015 № 1241.
Вказані дії призвели до порушення відповідачем вимог статті 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо обов'язку надання фінансовою установою звітності відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питання регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, пунктів 2.1, 2.2, 2.6 розділу 2 Порядку складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 04.11.2004 №2740, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2004 за №1482/10081 щодо неподання звітних даних за перше півріччя 2015 року в паперовій та електронній формах до Нацкомфінпослуг та неподання товариством до Нацкомфінпослуг аудиторського висновку та річної фінансової звітності за 2014 рік, вимог пункту 2.2 розділу 2 та пункту 5.9 розділу 5 Положення щодо невиконання вимог Розпорядження.
Акт про правопорушення, вчинені ПТ «Ломбард «Щедра кишеня» на ринку фінансових послуг від 18.09.2015 №207/16/03-ЛБ разом з листом від 18.09.2015 за № 6010/16-8 було направлено відповідачу, однак, конверт повернувся з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 10, 13).
За наслідками розгляду справи про правопорушення на ринках фінансових послуг, на підставі статті 39, пункту 3 частини першої статті 40, пункту 2 частини першої статті 41, частини першої статті 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», абзацу першого пункту 1.5 розділу І, підпункту 3 пункту 2.1, пункту 2.4 розділу II, пункту 3.2 розділу III, абзацу другого пункту 4.21 розділу IV Положення, Нацкомфінпослуг прийнято постанову про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 07 жовтня 2015 року №207/16/03/01-ЛБ, згідно якої до ПТ «Ломбард «Щедра кишеня» застосовано штрафні санкції у розмірі 17000,00 грн. (а.с. 11-12).
Як вбачається зі змісту постанови, для сплати суми штрафу відповідачу надано термін до 06.11.2015.
Постанова про застосування штрафної санкції листом від 09.10.2015 за №6639/16-8 була направлена відповідачу, однак, конверт повернувся з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 10, 13).
Відповідачем не сплачені штрафні санкції у добровільному порядку, що стало підставою для звернення Нацкомфінпослуг з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.
Загальні правові засади створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України встановлює Закон України від 12.07.2001 №2664 «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон №2664).
Так, згідно з пункту 1 частин першої 1 статті 1 Закону № 2664, фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.
Статтею 14 Закону № 2664 встановлено, що фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.
Відповідачем не подані до Нацкомфінпослуг звітні дані за перше півріччя 2015 року в паперовій та електронній формах та не надано до Нацкомфінпослуг аудиторського висновку та річну фінансову звітність, яка підтверджена аудиторською фірмою або аудитором, чим порушено вимоги пунктів 2.1 та 2.2, пункту 2.6 розділу 2 Порядку складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 04.11.2004 №2740.
Відповідно пункту 5.9 розділу V Положення визначено, що рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов'язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг.
Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 2.2 розділу II Положення невиконання вимог письмового розпорядження (припису) є підставою застосування інших заходів впливу у визначених законом випадках.
Статтею 39 Закону № 2664 передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
Так, згідно з пункту 3 частини першої статті 40 Закону № 2664 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.
Пунктом 2 частини 1 статті 41 Закону № 2664 передбачено застосування національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), до яких належить і відповідач, штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 41 Закону № 2664 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді. Штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку (частини 2, 3 статті 41 Закону №2664).
Згідно з частини першої статті 42 Закону № 2664 штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.
Так, відомостей щодо оскарження відповідачем постанови від 07 жовтня 2015 року №207/16/03/01-ЛБ про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг немає, при цьому, суму штрафу у встановлений строк відповідачем сплачено не було.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму в розмірі 17000,00 грн. відповідач у встановлені строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 106, 107, 121, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задовольнити повністю.
Стягнути з Повного товариства «Ломбард «Щедра кишеня» «ОСОБА_1 і ОСОБА_2» ( 14020, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 171, код ЄДРПОУ 38060836) до Державного бюджету України на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації за доходами 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106, штраф у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя В.І. Д'яков